Повертаючи своє: що не так з Ломоносовим?
Деколонізація у Харкові, яка просувалася дуже повільно і не без проблем, раптово прискорилася після сесії міської ради, на якій перейменували з десяток міських вулиць. Можновладці врахували тиск громадянського суспільства і тепер кілька харківських топонімів повернули історичні назви, інші — носять імена захисників України, діячів науки та культури.
Втім, на міських вулицях й досі лишаються пам’ятники деяким російським діячам. У серії «Повертаючи своє» ми розповідаємо, як Харківщина позбавляється цієї імперської та радянської спадщини. У новій статті «Люк» зібрав зміни, що відбулися за останні 10 днів.
У Харкові зафарбували мурал з Єсеніним
Минулої суботи, 19 серпня, харків’яни зафарбували зображення Сєргєя Єсеніна на стіні будинку, розташованому на однойменній вулиці. Для цього члени спільноти «Деколонізація.Україна» покликали художницю Діну Чмуж. Фарбу надала компанія Caparol Ukraine, яка й долучалася до створення цього муралу кілька років тому.
Російський поет Сєргєй Єсенін відвідав Харків навесні 1920 року, взявши участь у карнавальному обранні «Головою земної кулі» Веліміра Хлєбникова, іншого російського поета. За словами організатора тієї поїздки Анатолія Марієнгофа, до України вони тоді приїхали аби «відгодуватися» після голодної Москви.
2 червня 2022 року єдиний в Україні музей Єсеніна, що знаходився у харківській школі №17, зруйнували російські військові. Рівно через місяць Спілка письменників України звернулася до харківського міського голови з пропозицією перейменувати вулицю Єсеніна на честь Василя Мисика — видатного українського поета, перекладача, сходознавця. Останні тридцять років життя він мешкав на цій вулиці, яка тоді називалася Економічною. Її перейменували на честь Єсеніна лише у 1983 році, одразу після смерті Мисика.
Харків’яни вимагають демонтувати пам’ятник Ломоносову
Співзасновник проєкту «Деколонізація.Україна» Вадим Поздняков у своєму дописі на Facebook звернув увагу на пам’ятник російському імперському діячу Міхаїлу Ломоносову, що знаходиться біля Харківського палацу дитячої та юнацької творчості на Салтівці. За його словами, до місцевих керівників надіслали звернення з вимогою його демонтувати.
Поздняков також процитував новину про відкриття пам’ятника, в якій згадується «україно-російська дружба» та «братство народів». У новині йдеться і про те, що погруддя виготовили ще у 1988 році на замовлення харківської школи №46, яка теж має ім’я Ломоносова. Як і у випадку з музеєм Єсеніна, у липні 2022 року її зруйнувала російська ракета.
Після звернення активістів із пам’ятника Ломоносову прибрали іменну табличку, але пан Позняков наполягає на повному демонтажі:
«Зняти з нього табличку — це не деколонізація. Його спеціально ніхто не вандалив (хоча це можна легко організувати), саме для того, аби ви його цивілізовано демонтували нарешті», — звертається він до міської ради.
Російський вчений та поет Міхаїл Ломоносов навчався за «Граматикою» українського вченого Мелетія Смотрицького, а у 1734 році навіть вступив до Києво-Могилянської академії. Проте пізніше у своїх філологічних працях він назвав українську мову «малоросійським діалектом», яка, начебто, зіпсувалася під польським впливом. Це на довгі роки вперед визначило російську імперську політику щодо української мови та культури.
Окрім школи та пам’ятника на честь Ломоносова у Харкові є вулиця у Новобаварському районі міста.
Зазначимо, що в листопаді минулого року однойменну вулицю у Києві перейменували на вулицю Юлії Здановської — харківської волонтерки та математикині, яка загинула 3 березня 2022 року під час ракетного обстрілу будівлі ХОВА.
Харківський планетарій більше не має ім’я Гагаріна
Будівля Харківського планетарію позбулася назви на честь радянського космонавта Юрія Гагаріна. Під ним опинився оригінальний напис, виконаний простішим шрифтом, що гармонує із загальним стилем будівлі. Втім, на фасаді й досі залишається картуш із серпом і молотом.
Будівлю нинішнього планетарію звели як синагогу у 1914 році за проєктом харківського архітектора Юлія Цауне. Пізніше єврейська громада Харкова «добровільно» передала її для потреб робочого клубу. Під час Другої світової війни колишня синагога сильно постраждала, і тільки у 1957 році її перебудували у планетарій.
У Південному відмовилися прибирати радянську символіку
У місті Південне Харківського району вирішили не демонтовувати макет радянського ордена зі зображенням Кремля та написом «СССР». Натомість його зафарбували у сірий колір разом із стелою, на який він закріплений. Про це повідомили у спільноті «Деколонізація.Україна»
«Місцева влада провела “недодекомунізацію”, — зазначено у дописі. — Нагадуємо, що саме у цьому місті, колишнього голову засудили за сепаратизм. Нинішній теж ждун?»
Нагадаємо, згідно із чинним законом про декомунізацію, заборона радянської символіки не поширюється на подібні монументи лише тоді, коли вони розташовані у місцях поховань та на цвинтарях.
У Слобожанській громаді Харківщини перейменують вулиці та школи
Слобожанська селищна рада Харківської області оголосила перейменування вулиць у дев’яти населених пунктах громади. Місцева топонімічна комісія розглянула надіслані на електрону пошту пропозиції мешканців і винесла їх на громадські обговорення:
1. У селищі Слобожанське:
- вулицю Горького — на вулицю Паркову;
- вулицю Лермонтова — на вулицю Каштанову;
- вулицю Ломоносова — на вулицю Благодатну;
- вулицю Маяковського — на вулицю Господарську;
- вулицю Пушкіна — на вулицю Світанкову;
- вулицю Ціолковського — на вулицю Європейську.
2. У селище Донець:
- вулицю Гагаріна — на вулицю Приозерну;
- вулиця Маяковського — на вулицю Шкільну.
3. У селищі Благодатне вулицю Гвардійську перейменують на вулицю Захисників України.
4. У селі Лиман:
- вулицю Шаляпіна — на вулицю Івана Шаляпіна;
- вулицю 8-го Березня — на вулицю Сонячну;
- провулок Горького — на провулок Калиновий;
- вулицю Гагаріна — на вулицю Зелену;
- вулицю Чайковського — на вулицю Чайківську;
- вулицю Матросова — на вулицю Світанкову;
- вулицю Лермонтова — на вулицю Спортивну;
- провулок Комарова — на провулок Тихий;
- вулицю Першотравневу — на вулицю Монастирську.
5. У селі Нижній Бишкин:
- вулицю Першотравневу — на вулицю Весняну;
- вулицю Гагаріна — на вулицю Волошкову;
- вулицю 40 років Перемоги — на вулицю Перемоги.
6. У селі Геніївка:
- вулицю Гагаріна — на вулицю Широку;
- вулиця Радгоспну — на вулицю Ранкову;
- вулицю Комарова — на вулицю Благодатну;
- провулок Серьогіна — на провулок Єдності.
7. У селі Шелудьківка:
- вулицю Горького — на вулицю Шкільну;
- вулицю Мічуріна — на вулицю Молодіжну;
- вулицю Колгоспну — на вулицю Аграрну;
- вулицю Кошевого — на вулицю Сонячну.
8. У селі Скрипаї вулиця Першотравнева отримає нову назву Затишна.
9. У селі Мохнач вулицю Воїнів-сибіряків перейменують на вулицю Джерельну.
Пропозиції та зауваження приймаються від мешканців Слобожанської громади до 10 серпня, як у письмовій формі, так і на електронну пошту сільради: 04397508@mail.gov.ua.
Також у громаді пропонують прибрати імена радянських діячів з назв трьох навчальних закладів:
- Шелудьківського ліцею імені Героя Радянського Союзу Юхима Єгоровича Кравцова;
- Геніївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу Івана Івановича Протопопова;
- Скрипаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу Миколи Федоровича Паська.
Обговорення щодо шкільних назв триватиме до 17 жовтня включно. Пропозиції та зауваження мешканці громади також можуть надсилати письмово до Слобожанської сільради або на її електронну пошту.
Антон Алохінссон, обкладинка — Катерина Дрозд
Читайте також: