Орден «Перемоги» і вулиця «Дружби народів». Які радянські символи та назви не декомунізували в Харкові?
В межах декомунізації в Харкові вже перейменували 268 вулиць, шість станцій метро, сім районів та декілька парків і скверів.
Запущений у 2015 році процес відмови від наслідків комуністичної ідеології тільки посилився із початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
«Люк» розпитав координаторку Харківської топонімічної групи, історикиню Марію Тахтаулову про те, на якому етапі зараз декомунізація, які згадки про Радянський Союз вже прибрали, а які залишаються попри закон.
Що таке декомунізація?
Декомунізація — позбавлення символів комуністичного тоталітарного режиму. Це стосується, перш за все, діяльності представників Радянського союзу, комуністів.
Процес декомунізації ухвалений 9 квітня 2015 року Верховною Радою і регулюється пакетом законів.
Активна фаза декомунізації відбувалась у 2015-2016 рр.
Згідно з законом про «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки», цей процес проходив у три етапи:
- Депутати міських рад мусили перейменувати об’єкти топоніміки (вулиці, провулки, проспекти тощо) в межах своїх населених пунктів;
- Якщо цього не сталось, відповідальність за це мусив взяти на себе мер міста або органи місцевого самоврядування;
- Голови обласних державних адміністрацій своїм розпорядженням завершували процес декомунізації.
Як відбувалась декомунізація в Харкові?
За словами Марії Тахтаулової, декомунізація в Харкові відбувалась саме за такими трьома етапами.
«Спочатку проходили сесії, потім затверджували мер (тоді ще Геннадій Кернес) і голова облдержадміністрації (тоді ще Ігор Райнін), — розповідає історикиня.
В результаті цих трьох етапів, перейменували 268 вулиць, шість станцій метро, декілька скверів і парків, а також назви районів — із дев’яти тоді перейменували сім».
Складнішою і гіршою, на думку Тахтаулової, була ситуація з прибиранням символів комуністичного тоталітарного режиму з будівель архітектури, оздоблення будинків, пам’ятників тощо.
«Станом на зараз у Харкові ще залишаються комуністичні символи. Мова йде про десятки, точну статистику важко надати.
За 2022 рік в Харкові прибрали погруддя Жукову, Тихонову, Островському; прикрили меморіальну дошку Блюхеру і великий радянський мозаїчний герб на станції метро “Історичний музей”; на фасаді харківської мерії, яка постраждала від ракетних атак, приховали оздоблення з серпами і молотами. І навіть попри це, картина ще не повна. Є над чим працювати».
Ще не прибрали у Харкові радянський орден «Перемога» на фасаді будинку по вулиці Миру, 20 (район ХТЗ), оздоблення з комуністичною символікою на станціях метро «Героїв праці» та «Індустріальна».
Чому не приберуть усі радянські символи?
Завершити процес декомунізації і позбутись усіх згадок про Радянський Союз можна «буквально за кілька днів», каже Тахтаулова, якби була політична воля.
«Проблема, зокрема, в тому, що в Харкові залишились символи, які не підпадають прямо під дію законодавства. По духу закону їх мають прибрати, по букві закону їх залишили, користуючись винятками, — зазначає Тахтаулова.
Та ж сама назва “Дружби Народів”. Це абсолютно радянська назва, ми розуміємо, що це ідеологічний маркер і ключова ідеологема, яка обґрунтовувала зовнішню експансію, право Москви над пануванням іншими націями.
З топонімами [перейменнуванням вулиць і назв географічних об’єктів — «Люк»] ситуація більш-менш зрозуміла. Маємо надію, що скоро ми остаточно позбудемось символів комуністичного тоталітарного режиму».
Олександра Пономаренко
Читайте також:
«Люк» — це крафтове медіа про Харків і культуру. Щоб створювати новий контент і залишатися незалежними, нам доводиться докладати багато зусиль і часу. Ви можете робити свій щомісячний внесок у створення нашого медіа або підтримати нас будь-якою зручною для вас сумою.