У центрі Харкова руйнується унікальний будинок у стилі модерн
Місто
Колишня садиба професора Міхіна на розі вулиць Каразіна та Мироносицької під загрозою знищення. Попри рішення суду про необхідність привести будинок до ладу, поруч збираються звести багатоповерхівку, залишивши від пам’ятки архітектури лише фасади та пару кімнат.
«Люк» поспілкувався з фаховим архітектором про нинішній стан будинку та можливість зберегти його у первозданному вигляді.
Про яку будівлю йде мова?
На вулиці Мироносицькій 58/5 стоїть старовинний будинок у стилі модерн. Багатьом харків’янам він відомий, як «чайний будиночок», оскільки ще у 1990-х тут дійсно знаходився будинок чаю «Камелія». І хоча на Google-мапах його позначено як садибу шведського консула Мюнха, це лише чергова міська легенда.
У 1905 році будинок почав зводити для своєї доньки кандидат богослов’я Василь Іванов. За два роки ділянку разом із недобудованим особняком продали професору університетської кафедри гінекології та акушерства Павлу Міхіну, який завершив будівництво. Хоча ім’я архітектора достеменно невідоме, ряд фахівців вважає, що ним був Олександр Гінзбург, який спроєктував у Харкові багато будинків у стилі модерн.
Приблизно у той же час у місті відкрилося шведське консульство, яке очолював Адольф-Густав Мюнх. Краєзнавець Андрій Парамонов вважає, що саме схожість прізвища Міхіна та Мюнха могла ввести в оману більш пізніх дослідників історії Харкова, від яких і народилася легенда про приналежність будинку.
В якому стані будинок зараз?
Після закриття «Камелії» на початку 2000-х будинок стояв порожнім, поступово руйнуючись від пожеж та безхатьків. Дворові прибудови, які разом з особняком формували цілісний садибний комплекс, практично повністю втрачені. Постраждалий від вогню дах частково обвалився, з фасаду осипається цінна історична ліпнина.
За даними платформи Opendatabot, земельна ділянка, на якій розташовано будинок, перебуває у комунальній власності та призначена для громадської забудови. Орендарем землі зазначено ТОВ «Гірка 1», одним з кінцем бенефіціарів якого є Олександр Фельдман-молодший, син народного депутата партії ОПЗЖ.
Директором та власником підприємства є Сергій Черноморець, один з засновників будівельної компанії «Туркіш Девелопмент». Компанія є скандально відомою через свою забудову в історичному центрі Харкова. Зокрема, саме вона побудувала високоповерхівку на вулиці Куликівській під виглядом реконструкції квартири.
1 березня 2023 року Харківський окружний адміністративний суд задовольнив позов окружної прокуратури Київського району та зобов’язав ТОВ «Гірка 1» виконати умови охоронного договору та привести будівлю до належного санітарного, протипожежного та технічного стану. На момент публікації цієї статті підприємство так і не виконало постанову суду.
Що планується побудувати?
Попри те, що будинок є пам’яткою архітектури, зараз він перебуває під загрозою знищення. В середині серпня у Facebook-спільноті «Архітектура України» з’явився коментар архітектора-реставратора Володимира Лопатька, члена консультативної ради при Департаменті містобудування та архітектури Харківської обласної військової адміністрації (ХОВА).
У дописі йдеться про те, що прилеглу до садиби Міхіна територію пропонують забудувати багатоповерховим житловим будинком. Від історичної будівлі мають залишитися лише фасади та пара кімнат. Концепцію розробив Вадим Хесін, один з засновників ТОВ «Науково-дослідний і проєктний інститут цивільного будівництва “СхідБудПроект”».
«Я, коли бачив картинку, одразу ахнув: хлопці, ви ж наїхали на будинок, візуально задавили його! — розповідає пан Лопатько у коментарі «Люк». — Уявіть собі клумбу, де раптом починає проростати будяк і забиває квітки. Так само і тут».
За його словами, попри формальні заяви щодо збереження архітектурної пам’ятки, насправді автори пропонують знести частину будівлі з боку подвір’я і в цьому проміжку поставити будинок 32-33 метри висотою.
«Вони провели дослідження і вирішили, що дворові споруди не являють собою ніякого інтересу, — пояснює архітектор. — Хоча я з цим не згоден: це все-таки садиба, а не просто особняк, там була розвинена структура. А так — реставруй-не реставруй його, він вже втратив своє середовище».
Чому важливо зберегти цей будинок?
Володимир Лопатько вважає, що подібні пам’ятки не можна контрастно забудовувати високоповерхівками по сусідству. Це не відповідає ані законодавчій базі з охорони архітектурної спадщини, ані рекомендаціям ICOMOS — міжнародної ради з охорони пам’яток та історичних місць.
«Мене хвилює цей історичний ареал, — каже він. — Будинок дуже цікавий і важливий для Харкова, тому що це модерн, центр міста. Ці будинки на Мироносицькій — острівці історичної забудови. Як архітектор-реставратор я вважаю, що їх збереження має бути не тільки політикою ХОВА, але й міста. Ці будинки — вони як старі люди: їх треба оберігати та не дозволяти хамства щодо них. Вони повинні жити далі й прикрашати Харків».
Пан Лопатько пояснює, що одне з головних завдань збереження пам’яток — це забезпечити ним комфортне існування в історичному ареалі. Зводити поруч сучасні будинки можна, але лише з дотриманням відповідних державних будівельних норм та архітектурного історико-опорного плану міста.
Зазначимо, це вже не перша спроба забудувати територію садиби Міхіна. Попередні проєкти розроблялися у 2009, 2016 та 2019 роках — і всі вони так чи інакше передбачали забудову прилеглої території новою вископоверхівкою:
Рендери проєктів 2009 та 2019 років
Як можна зберегти будинок Міхіна?
За словами пана Лопатька, на попередньому засіданні члени консультативної ради з перевагою в один голос схвалили концепцію Вадима Хесіна. Проте, після широкого розголосу він не став її оприлюднювати, тому наразі інцидент вичерпано. Проєкт, ймовірно, не будуть реалізовувати в такому вигляді, але це наочний приклад того, як до забудови пам’ятки архітектури професіональні проєктувальники наперед підходять на стороні замовника.
«Тут важлива думка громадян, і я думаю, що після тої публікації [у Facebook] обласний департамент архітектури до нас дослухався, — каже він. — Я думаю, вони все-таки не поставлять так близько цей новий будинок».
Архітектор пояснює, що навіть у положеннях про координаційні ради прописано їх обов’язок публікувати протоколи засідань та виносити на обговорення подібні проєкти. Це дозволяє мешканцям громади впливати на рішення місцевої влади та зберігати культурну спадщину:
«Місто може викупити будинок у нинішнього власника, реставрувати його своїм коштом і потім якось використати, — каже Володимир Лопатько. — Але у демократичному суспільстві це повинна бути перш за все ініціатива територіальної громади, вона не має бути байдужою».
Текст — Антон Алохінссон, фото — В’ячеслав Горбоносов, обкладинка — Катерина Дрозд
Читайте також:
Новини
Новини
Новини
Новини
Новини 
