«Щоб позбутись СРСР — треба померти». 13 драматургів написали п’єсу про потойбічну декомунізацію

«Наркомати» — нове театральне висловлювання про радянське минуле і національну пам’ять від харківського театру «Публіцист». 

Щоб розібратись з витоками червоного терору, автори пропонують глядачам спуститись в дантівське чистилище ранньорадянської історії. 

Функціонує чистилище за формою 13 народних комісаріатів (наркоматів) —-  кожен з яких описав окремий український драматург чи письменник.

Як наркомати потрапили в потойбіччя?

Перші репетиції «Наркоматів» відбулись ще в 2017 році. 

Тоді вирішено було зупинитись на малій театральній формі 15-хвилинного музичного перформансу «Трейлеру вистави, що не існує». Його представили на кількох українських фестивалях. 

У 2021 році проєкт підтримав Український Культурний Фонд — і театр «Публіцист» зміг почати роботу над «повномасштабною» постановкою.

Не забагато буде тексту?

Так, перспектива дивитись написане аж тринадцятьма авторами — трохи лякає. Але насправді тексту вони створили не так вже й багато. 

Кожен з тринадцяти написав одну, максимум дві сторінки тексту. Обмежень по формі не було: автори могли писати у притаманній їм формі — вірш, прозу, п’єсу або навіть пісню. 

Всі історії будуть пов’язані з певним наркоматом (освіти, народного господарства, внутрішніх справ) або особою конкретного наркома (привіт, Микола Скрипник!). 

Хто в команді?

Досліджувати українську травму в перші роки СРСР вирішили режисер Костянтин Васюков, художниця-постановниця Вікторія Телетьєн, хореографиня Інна Фалькова, композиторка Олександра Малацковська та діджитал-художниця Світлана Житня.

В списку драматургів: Павло Юров, Олег Каданов, Остап Українець, Ден Гуменний, Ігор Білиць, Максим Курочкін, Анастасія Косодій, Юля Гончар, Ніна Захоженко, Наталка Блок, Олена Апчел, Андрій Ульяненко та Юрій Андрухович. 

Більшість перелічених осіб мають додаткові творчі регалії — «письменниця», «музикант», «поетка» та «перекладач». Це сильно підвищує різноманіття творчих підходів до розповіді про будні потойбічних наркомів.

Як це буде виглядати?

При створенні сценографії «Наркоматів» автори вистави надихались виглядом парків-меморіалів радянської та нацистської епох: берлінській Трептов Парк, відомий вакханаліями російських туристів кожного 9 травня, та територія з’їздів НСДАП у Нюрнберзі, монументальна та загрозливо-пуста сьогодні. 

Ці пам’ятники тоталітарної архітектури — хороший стартовий поінт для розмірковування про пострадянські маркери у просторі, який оточує нас досі. Від п’єдестала без Леніна в центрі міста — до серпів з молотами, вплетених в оздоблення «соціалістичної» забудови.

А що по музиці?

За неї відповідає композиторка і вокалістка Олександра Малацковська. Театральний глядач знає її по виставам «Психоз о 4.48» Рози Саркісян та «Горизонт 200» Олени Апчел. 

Для «Наркоматів» Олександра створила оригінальний Реквієм, який буде виконувати хор та струнний квінтет. Пісні-псалми, виконані у академічній вокальній манері, мають нагадати глядачам про вічні закони смерті, протистояти яким не змогла навіть всесильна радянська влада.

Коли і де прем’єра?

19-20 жовтня, в театрі «Публіцист» у Харкові. 

Перша радянсько-українська столиця — чудове місце, щоб поблукати чистилищем разом з комуністами 20-х, які почали революцію та самі ж стали її жертвами. Зрештою, українські наркомати теж утворили в Харкові.

Вартість квитка — 200 гривень. Придбати квитки можна тут. 

Анастасія Косодій

---

«Люк» — це крафтове медіа про Харків і культуру. Щоб створювати новий контент і залишатися незалежними, нам доводиться докладати багато зусиль і часу. Ви можете робити свій щомісячний внесок у створення нашого медіа або підтримати нас будь-якою зручною для вас сумою.