Павло Храмов: про рейтинг Харкова у національному опитуванні та популярність Терехова
Минулого тижня соціологічна група «Рейтинг» опублікувала результати свого дослідження у сфері місцевого самоврядування України. Воно проводиться щороку (окрім 2022-го ) і дає всесторонній аналіз ставлення громадян до органів місцевої влади.
Цього року опитування проходило у 21 обласному центрі України, що не перебувають під російською окупацією. Херсон теж був виключений з вибірки через безпекову ситуацію. Всього до вибірки соціологів увійшли відповіді 16800 респондентів.
Одним з результатів опитування став вихід Харкова на перше місце в плані задоволення жителів міста діяльністю міського голови та міської ради. Ця інформація швидко розповсюдилася по харківських медіа та соцмережах.
Павло Храмов, автор каналу «Харків для Людей», проаналізував дослідження повністю, аби з’ясувати, чи справді харків’яни аж настільки високо оцінюють діяльність Ігоря Терехова на посаді очільника міста.
«Люк» публікує цей текст практично без змін і з дозволу автора.
Що відбувається?
«Ігор Терехов став лідером національного опитування», — з такими заголовками вийшли пости спочатку в муніципальних ЗМІ, а потім їх почали передруковувати інші.
Деякі кидають ось цей скрін, в якому, як завжди, найперший Харків:
Однак це лише відповідь на одне питання з приблизно 150-ти, яке так влучно нам підсвітили піарники Терехова. Його ви можете знайти на 65 сторінці в повному звіті (ось тут). Якщо вам цікаво, то ви самостійно можете вивчити результати. А я пропоную в цьому дописі подивитись на деякі інші відповіді та проаналізувати їх — чи можна сказати, що все так прекрасно в нашому місті?
Спочатку зазначу, що є багато запитань щодо методології вибірки, які ставлять саме опитування під питання. Особливо через велику кількість тих, хто виїхав. Там явно значно більша похибка. Та і з реальністю це не дуже корелюється — я, наприклад, не знаю майже нікого, хто схвалює діяльність мера, якщо ж вірити опитуванню, то у нього підтримка на рівні диктаторів в бідних країнах. Але припустимо для спрощення, що це якісне опитування.
Друга важлива деталь — не дуже чесно прямо порівнювати одні й ті самі показники напряму, бо в одне й те саме запитання люди можуть вкладати різні контексти. Наприклад, десь, коли чують питання про водопостачання, думають про якість води, яку тепер не можна пити прямо з крана та оцінюють «погано», а десь радіють, що у них є гаряча вода хоча б 9 місяців на рік та оцінюють «гарно». Треба це враховувати.
Піду по черзі та буду показувати найцікавіше для себе.
Як харків’яни оцінюють стан комунальної сфери?
По комунальних послугах Харків у топі. Думаю, тут є різниця у запитах населення. Опитування проводилось у травні після важкої зими. Харків’яни просто раді, що вода та опалення є. Про якість в цей складний час мало хто думав.
Харків’яни дуже високо оцінюють збір сміття. Це дивує трохи на рівні міфу. Можливо, тут є таке саме викривлення: хтось вважає, що просто вивозити — це вже круто, а десь у Львові незадоволені, що немає досі сортування.
Треба розуміти, що проїзд безплатний, тому оцінка така зависока. Ще треба враховувати, що в місті менше людей, то може водії зараз краще оцінюють дороги, хоча нічого (крім вулиці Весніна) взагалі не мінялось:
Вуличне освітлення — тут ми посіли друге місце в антирейтингу, бо його довго не вмикали.
Чи задоволені мешканці Харкова соціальною сферою?
З освітою все погано — друге місце з кінця. Однак на це є об’єктивні причини — майже вся освіта [перейшла в режим, — «Люк»] онлайн. Схожа картина зі школами та дитячими садками:
Щодо оцінки інклюзивності міста у мене багато запитань. Особливо якщо подивитись на другий слайд — оцінка значно зросла відносно 2021 року. За цей період не було зроблено нічого для комфорту людей з інвалідністю! Крім того, такі люди, навпаки, кажуть, що при Кернесі хоча б щось робилось, а зараз — нічого. То звідки це зростання оцінки — невідомо.
Харків точно не найінклюзивніше місто в Україні. Але, схоже, цього не розуміють харків’яни.
Схоже, що популізм з пільгами працює для бюджетників. Плюс безплатний громадський транспорт.
Тут Харків не перший, бо, схоже, люди частіше користуються сховищами, то краще знають реальний стан справ.
Як мешканці міста оцінюють роботу міських служб?
Очевидно, що міста, що найбільше обстрілюються, найкраще оцінюють роботи по швидкому відновленню. Але є одне «але» — лише останній слайд з цих пʼяти має пряме відношення до муніципалітету, а багато людей приписують все це голові міста.
Це підтверджується наступним слайдом:
По ОСББ (обʼєднанням співвласників багатоквартирних будинків) тут проглядається така тенденція: в містах, де мало ОСББ, їх ненавидять/бояться найбільше. Бо відповідають ті, хто не живе в ОСББ. Харків найперший тут, що не дивно.
До речі, це треба також враховувати при оцінці діяльності муніципалітету. Міста, в яких більше ОСББ, містяни значно менше стикаються з роботою комунальних підприємств, бо у їхньому дворі цим займається ОСББ. Та навпаки — міста, де мало ОСББ, об’єм цих послуг значно більший, то люди дійсно вірять, що це завдяки міському голові у їх під’їзді швидко вкручують лампочки. Часто такі люди гадки не мають, що в ОСББ це роблять не гірше та ще й дешевше. Це давня проблема для Харкова.
Що харків’яни думають про міську владу в цілому?
Переходимо до оцінки міської влади та найперше, що дуже дивує — зростання оцінки діяльності міської ради в той самий час, коли в інших містах вона здебільшого падає.
Схоже, що люди просто не розуміють, що таке міська рада та яка її роль, бо якраз після 2022-го у нас не було нормальних сесій (не в Zoom) та міська рада скоріше виконувала чисто формальну роль у прийнятті рішень. Майже всі ключові рішення приймаються лише муніципалітетом без голосувань.
То виникають запитання:
- Як так вийшло, що міська рада оцінюється так високо — 1 місце по країні?
- На основі яких причин оцінка зросла?
Виходить, з точки зору харків’ян, чим менша роль міської ради, тим краще її оцінюють? Тоді все стає на місця. Кернес мав рацію зі своїми «кнопками».
Але є ще одна дивина — рейтинг мера на 13% вище рейтингу міської ради
Виходить, що харків’яни дуже підтримують мера та залежність міськради, але оцінюють її роботу нижче? Як взагалі так виходить? Це ж класичне «бояре плохие», хоча їм не дають нічого робити. А ще мені це дуже нагадує російські опитування, коли люди не підтримують продовження війни, але в той самий час за захоплення нових територій.
Ось тут у мене щелепа відпадає взагалі. Ці люди взагалі хоча б щось пробували дізнатись від нашого муніципалітету? Знов маю лише одне пояснення — різниця в очікуваннях. У нас люди здебільшого не цікавляться діяльністю муніципалітету, тому їм вистачає інформації.
Тут ми бачимо, що Харків вже на 8 місці. 27% відповіли «у неправильному напрямку». Цікаво, що з 2019 року цей показник упав. В інших містах здебільшого він зростає або утримується на одному рівні:
Одразу виникає питання — як так виходить, що голову підтримують на 86%, а справи йдуть гарно лише для 63%.
Як харків’яни відповіли на питання щодо евакуації та відбудови?
70% виїхали або до Німеччини, або до Польщі. Суб’єктивно, це найкомфортніші країни для переселенців, які хочуть сидіти на виплатах та пільгах. Маю обережне сподівання, що більшість повернеться, коли пільги закінчаться.
Харків постраждав найбільше у відносних вимірах — 10% людей залишились без житла. Це приблизно відповідає 150 тисячам, про які говорив мер. Будинки ще 30%-тьох мають незначні пошкодження.
Цікаво, що харків’яни більше інших покладаються на державні кошти при відновленні. В Миколаєві та Чернігові понад 65% збираються робити це за власні кошти. Зауважте, що ми беремо до уваги тільки три міста, які найбільше постраждали.
Тут бачимо, що харків’яни більше інших полюбляють «халяву» від держави — більше соціалки, матеріальної допомоги, гуманітарки; менша довіра бізнесу, який створює робочі місця. Класичний патерналізм.
Харків’яни не найперші серед тих, хто хоче отримувати інформацію щодо коштів.
А ось це оцінюю дуже позитивно. Виявляється, що Харків дуже інклюзивне місто щодо ВПО [внутрішньо переміщених осіб]. Є емпатія. Чого не скажеш про Львів та Вінницю. Хоча це може тому, що у нас немає перенавантаження.
Які ще питання досліджувалися в опитуванні?
Парадигма «якщо ти не пишаєшся своїм містом, то ти не харків’янин» працює. Ось чому часто чую від киян, що всі харків’яни дуже пишаються своїм містом та не люблять, коли його критикують.
Ми маємо досі багато «ватників», але охочих в союз з рашкою у нас не найбільше — 3–4 місце. Хоча б так.
Тут здивувався — Харків на останньому місці за волонтеркою. Не вірю.
Що можна сказати у підсумку?
Мери різних міст побігли висмикувати з цього опитування кожен своє. Бачу, як вже у коментарях в Києві пишуть, що опитування замовив Кличко. Таке саме кажуть і у Харкові: «це Терехов замовив».
Як на мене, сама методологія таких порівнянь дає дуже гарну платформу для спекуляцій, бо насправді не йдеться про об’єктивну оцінку, а лише про враження людей.
Не можна порівнювати різні міста між собою таким чином. Це опитування не показує, яка температура в різних палатах, воно показує, як відчувають різні пацієнти температуру. Комусь жарко при 16, а комусь холодно при 23. Тому без абсолютних показників не треба робити остаточні висновки.
А ось що ми можемо аналізувати — співвідношення відповідей одної до іншої, динаміку відповідей по роках та оцінку побажань (не рівня сервісу чи рейтингу). І тут вже ми бачимо, що харків’яни значно більше задоволені місцевою владою та менше контролюють її діяльність. То може тому і задоволені?
По багатьох питаннях респонденти високо оцінили Харків. Але я розцінюю це як поганий знак. Чи не є це оцінка свідомо сліпих до зловживань? Класичне «крадуть, але хоча б щось роблять».
Харків’яни негативно оцінюють діяльність ОСББ, хоча саме в нашому місті їх найменше. Харків’яни гарно оцінюють безбар’єрне середовище, хоча ми взагалі не працюємо в цьому напрямку (я це знаю). Виглядає так, наче харків’яни просто не переймаються проблемами інших людей та міста, тому їх все задовольняє. Якщо так, то це погано.
Ще, умовно кажучи, існує така тенденція — чим краще країна, тим більше в суспільстві невдоволених керівництвом громадян. Це речі, що взаємодоповнюють один одного. Вони ідуть разом. В Харкові навпаки — багато задоволених.
Патерналізм залишається однією з головних проблем харків’ян, яку ми мало усвідомлюємо. Харків’яни полюбляють усілякі пільги, менше беруть на себе відповідальності, тому менше очікують чогось від муніципалітету. Звідси таке високе вдоволення.
Також очевидне нерозуміння функцій різних органів влади. Мабуть, піар муніципалітету добре справляється — все хороше приписують меру, а інші губляться в його тіні. Таким чином виходить, що навіть енергетики ремонтують все завдяки меру.
На додаток, опитування проводилось після складної зими, коли очікування від муніципалітету були не дуже високі, бо люди піклувались про своє фізичне виживання. Завдяки нечесному піару по помилці люди приписують меру те, що йому не належить. Наприклад, відкриття магазинів… Тому в прифронтовому місті з патерналізмом маємо таке викривлення на користь позитивних оцінок.
Для себе я зробив багато корисних висновків. Нам треба більше і краще інформувати харків’ян про реальний стан речей. Треба показати, що людям з інвалідністю в місті дуже важко, бо не розуміють взагалі! Треба зробити їх помітними для харків’ян.
Ну, а харків’янам треба подорослішати та не давати меру маніпулювати схожими опитуваннями, бо вони об’єктивно нічого не говорять, а лише заганяють в бульбашку «Харків — луДший город», хоча той, хто знає реальний стан справ, не так позитивно все оцінює.
Павло Храмов, обкладинка — Катерина Дрозд
Читайте також: