Місто
Патрони, вперед! Як Patreon допомагає жити та розвиватися незалежним проєктам

В Україні культурні та соціальні проєкти, на жаль, часто не мають постійного фінансування. Тож їхній добробут та й існування напряму залежать від підтримки авдиторії і її готовності донатити.

Спрощує це завдання Patreon: на відміну від одноразових переказів, він дає проєктам можливість мати постійну фінансову підтримку.

«Люк» розповідає, що таке Patreon і як він допомагає українським кріейторам.

В Україні культурні та соціальні проєкти, на жаль, часто не мають постійного фінансування. Тож їхній добробут та й існування напряму залежать від підтримки авдиторії і її готовності донатити.

Спрощує це завдання Patreon: на відміну від одноразових переказів, він дає проєктам можливість мати постійну фінансову підтримку.

«Люк» розповідає, що таке Patreon і як він допомагає українським кріейторам.

«Люк» — це крафтове медіа про Харків і культуру. Щоб створювати новий контент і залишатися незалежними, нам доводиться докладати багато зусиль. Підтримайте «Люк», ставайте нашими патронами на Patreon!

Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу ptrn-1024x235.png

Patreon — це майданчик, на якому можна щомісячно допомагати улюбленому кріейтору чи проєкту фіксованою сумою. Працює це майже як Netflix, тільки замість нескінченних шоу і серіалів — доступ до унікального контенту свого улюбленого артиста, художника, музиканта або медіа.

Виникла платформа у 2013 році завдяки Джеку Конті і Сему Яму. Джек хотів заробляти на життя музикою, але YouTube не приносив так багато грошей, щоб мати повну фінансову незалежність і займатися тільки творчістю. А як відомо, якщо чогось ще немає, вигадай це сам. Тож вони разом з Семом надихнулися краудфандинговою платформою Kickstarter і створили її аналог для тих, хто робить контент постійно. 

Тут кріейтори з усього світу викладають свої роботи, спілкуються з авдиторією, можуть не залежати від алгоритмів соцмереж і бути впевненими, що патрони точно побачать контент. 

Мати дохід з Patreon — це не якась примарна історія успіху, а цілком реальні приклади, які є і серед українських кріейторів. 

Srakadupa

Хлопці з комедійного подкасту Srakadupa використовують силу Patreon на повну. Влад Капиця, Єгор Романенко і Андрій Щегель починали у 2020 році зі стрімів двічі на тиждень на YouTube.

Згодом один з випусків став доступним ексклюзивно для донаторів. Зараз проєкт виходить тільки на Patreon і почувається досить непогано: Srakadupa підтримують 720 патронів, які донатять майже 4 тисячі доларів на місяць. 

Влад Капиця говорить, що йдуть кошти на різні цілі: 

«Гроші з Patreon йдуть на організацію турів, обслуговування обладнання. Забезпечують і життєві потреби: я, наприклад, зміг поставити собі брекети».

Для трьох стендаперів Patreon — це можливість мати стабільний дохід, спокійно їздити в тури і не погоджуватися на сумнівні гумористичні проєкти. Можна заробляти з подкасту, від якого кайфуєш, і розвивати український стендап. 

«Історія без міфів»

Канал «Історія без міфів» отримує більше 3,5 тисяч доларів підтримки від своїх патронів щомісячно. За словами режисера і продюсера каналу Костянтина Анохіна, цього вистачає для того, аби знімати відео про «минуле без прикрас і фальсифікацій»:

«Нам Patreon закриває всі виробничі витрати. Ну й ми самі трошки підтримуємо інших ютуберів. Також патрони безпосередньо допомагають у створенні контенту: щомісяця голосують за теми випусків».

Patreon з’явився у проєкту одразу після перетину відмітки у 1000 підписників на YouTube. Додаткових ресурсів на його розкрутку не знадобилося: тільки кричалка у кожному відео і вуаля — 612 патронів. 

До речі, кожен рівень підписки названо на честь українських меценатів та філантропів. Тож можна не просто підтримати улюблений проєкт гривнею, а й відчути себе Лесею Українкою чи Євгеном Чикаленком.

Зараз конкретних цілей, на які збирають гроші, окрім створення контенту, проєкт не має. Планує нарешті зустрітися зі своїми патронами, але тільки після того, як покращиться епідеміологічна ситуація. 

Гараж хаб

Харківська відкрита майстерня гараж хаб, здається, не зовсім підходить під визначення типового кріейтора. Сам співзасновник Роман Видро зізнається, що спочатку вони сумнівалися у чудодійній силі проєкту:

«Patreon — це ресурс для творів цифрового контенту, думали ми. А наші резиденти роблять не відео і навіть не селфі, а речі, яких раніше не існувало, все з нічого. Вже потім з’явилася гіпотеза, що ця платформа може працювати не лише для блогерів, а й для мейкерів»

Основний фінансовий ресурс гараж хаб отримує від внесків резидентів хабу. Це допомагає покривати всі наявні розходи майстерні, але ніяк не сприяє розвитку. Тут за діло і береться Patreon

Зараз всі гроші з цієї платформи йдуть на створення нового: стажування, щоб розширити команду і надавати гідний сервіс, сайту, опції корпоративного резидентства для компаній, активнішого висвітлення роботи хабу в соцмережах. 

В планах — фіналізувати стратегію гараж хабу й розробити стипендії самовираження. На все це майстерня має приблизно 250 доларів на місяць, ця сума покриває лише 1/5 необхідних витрат. 

Втім, для хабу Patreon — не лише про фінансову підтримку. Проєкт також створює «мейкерську платформу взаємопідсилення»: 

«Ланцюжок “реєструйся” -> “плати” -> “дивись” — це звісно добре. Але під капотом сидить більш важливий принцип “люби” -> “підтримуй”. 

Ми поставили на те, що Patreon не стільки для платного контенту, скільки сервіс для монетизації співпричетності. Він дає нам гроші, але набагато важливіша для нас віддача спільноти. Підписка навіть на два долари крутіша за лайк і корисніша за репост.

У кризові часи люди важче прощаються з грошима. Ми заходимо на свою сторінку і бачимо, що своєю роботою і чесною комунікацією декілька разів це “важче” подолали. У кожному донаті ми бачимо турботу і любов патронів, цінність роботи і результату, поділення віри й візії»

Роман вважає, що соціальний активізм і культурний менеджмент взаємодіє з болем від громадських інститутів, які працюють погано. Активісти, діячі, волонтери — всі намагаються зробити добре там, де не дотягується влада. Зробити це без грошей часом важко, а часом — неможливо. Саме тому такі проєкти потребують допомоги: 

«Закрийте очі й уявіть, що всі незалежні проєкти цього міста в один момент взяли й зникли. Якщо від цієї думки вам стало боляче — бігом на Patreon. Кращої причини я вигадати не можу». 

Стас Корольов

Стаса Корольова ви можете знати з часів «Голосу Країни» чи Нацвідбору на Євробачення. Його улюблене питання: «Шо там Yuko?». Щоб спокійно відповідати, що тепер він веде успішну сольну кар’єру, йому теж потрібен Patreon

Стас створив його зі співзасновницею, артдиректоркою проєкту і своєю дружиною Настею Весною. Вони придумали класну метафору про те, що життя — це океан і не всі опиняються в ньому в рівних можливостях:

«Хтось з народження вже на яхті й у спокійній затоці. А хтось тримається за лише одну дерев’яну балку в океані, що вирує. Ми були в депресії, в боргах і відчували себе максимум на дерев’яному плоті. Його терміново треба було перебудовувати в щось більш надійне».

Зробити це, ще й протриматися на плаву без допомоги було важко, тож виник Patreon-яхта з командою-патронами і тими, хто підтримує з берега. 

Завдяки цій підтримці проєкт «Стас Корольов» може орендувати квартиру, в якій живе і працює, не шукати підробітки й халтури, а займатися творчістю. А ще — безпосередньо знати свою авдиторію, спілкуватися з нею, розуміти, що у них є спільні інтереси і класне почуття гумору. 

Для Стаса як музиканта є й інші можливості поширювати свою творчість — наприклад, стрімінгові сервіси. Та на жаль, практика показує, що «заробити копійчину» завдяки ним не так легко: за весь 2021 рік на стрімінгах проєкт «Стас Корольов» отримав менше місячної виплати з Patreon.

До того ж, в останньому артист бачить більш свідоме споживання і «голосування гаманцем»:

«У випадку з Patreon чітко відчуваєш — ти реально допомагаєш існувати всім артистам, яких патрониш. І це фактично твій особистий внесок у формування майбутнього наповнення інформаційного та культурного простору».

Театр «Нєфть»

Є й проєкти, які тільки планують витрачати тисячі з Patreon. Наприклад, харківський театр «Нєфть» завів свою сторінку ще до початку карантину, у лютому 2020. Тоді гроші донаторів виявилися особливо актуальними, бо команда мала хоч якось виживати. Кошти витрачали на базові потреби, як от оренда приміщення. 

Здавалося б, це ж театр, він продає квитки на вистави, це і є його дохід. Але директорка Тетяна Голубова зізнається, що ці гроші покривають мінімальні потреби команди: 

«Дуже би хотілося зароблять з продажів квитків мільйони 🙂 Але поки що навіть вихід в нуль — це уже ок. Тому підтримка незалежних театрів важлива, адже вона дає трохи впевненості, що те, що ми робимо, є цікавим та важливим для інших. І важливим настільки, що це готові підтримати фінансово».

Останнім часом команда не так активно просувала Patreon, тож і кількість донатів зменшилася. Це не дозволяє будувати якісь довгострокові цілі, хіба що одну — активніше зайнятися веденням ресурсу й комунікацією з потенційними патронами. Це допоможе «Нєфті» впевнено і з новими силами грати свої вже класичні вистави, мати сили на створення нових і отримувати дохід: 

«У нашому суспільстві досі домінують державні театри, які повністю знаходяться на фінансуванні з податків. Від цього, відповідно, і ціна на квитки є нижчою. Незалежні структури не можуть продавати квитки за 100-150 грн, але коли люди бачать ціну 300-400 грн, то не розуміють, за що платити (а платити дійсно є за що). 

До того ж, театр не дозволяє отримати велику маржу, тут складно заробляти в силу високої собівартості та залучення великої кількості ресурсів. Тому ми часто працюємо без зарплати, просто тому що нам це подобається, іноді й доводиться вкладати в проєкт особисті кошти. 

Але допомагає існування УКФ та інших фондів, які націлені на фінансування проєктних незалежних ініціатив. Завдяки ним цінні недержавні проєкти мають змогу реалізувати творчі ідеї, на які ніколи би не назбирали коштів самотужки».

Крапля

Олександра Крапля знімає тіктоки, має власний YouTube-канал, малює і є самопроголошеною амбасадоркою творчості Степана Гіги. У блогерки вже 40 тисяч підписників у тіктоці, де вона ділиться своїм життям та просуває українських виконавців На Patreon її завела власна аудиторія, яка питала, коли вже.  

Поки що Олександра отримує з майданчика тільки 11 доларів, але це тільки початок. Планує назбирати гроші на нову техніку, щоб створювати ще більш якісний контент. Вже зараз завдяки Patreon вона знає, що люди її підтримують:

«Це класна платформа, бо в тебе нема відчуття, що ти жебракуєш — ти надєш додатковий/ексклюзивний контент своїм патронам. 

Українському контенту бракує одного — фінансів. Талантів у нас безліч, чому б не заохочувати їх грошима? Контент ми споживаємо безкоштовно, а людина вкладається часом, зусиллями та подеколи — фінансами, які не окуповуються»

А ще знає: якщо зможе збільшити кількість патронів, більше часу приділятиме творчості, а не основній роботі. 

«Свідомі»

Медіа «Свідомі» бачать у власному Patreon переваги, але поки що залишаються не зовсім задоволені ним. Головна редакторка Настя Бакуліна розуміє, чому:

«Ми створили Patreon два роки тому. Помилка була в тому, що це сталося досить ситуативно. Варто було це спланувати. Зараз він є не настільки ефективним, як би того хотілося»

Для медіа Patreon закриває потребу у фотографах на інтерв’ю і витрати на дорогу. Найближчу стратегічну сесію теж планують організувати за внески патронів. Часом витрачають гроші на благодійність, повідомивши про це донаторів. 

Загалом же «Свідомі» не створюють якихось окремих проєктів з Patreon, але роблять найголовніше — виконують свою роботу й інформують читачів: 

«Наша місія — щоб більше молоді було усвідомлено, що відбувається в країні та світі. Якщо ми зробимо весь контент платним, наша авдиторія не зможе собі його дозволити. Тож ми існуємо за рахунок грантів (коли вдається їх отримати) і Patreon».

«Люк»

Команда «Люка» на The Most Fest у Константинівці

«Люк» також має Patreon. Нам, як і іншим кріейторам, він дає розуміння, що наша діяльність корисна і цікава. 

Звісно, одноразові донати — це теж класно, але вони не дають відчуття стабільності: ми не знаємо, чи задонатить хтось у наступному місяці на таку ж суму. Також ми намагаємося співпрацювати з міжнародними донорами, але гранти — це теж «лотерея», в якій удача посміхається не завжди.

З Patreon ми можемо розраховувати свої сили, ресурси і планувати проєкти наперед. А ще залишатися незалежними і не відчувати, що якийсь Великий Брат впливає на редакційну політику.

Для «Люка» важливо підтримувати корисні для міста культурні та соціальні проєкти, створювати фундамент для нових. Аналізувати міські проблеми та шукати шляхи їх вирішення. Зберігати пам’ять про все важливе, що відбувається в місті. Для цього треба залучати більше фахівців і фахівчинь, оплачувати роботу команди і просто мати гроші на обід. 

Щомісячний бюджет «Люка» становить 2 тис. доларів. Поки що Patreon покриває його на чверть, тому ми прагнемо залучити нових патронів.

Отже, якщо хочете стати нашим годувальником чи годувальницею, це можна зробити у кілька кліків:

Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу ptrn-1024x235.png

Софія Панасюк