Головна » Держпром, де твоє обличчя? Відома харківська пам’ятка ризикує втратити автентичність

Держпром, де твоє обличчя? Відома харківська пам’ятка ризикує втратити автентичність

23.12.2024

Час прочитання: 6 хв

З першого дня повномасштабного вторгнення Росія нищить Харків та його архітектурні пам’ятки. Так, Держпром постраждав кілька разів: від ракетних ударів 1 березня 2022 року (по будівлі обласної адміністрації на площі Свободи) та 2 січня 2024 року в Держпромі повилітали майже всі вікна та вітражі, а 28 жовтня 2024 року один із під’їздів був пошкоджений внаслідок «прильоту» російської фугасної бомби.

Наразі на території пам’ятки конструктивізму розпочалися протиаварійні роботи. Проте в харківських архітекторів є побоювання щодо збереження автентичності Держпрому.

«Люк» поговорив із Катериною Кублицькою та Віктором Дворніковим про сьогоднішній стан пам’ятки, а також про проблеми та виклики, якими може супроводжуватися процес збереження та відбудови Держпрому.

«Проблема в тому, що так звані “протиаварійні роботи” проводяться самовільно і нефахово»

Архітекторка-реставраторка Катерина Кублицька зазначає, що Держпром унікальний не тільки для нашого міста. Він унікальний в контексті світової історії, архітектури і технологій. Масштабну, грандіозну будівлю, — а це 20-ті роки, міжвоєнний модернізм — реалізували саме у Харкові.

«По-перше, Держпром — це наддорогий, надунікальний об’єкт, — каже Катерина. — По-друге, тоді була застосована достатньо нова будівельна технологія — лиття з монолітного залізобетону.

Коли я розповідаю про Харків, про девіз “Харків залізобетон”, то зазначаю, що Держпром тут з’явився не на порожньому місці. Для цього були всі передумови. Харківські інженери та будівельники працювали над цією технологією, напрацьовували досвід ще з 1903 року. На той час будівля була визнана найбільшим бізнес-центром в Європі. Це була така амбіційна заява Європі, всьому світу: “Ми можемо таке побудувати!”».

За словами експертки, Держпром — це не просто частина нашої історії. Це наочна демонстрація, що в тодішньому Харкові люди володіли будівельними технологіями, достатньо прогресивними для свого часу.

Щоправда, зараз Держпрому загрожує втрата автентичності, зазначає архітектор, активіст та волонтер зі збереження культурної спадщини Віктор Дворніков.

«Там розпочалися так звані “протиаварійні роботи”. Власник, балансоутримувач будівлі комунального підприємства “Держпром” на власний розсуд вирішив збудувати конструкцію. Він не погодив це ні з органами управління охорони культурної спадщини, ні з професійним товариством, — каже Віктор. — Перша проблема — те, що це робиться самовільно. А друга — що це робиться нефахово. Тобто, збудували якусь металеву конструкцію, дуже масивну, яка безпосередньо кріпиться в конструкції Держпрому. Нічого хорошого там точно немає. Люди, які відповідають за утримання об’єктів культурної спадщини, не мають відповідної для цього підготовки. Вони не розуміють цінності об’єкту, не розуміють підходів, які мають використовуватись. І через це вони часто діють на власний розсуд. Також у цьому випадку можуть мати місце якісь власні амбіції».

Всі ці проблеми не призведуть до втрати Держпрому, додає архітектор, але через них будівля стає більш пошкодженою. Наразі там можна побачити ураження стін та перекриттів. На цій ділянці конструкції залишаються нестабільними, і додаткове втручання може тільки погіршити ситуацію. Майже на всіх деформаційних швах виникли тріщини, тому у випадку повторних обстрілів руйнації можуть бути значно більшими.

«Як ми бачимо, зараз кріпляться конструкції на ту частину будівлі, яка зазнала прямого влучання, із якою не працювали фахівці, експерти. Це дуже небезпечно, — пояснює Катерина. — І зараз ми маємо якийсь відсоток втрат. Під час наступних досліджень фахівці будуть шукати рішення, як це відновлювати та стабілізувати. Враховуючи те, що ми бачимо зараз, цей відсоток втрат може збільшитись, бо наявні конструкції закріплені в огороджувальні бетонні конструкції Держпрому. І ми не знаємо, в якому вони стані.

Більше того, такі роботи, як стабілізація, консервація повинні відповідати принципу реверсивності. Тобто, мати зворотну дію, аби їх можна було “відкатити” і не нашкодити, не погіршити технічний стан пам’ятки. У випадку із Держпромом та його пошкодженнями це зробити неможливо».

За словами Катерини, для Держпрома можна було б зробити тимчасове накриття з дерев’яних конструкцій. Це дозволило би зробити втручання в автентичні елементи будівлі мінімальним.

Що стосується внутрішнього оздоблення, то йому дісталося найбільше. Як зазначив Віктор Дворніков, у сьомому під’їзді воно зруйноване майже повністю. Підлоги залило водою, по стінам пішли тріщини, зруйновані автентичні стелі та сходові клітки.

«На сьогоднішній день зруйновано приблизно 40-50% скління Держпрому, яке складало загальний образ будівлі, — розповідає Віктор. — І нам випала можливість відновити його саме в автентичному вигляді.

Приблизно в 2010 році в усіх будівлях Держпрому масштабно замінили скління: демонтували старі вікна і встановили нові. Нові вікна не відповідали автентичним ні за пропорціями, ні за матеріалом, ні за технологією. Це порушило початковий образ всієї будівлі.

Зараз, коли ці вікна зруйновані, у нас є можливість зробити їх такими, якими вони були під час будівництва Держпрому».

«Щодня ми ризикуємо втратити пам’ятки»

У 2017 році Держпром офіційно внесли у попередній список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а у вересні 2023-го будівлю офіційно включили у список обʼєктів для посиленого захисту. За словами Катерини Кублицької, такий статус вимагає жорсткіших правил поводження протиаварійних робіт, аби зберегти об’єкт у максимально автентичному вигляді.

Проте наразі на Держпромі можна побачити рекламні банери якихось магазинів чи салонів, які перекривають наявні світлові колодязі до підвальних приміщень.

«Це також порушення Закону про охорону культурної спадщини, — зазначає Катерина. — Це втручання у предмет охорони пам’ятки. Це, на перший погляд, такі невеличкі елементи, які нічого самі собою не зроблять. Але якщо вони зберуться в комплексі — то ми можемо втратити пам’ятку. І вона виглядатиме як якийсь неконтрольований об’єкт на ринку із візуальним шумом».

І до повномасштабного вторгнення Харків мав проблеми зі збереженням пам’яток, додає експертка. Щоправда, в місті зараз не так багато людей, як було раніше — це сповільнило процеси руйнування.

«З іншого боку, щодня і щоночі ми знаходимося в стані, коли будь-який об’єкт може бути втрачено або пошкоджено, — каже Катерина. — Зараз, коли мова заходить про об’єкти, які вже отримали ураження, ми можемо говорити тільки про консервацію, стабілізацію та виконання протиаварійних невідкладних робіт. Будь-які інші серйозні роботи з відновлення не на часі. Військовий стан не сприяє інвестуванню у такі об’єкти, на жаль».

Читайте також:

«Про Держпром мало знають за кордоном»

Нещодавно ЮНЕСКО ухвалила рішення про застосування механізму «спеціального моніторингу» щодо Держпрому. Зокрема передбачається, що представники організації завітають до Харкова з відповідною місією. Так вони зможуть зафіксувати всі руйнування та скоординувати заходи з відновлення пам’ятки.

Та тут виникає проблема. Картина, яку побачать представники місії, явно не піде на користь іміджу місту.

«У нас відбувається отаке самовільне будівництво на пам’ятці національного значення, — зазначає Віктор Дворніков. — Це такий ляпас усьому Харкову, усій Харківській області. І всій Україні. Це демонструє, що у нас ніхто не контролює цей процес. Що власник безвідповідальний. І громада також не втручається в цю ситуацію. Це дуже негативний іміджевий вчинок».

Раніше представники ЮНЕСКО навідувалися до Чернігова та Одеси. Там вони проводили всебічне інструментальне обстеження пошкоджених пам’яток. По ідеї, в Харкові вони мають робити те ж саме. Хоча може статися так, що місія до міста не доїде. За словами Дворнікова, в організації не дозволяють співробітникам працювати у небезпечних умовах.

Після «прильоту» по Держпрому до Віктора Дворнікова звернулись представники близько двадцяти інформаційних агенств. Але чим більше часу проходило з моменту події, тим менше інтересу викликав Держпром у громадськості. За словами архітектора, для суспільства збереження культурної спадщини займає другорядне місце. І над цим треба активно працювати.

«Всередині України, на жаль, ми фіксуємо якусь активність лише після пошкодження, — зазначає Віктор Дворніков. — Це стосується не лише Держпрому, а й усіх об’єктів. Люди починають більше цікавитися якоюсь будівлею після того, як в неї “прилітає”. Чи “прилітає” поруч. І це така наша загальна біда.

Світова спільнота про Держпром майже нічого не знає. Знає лише фахове середовище — архітектори, урбаністи. А якщо говорити про суспільство загалом, то про Держпром ніхто не знає, як, наприклад, знають про Лувр чи Собор Паризької Богоматері. Ні в радянський період, ні за часів незалежності ніхто не займався адвокацією та популяризацією Держпрому. Хоча однією з головних умов включення будь-якого об’єкту до переліку ЮНЕСКО є саме така промо кампанія».

Текст — Юлія Гуш, редактура — Олександра Пономаренко, фотографії — Юрій Каплюченко, обкладинка — Катя Дрозд

«Люк» — це незалежне онлайн-медіа про Харків, яке висвітлює міські процеси та проблеми, стимулює до змін у місті та суспільстві, збирає на одному майданчику ком’юніті змінотворців та активних людей.

Ви можете робити свій щомісячний внесок у розвиток харківського медіа або зробити разовий донат на будь-яку суму. Дякуємо❤️

Разовий платіж

Місячна підписка

100 грн

250 грн

500 грн

Своя сума