Театральна магія за будь-яких умов. Як Театр ляльок і видавництво Vivat повертають дітям інтерес до читання 

Театр має бути в постійному в діалозі зі своїм глядачем

З чого народився проєкт «Книга на сцені. Читай. Грай. Відчувай»? З театру, обмеженості дитячого дозвілля та однієї продуктивної розмови. 

Шеф-редакторка видавництва Vivat Олена Рибка згадувала, як одного дня привела свою доньку на виставу до Театру ляльок. Там вони разом з головною режисеркою Оксаною Дмитрієвою почали розмову про те, що у Харкові дітям дуже бракує подій і майданчиків, де б вони могли взаємодіяти один з одним. Бо навчання все ще не вийшло з онлайн-формату, а дозвілля через небезпеку зведене до мінімуму. 

«Усвідомлюючи все це, а також беручи до уваги, як активно розвиваються книжкові клуби, ми стали мріяти про додаткові активності після вистав, — розповідає Олена Рибка. — Зокрема, про читання найновіших творів для дітей і їх обговорення. Це мало би знайомити і батьків, і сам театр із текстами сучасних письменників. І допомогло б випробовувати матеріал — а раптом із цього пізніше народиться вистава?» 

Оксана Дмитрієва теж зазначає, що це була чудова ідея — проводити читання в Театрі ляльок і для цього обирати твори українських літераторів, які знаходять відгук в аудиторії. 

«Я дуже люблю видавництво Vivat, — зізнається Оксана Дмитрієва. —  У 2022 році це була перша книгарня, яка відкрилась у Харкові під час повномасштабного вторгнення. І це була така любов і радість — приходити до книжкової крамниці, де тебе зустрічали приємні люди і показували новинки».

Оксана каже, що Театр ляльок теж відновив свою роботу в 2022 році. Спочатку актори грали вистави в метро, а потім — в укриттях. Як зазначає режисерка, зараз театр особливо потрібен місту, бо на нього покладено чимало задач, одна з яких — бути в постійному діалозі з глядачем.

І театру дуже поталанило, що благодійний фонд «Толока» написав грант до «Українського інституту книги», додала Оксана. І отримав його, започаткувавши проєкт «Книга на сцені. Читай. Грай. Відчувай».

Вимушені адаптуватися до компактних форматів 

За словами виконавчої директорки фонду «Толока» Марії Горбонос, у цьому проєкті все склалося ідеально. Завдяки ньому вдалося об’єднати представників різних сфер діяльності. Це гарний приклад того, як культура, освіта і бізнес можуть співпрацювати разом, наголошує Марія. 

«Проєкт покликаний повернути читання у повсякденне життя, як природну й радісну частину дозвілля, що об’єднує дітей та батьків. Ми знайомимо з українською літературою через поєднання книги й театру. Бо віримо: історії оживають, коли їх читають і проживають разом, — розповідає Марія.  

У час, коли війна обмежує можливості для культурного розвитку, ми створюємо простір, де дитина може не лише відволікатися, а й зростати через емоційну гру».

Проєкт дозволяє оновлювати репертуар Театру ляльок, а також додати до нього сучасні українські твори — живі та важливі для нашого часу. 

Цікавою особливістю проєкту є те, що він легко адаптується до будь-яких умов. Театралізовані читання можуть відбутися майже будь-де, вони розроблені так, щоб грати в найрізноманітніших просторах: у книгарнях, шкільних класах, бібліотеках чи бомбосховищах.

Як підкреслює Марія, весь реквізит вміщається у валізу. Завдяки такому формату проєкт може подорожувати й охоплювати багато різних аудиторій, незалежно від того, чи є там сцена або спеціальна техніка. Це дозволяє доносити театральну магію туди, де, здавалося б, для цього немає жодних умов.

«У нинішніх умовах Харківський театр ляльок змушений адаптуватися до максимально мобільних і компактних форматів,— каже керівниця літературно-драматургічної частини театру Ольга Дорофеєва. — Локації дуже обмежені, ми не можемо грати там, де хотіли б. Часто це якісь підземні локації, також у нас є виїзди, наприклад, у Харківську область, де взагалі не існує сценічного приміщення як такого. Повноцінна вистава не завжди вписується в такий простір». 

Доводилося обирати спрощені формати, додає Ольга. Коли це не зовсім вистава, а, скоріше, сценічне читання, вистава-гра, яка не потребує великих декорацій, складної техніки, спеціального світла та звуку. 

«Ми відчули, що репертуар Театру ляльок виглядав обмеженим, — розповіла Ольга Дорофеєва. — Начебто всі театри ставлять щось от у такому діапазоні — “Снігова королева” чи “Дюймовочка”. Назви, що повторюються і повторюються. І репертуар театрів мало відкриває нової літератури, сучасної. У нас з’явилася велика потреба відкривати саме новий репертуар».

Книга навчає емпатії, сміливості та наполегливості

У Театрі ляльок шукали якісні сучасні твори, які можна було б поставити на сцені. Видавництво Vivat зорієнтувало у виборі, і організаторки разом обрали найцікавіші книжки. Читання цих творів не тільки по-новому відкриє авторів, а й популяризуватиме сучасну українську літературу, впевнені організаторки проєкту. Адже через елементи гри у дітей формуватиметься інтерес до читання. 

«Це серія “Крилаті історії” — дуже позитивні й сенсово наповнені твори Сашка Дерманського та Ірини Лазуткіної, — каже Олена Рибка. — Вони розповідають про цивільну авіацію, про те, які різні у нас є літаки, але у форматі добрих і дотепних історій, кожна з яких навчає емпатії, сміливості, впевненості у собі та наполегливості». 

За словами Олени, вони обирали такі історії, які можна і відіграти на сцені, і згодом обговорити з батьками та дітьми. Щоб це було цікаво та ціннісно.

Для письменника Сашка Дерманського співпраця з театрами — справа не нова. Влітку 2023 року він отримав пропозицію від Київського академічного театру юного глядача створити постановку за книжкою «Різдвяна крамничка тітоньки Мальви». Сашко погодився. За його словами, будь-який автор мріє про те, щоб герої його книжок озвалися зі сцени або екрану. 

«Писати інсценівку сам я не наважився, адже не є фахівцем у цьому, — розповідає Сашко Дерманський, — Але створити текст до фінальної пісні погодився з радістю. 

Як на мене, творчому колективу Театру вдалося втілити казкову атмосферу й передати головні меседжі історії. Любов — це те, що робить нас людьми. Ті, хто нас любить, завжди поруч, навіть якщо вони недосяжні. Добро — понад усе».

---

Читайте також:

• «Імперія маст дай». Харківський театр ляльок готує прем’єру нової вистави для підлітків
• «Хочеться, щоб діти приходили і знали, що їх почують». Як «Кампус» у Чугуєві притягує молодь та допомагає розвивати місто

---

Маленьким глядачам варто про це почути 

Також до реалізації проєкту був залучений гурток авіамоделістів. Завідувач відділу STEAM-освіти Палацу дитячої та юнацької творчості Євген Лихошест також проводить майстер-класи для дітей та підлітків. Там вони створюють моделі літаків, тому їм запропонували долучитися до театрального проєкту.

«Для нас це нормально, — зазначає Євген Лихошерст. — Ми ж Палац дитячої та юнацької художньої творчості. У нас завжди є взаємодія STEAM, де літера А —  це “арт”. І в мене у відділі є ще гурток театру та кіно. У нас є дайвінг, підводна фотографія, авіамоделювання. І ми “за любий двіж”. Тому вирішили, що повинні взяти участь».

Спеціально для вистави «Великі плани» керівник гуртка авіамоделювання Тимофій Счастний разом зі своїми вихованцями виготовив модель «Ан-2». На виставі маленькі глядачі зможуть побачити, як виглядає цей літак. 

Актор Театру ляльок Антон Глазунов підтверджує, що діти проявляли неабияку обізнаність в авіації. Зокрема, він згадував хлопців, які розповідали, яка електроніка потрібна для підсвітки, палива, робити панелі приладів.

Сам актор у «Великих планах» виконує головну і, по суті, єдину роль. Там він і оповідач, і літачок, і конструктор, і кожен з представлених там лісових мешканців. За словами Антона, ця вистава також також матиме елементами анімації та інтерактиву. До неї будуть залучені малі та великі глядачі. 

«У “Великих планах” мова йде про “Ан-2”, маленький літак, — розповідає Антон Глазунов. — Він постійно каже про те, який він маленький, що в нього чомусь чотири крила, а не два, як у всіх літаків. І конструктор, який його спроєктував, постійно наголошував на тому, що він дуже корисний, що він особливий. І він має принести користі набагато більше, ніж інші літаки. 

Мене це дуже зачепило. Як на мене, маленьким глядачам варто почути: “Подивіться, навіть маленький літачок, який постійно казав, що він негідний або малий, може бути корисним і цінним”».

Боротися за кожну дитину 

Проєкт не обмежується тільки Харковом. Його вистави можуть відвідати діти, які не мають доступу до культурних та мистецьких просторів. 

Як розповіла Ольга Дорофеєва, на Харківщині є чимало громад, які взагалі не мають жодного театру. До того ж, через онлайн-навчання діти відчувають нестачу живого спілкування, мають проблеми з соціалізацією. Є громади, які сильно постраждали через війну. 

«Оцей момент роботи з емоціями, проговорювання якихось страхів, нашого досвіду — це дуже важлива робота, яку може виконувати мистецтво, — каже Ольга. — Це те, що можна проговорювати через театральні форми. І наразі мені здається, що дуже важливо дітям не закриватися в собі, не замикатися в цій напруженій, стресовій ситуації, в якій ми живемо».

Також театр несе важливу культурницьку місію. За словами Оксани Дмитрієвої, керівники театрів та актори повинні боротися за кожну дитину. Особливо ту, яка була в окупації. 

«Ми знаємо, як працює російська пропаганда, — зазначає Оксана. — Коли вони окуповують наші міста і селища, вони знищують бібліотеки, одразу наповнюють їх своєю літературою. Наприклад, директор театру Куліша [Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру імені Миколи Куліша, — «Люк»] розповів, що коли Херсон був під окупацією, то перше, що зробили росіяни — завезли свої російські книжки. Тому ми повинні зараз дуже багато уваги приділяти дітям». 

Антон Глазунов вже грав в Ізюмі, Капітоліці та Високому. За його словами, то була дуже щемка історія. Діти, які знаходяться там, мало спілкуються один з одним. А тут вистава, живе мистецтво, яке потребує включеного глядача, його присутності тут і зараз. І актору було дуже приємно поспілкуватися з дітьми, посміятися, обговорити теми, які фігурують в цій виставі.

«Мені дуже приємно говорити з людьми, з дітьми, з усіма, хто приходить, — зазначив Антон Глазунов. — Я вважаю, що саме цією виставою можна популяризувати сам театр як мистецтво. Щоб діти колись згадували: от до нас приїжджав актор, ми дивилися виставу і вона сподобалась. Або не сподобалась. Ну, просто аби були враження. І мені дуже приємно, що я дарую враження — живі і  справжні в цей момент».

---

Партнерами проєкту «Книга на сцені. Читай. Грай. Відчувай» є Харківський державний академічний театр ляльок ім. В. Афанасьєва, Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського та видавництво Vivat. Проєкт реалізується завдяки БО «Благодійний фонд громади Харкова “Толока”» за підтримки державної установи «Український інститут книги» за кошти державного бюджету України.

Це партнерський матеріал, випущений за підтримки фонду «Толока».

Текст — Юлія Гуш, редактура — Олександра Пономаренко, фотографії — Катерина Переверзева, Роман Шаламов, Олена Рибка, обкладинка — Анастасія Юращенко