#ВліпиЗаСебе: байдуже, хто ти, якщо тобі не байдуже

Незадовго перед парламентськими виборами 2019 року з’явилась ініціатива #ВліпиЗаСебе, спрямована на підвищення рівня громадської активності молоді.

Ідея такої ініціативи виникла у координаторки національних обмінів студентами GO×Сhange Світлани Колодій. У процесі роботи студенти та студентки скаржилися на низьке представництво своїх інтересів у політиці, але, разом із тим, не мали бажання заглиблюватися в політичні процеси. 

Така тенденція не є випадковою. Протягом останніх 15 років соціологи спостерігають падіння явки на вибори серед молоді. Наприклад, у парламентських виборах 2019 року, за даними опитувань центру Разумкова, взяла участь менше третини виборців віком до 30 років, хоча ще у 2006-му ця цифра сягала 57%. 

Місцеві вибори зазвичай гірше мобілізують електорат, ніж парламентські та президентські. Якщо на останніх виборах президента своє правом голосу використали 64% і 62% (у першому та другому турах відповідно) виборців, парламентських — 50%, то на місцевих — лише 46,6%. І хоча окремої статистики явки серед молоді по місцевим виборам немає, можна припустити, що вона також невтішна.

Ініціатива #ВліпиЗаСебе прагне мотивувати молодь бути більш свідомою та активною в питаннях власного майбутнього. При цьому, не намагається просувати окрему партію або кандидата. 

«Сьогодні в багатьох містах ми справді маємо ситуацію, яку важко змінити, — говорить Світлана Колодій. — Хай як би складно не було це визнавати, зміни не відбуваються одномоментно. 

Але якщо нічого не робити, “нові обличчя”, яким ми можемо симпатизувати, просто зійдуть зі свого шляху, не бачачи ніякої підтримки.

Натомість, якщо в міську раду вдасться завести хай і невелику кількість адекватних політиків та політикинь, ми зможемо змінити ситуацію в місті.

Адже мер — не цар-батюшка, що приймає одноосібні рішення. І якщо тобі не подобається, наприклад, заборона сидіння на газонах, ти можеш прийти на вибори й обрати людину, яка її скасує».

«Ми не приречені навіки жити так, як жили завжди»

Напередодні місцевих виборів #ВліпиЗаСебе влаштували кампанію, де яскраво обіграли аргументи не ходити на виборчі дільниці. 

Команда ініціативи зібрала 300 коментарів із соцмереж про те, що «голос однієї людини нічого не вирішує». 13 жовтня постери з коментарями вкрили цілу стіну на Андріївському узвозі в Києві, а за чотири дні — паркан біля бібліотеки Короленка в Харкові.

До кампанії також долучилися представники/ці креативних індустрій з усієї країни. Серед них — музикант(к)и, художники/ці, зановники/ці брендів та багато інших. Усі вони погодилися працювати без гонорару, адже повністю поділяли ідеї ініціативи.

«Разом із цікавим досвідом, ці люди стали адвокатами нашого руху й у такий спосіб відчули, що можуть впливати на процеси в країні, — вважає Світлана.

Спочатку нам здавалося, що акторами ролика мають стати добре впізнавані зірки. Але згодом ми зрозуміли, що така горизонтальна співпраця є значно кращою. Адже вона допомагає зрозуміти, що ті, хто приходить на вибори, — не якісь супергерої, що живуть незрозуміло де. Ці люди мають ті самі проблеми, що й ти».

Станом на сьогодні, ролик із закликом прийти на місцеві вибори зібрав понад 820 тисяч переглядів. Також він отримав відзнаку фестивалю соціальної реклами Molodiya Festival.

Один із учасників кампанії, львівський електронний музикант Zbaraski вважає, що все більше молоді долучається до політичних процесів у країні.

«У моєму оточенні всі ставляться до виборів свідомо. Люди збираються робити свій вибір, — пояснює він.

Як на мене, ситуація із незалученістю музикантів у політику починає змінюватися. Наприклад, багато моїх колег підтримали акцію “Аваков — чорт”, а також самі ходили на мітинги у своїх містечках. І я також стараюся висловлювати свою позицію, якщо мені є що сказати.

Я вірю, що наше суспільство спроможне на зміни. Головне — менше розмов і більше роботи над собою».

Інша учасниця, фронтвумен проєктів Ofliyan та «Её» Катерина Офліян, яка часто говорить у своїх піснях про проблеми жінок та просуває ідею ненасильства, підкреслює, що сьогодні дуже важливим бути небайдужим.

«Ідея ініціативи — популяризувати відчуття громадського обов’язку та небайдужість до політичного життя — є дуже важливою, — стверджує вона. — Адже щойно ми зрозуміємо, що справді можемо впливати на нашу країну, в нашому житті з’явиться значно більше комфорту та безпеки».

Вперше Катерина зацікавилася політикою під час Помаранчевої революції

«Мої батьки багато говорили про неї, дивилися новини й намагалися зрозуміти, що чекає на нас у майбутньому, — згадує вона. — Тоді я зрозуміла, що будь-яка країна рано чи пізно отримує свій історичний шанс, яким необхідно правильно скористатися. Ми не приречені навіки жити так, як жили завжди».

Кілька років тому Катя переїхала з Харкова у Київ. Втім, на її думку, ставлення молоді до політики в цих містах не дуже відрізняється. 

«Заповітне гасло “я поза політикою” і сьогодні часто зринає в моєму оточенні, — каже вона. — Ніхто не бажає ідентифікувати себе з політичною дійсністю, адже нічого, окрім розчарування, вона не приносить. Та попри це, піти й проголосувати варто всім. І звісно ж, зробити це свідомо».

Вибори — лише один з інструментів

Ініціатива #ВліпиЗаСебе позиціонує себе більш глобально, ніж разові акції перед виборами. Світлана Колодій наголошує, що самих лише інформаційних кампаній недостатньо, аби змінити ставлення молоді до виборів. Саме тому необхідно також заходити у формальну освіту.

За допомогою анімаційних відео команда #ВліпиЗаСебе вже створила для шкіл плани уроків, де простою мовою розповідають про структуру влади та формування бюджету.

Також в роботі команди — мобільний додаток та інтерактивна екскурсія Верховною Радою. 

«Вибори — це лише один з інструментів, яким може і має користуватися сучасна людина, — наголошує Світлана. — Наша історія про те, що ми всі живемо в одному суспільстві й усі разом мусимо робити його комфортнішим для життя, не зважаючи на те, наскільки наші погляди збігаються».

***

Харків — місто з купою проблем. Доля цих проблем залежить від нашої зацікавленості в їх розв’язанні.

Неучасть у голосуванні не дає нам морального права оцінювати в подальшому дії міської влади. Адже ми не мали жодного відношення до її обрання та не спробували змінити те, що нас не влаштовує. У той же час участь у виборах — не лише громадянський обов’язок, а й чудова можливість перезапустити процеси, що відбуваються в місті. 

Нам під силу змінити Харків своєю любов’ю та відповідальністю.

Антон Григоров