Харків без тіні: чому місто продовжує садити дерева, які гинуть

Харків без тіні

Якщо пройтися в теплу пору року вулицею Сковороди вниз від вулиці Мистецтв до станції метро Бекетова, на цілому кварталі не зустрінете жодного дерева, яке дає тінь. Лише рівні квадрати асфальту — місця, де зотліли пні кленів, висаджених кілька років тому. На вулиці Алчевських — та сама картина. На Данилівському узвозі — те саме. На Сумській нижче зоопарку та частині Науки порожніх лунок стає більше, ніж живих дерев.

За підрахунками Юрія Бенгуса — старшого викладача кафедри ботаніки ХНПУ імені Г. С. Сковороди — у центрі Харкова вже немає половини дерев, які згідно з проєктною документацією мають там рости.

Попри ці дані, восени 2025 року КП «Харківзеленбуд» висаджує кілька тисяч нових саджанців — і здебільшого це знову клен гостролистий та липа дрібнолиста. Ті самі види, які «згоряють» першими.

Нарада, що мала змінити правила гри — і не змінила

У середині літа в «Харківзеленбуді» зібрали фахівців-ботаніків і ландшафтників. Запрошували небагатьох, серед них — Юрій Бенгус. Питання було в тому, щоб розібратися, які три породи дерев фахівці можуть запропонувати для центральних вулиць міста замість тих, що гинуть.

Троє експертів незалежно один від одного запропонували перелік:

• клен польовий;
• дуб звичайний;
• в’яз (посухостійкі види).

Усі погодилися, що ці дерева мають найкращі шанси пережити спекотні нові реалії міста. Єдине «але»: розплідники фізично не могли виростити потрібні обсяги за три–чотири місяці.

Пройшло пів року. І замість трійки рекомендованих порід восени в місті з’являються знову ті самі клени гостролисті й липи.

Заступник директора «Харківзеленбуду» Андрій Кравченко пояснює:

«Ми вибрали дерева, які раніше росли на цих ділянках і є в наявності. Розплідники поки що не можуть запропонувати потрібні сорти в достатній кількості. Але ми максимально намагаємося, щоб дерева росли. Є гарантія постачальників».

На наше уточнення: чому повернулися до видів, які регулярно гинуть:

«Перше — вид і стан дерев. Друге — наявність. Третє — гарантія. І те, що клен гостролистий добре витримує урбаністичне навантаження».

Після заяви про висадження дерев з’являється допис Юрія Бенгуса, який стрімко збирає реакції:

«Здається, збиралися, обговорювали, дійшли певної думки. Але коли дійшло до практики — всі рекомендації запрошених фахівців забуті. Мабуть, вони дешевші й їх більше пропонують розплідники. Але тоді так і треба казати: “Ми не знайшли достатньої кількості саджанців дуба, клена польового і в’язів і тому купили те, що є”. А нам кажуть, що саме куплені всупереч рекомендаціям дерева і є стійкими».

Чому клен і липа гинуть саме зараз

У Харкова змінився клімат — а дерева, які садять, лишилися тими самими.

«Клімат став спекотнішим, зелених зон удень менше, тінь відсутня — це лавиноподібний процес. Чим менше дерев, тим гарячіше місто, а чим гарячіше — тим швидше вони гинуть. У центрі серед суцільного асфальту клени й липи просто не витримують спеки» — пояснює Юрій Бенгус.

Про будову дерев — людською мовою:

• Клен гостролистий має листки з гострими кінчиками — ця форма допомагає скидати надлишок вологи в лісі. У місті немає жодної «надлишкової» вологи, а під асфальтом — сухість.
• Клен польовий має менші, округлі листки — дерева з такою формою краще переносять посуху.
• Якщо лист нагрівається вище +25 °C, дерево може вижити лише за умови безперервного випаровування води. Але води немає.

Тому листя чорніє вже в липні, а дерева слабшають і гинуть. Чому ж тоді знову посадили нестійкі види? Кравченко каже:

«Остання нарада була всередині літа. Змінити ринок за три-чотири місяці неможливо. Якщо потрібної кількості дубів чи клена польового немає — ми не можемо виробити дерева. Там, де рекомендовані види були — ми їх посадили. Де не було — посадили те, що є з гарантією».

---

Читайте також:

• Трамваї, безкоштовний проїзд і підземне депо: що буде з транспортом у Харкові. Інтерв’ю з Артемом Сосіпатровим
• Харків і Європейський тиждень мобільності: чому це важливо сьогодні? (відеоподкаст)

---

50 видів, інвазивні дерева й птахи з гучномовців

«Підхід “дерево досягло віку стиглості — замінимо на молоде” — це підхід лісівників.
У місті все навпаки: чим старіше дерево, тим воно цінніше. Воно прожило тут десятиліття й пристосувалося. У Європі навіть мертві дерева огороджують: тут місце для птахів, комах, лишайників. Ми ж іноді зрізаємо здорові вікові дуби “профілактично”, — пояснює Юрій Бенгус.

Треба різноманіття — мінімум 10–15 видів, а краще 50. Якщо садити один вид — прийде шкідник чи хвороба, і все загине. Як із ясенем і златкою ясеновою, як із каштаном і міллю».

Що для цього потрібно:

• довгострокові контракти з розплідниками;
• чіткі технічні завдання;
• і перестати купувати «те, що є».

«Я спочатку запропонував три, бо так запитали. Потім зрозумів — треба більше. Написав пост із 50 видів. Є інвазивні, але безпечні в центрі: робінія (біла акація), клен американський тільки чоловічі екземпляри, волоський горіх. У місті вони не розмножуються — можна садити», — розповідає біолог.

Але головне — місцеві види й різноманіття.  

«У парку Шевченка через брак птахів поставили гучномовці з їхнім співом. Люди думають, що це живі пташки. Це не пташки. Ми труїмо комах, а птахам нічого їсти».

Сосни «під пінію»: модна форма без шансу стати справжньою пінією

Цієї осені містяни масово фотографували чотири сосни біля градусника на Сумській — їх підстригли «під пінію», середземноморську «парасольку».

Біолог одразу розвіює міф:

«Ні, це не пінія і нею не буде. Справжня пінія вимерзає при -12-18 °C. У нас буває -25 °C. Це звичайна сосна, можливо з домішкою кримської, її просто підстригли “під моду”».

Чи є ризики? Так. Така стрижка — не безпечна гра. Ми пам’ятаємо сосновий ліс на Журавлівці, який повністю загинув від кореневої губки. Там була монокультура, корені зімкнулися, і хвороба перекинулася від дерева до дерева.

«Тут лише чотири окремі сосни, корені ще не з’єдналися — шанс вижити є. Але якщо одна захворіє, а ми продовжимо садити сосни суцільними масивами в місті — отримаємо новий Журавлівський ліс, тільки посеред Сумської».

Як покращити співпрацю між фахівцями та владою

Одна з головних проблем, що гальмує ефективне озеленення Харкова, — це розрив у розумінні між екологами, лісівниками, агрономами та представниками влади і замовниками робіт.

Юрій Бенгус пояснює, що сучасні ландшафтні дизайнери часто не враховують екологічних аспектів і приймають рішення, які вигідні замовнику, але шкодять біорізноманіттю:

«Вони роблять деякі речі так, як вигідно сьогодні для конкретного замовника. Наприклад, вигідно йому посадити інвазивні види — він посадить інвазивні види. А те, що це шкодить природі, біорізноманіттю, вони цього не розуміють, вони це слово взагалі не використовують».

Щоб змінити цю ситуацію, потрібен системний підхід:

• Покращення комунікації і взаєморозуміння між фахівцями різних галузей — екологами, агрономами, урбаністами, чиновниками.
• Освітні ініціативи: навчання працівників міських служб, ландшафтних дизайнерів, а також залучення молоді — школярів і студентів — до розуміння екологічних процесів і принципів сталого розвитку.
• Врахування екологічних знань у практичній роботі: ухвалення рішень, які не просто вигідні тут і зараз, а сприяють довгостроковій стійкості міської зеленої інфраструктури.

Екологія і озеленення мають стати не просто модними словами, а частиною культури управління містом. І лише через відкритий діалог, навчання і спільну відповідальність можна побудувати здорове і зелене місто, яке буде комфортним і для людей, і для природи.

Час для змін

Поки тривають дискусії, Харків втрачає дерева швидше, ніж встигає їх садити.
Кожен новий клен гостролистий, висаджений «бо є в наявності», — це майбутня порожня лунка 2029–2031 років і ще один розпечений квадрат асфальту.

Місто може дозволити собі чекати, поки розплідники виростять дуби й клени польові. Але дерева, які гинуть прямо зараз, чекати не можуть.

Питання лише в тому, чи готові ми нарешті почути тих, хто роками дивиться, як гине зелений Харків — і пропонує реальні рішення. Чи знову посадимо тисячі кленів, щоб через п’ять років почати спочатку.

Бо «ніколи такого не було — і от знову» може тривати вічно. А може закінчитися вже цієї зими — якщо чесно визнати проблему й почати її вирішувати.

---

Текст — Ніно Авалішвілі, редактура — Катерина Переверзева, обкладинки — Анастасія Юращенко

---

«Люк» — це незалежне онлайн-медіа про Харків, яке висвітлює міські процеси та проблеми, стимулює до змін у місті та суспільстві, збирає на одному майданчику ком’юніті змінотворців та активних людей.

Ви можете робити свій щомісячний внесок у розвиток харківського медіа або зробити разовий донат на будь-яку суму. Дякуємо ❤️