Стало відомо, від чого загинув сосновий ліс на Журавлівці
Місто
Влітку харківські екоактивісти почали бити на сполох через загибель дерев у сосновому борі біля ТРЦ «Караван». Представники КП «Харківзеленбуд» та екоінспектори вважають, що дерева були уражені короїдом та кореневою губкою. Минулого тижня цю думку підтвердив і біолог одного з харківських університетів.
«Люк» взяв коментар у фахівця, аби розібратися що сталось.
Про який ліс йде мова?
Наприкінці минулого року комунальники вирубили близько 240 сосен у гаю на Журавлівці біля ТРЦ «Караван». Тоді Харківська міська рада пояснила це «санітарною вирубкою» та пообіцяла навесні висадити нові рослини. Втім, це не допомогло врятувати інші дерева у сосновому борі — цього літа вони стали гинути ще сильніше.
9 серпня екоактивістка Ірина Кравченко разом з іншими небайдужими харків’янами та представниками Державної екологічної інспекції у Харківській області обстежили ділянку із засохлими деревами. За словами пані Кравченко, одна з інспекторок розповіла про попереднє дослідження, де головною причиною загибелі лісу назвали кореневу губку — паразитичний гриб, який руйнує коріння ще живих дерев.
Також присутній на зустрічі заступник директора КП «Харківзеленбуд» заявив, що дерева на площі у 14,5 гектарів потрібно знести майже повністю, після чого комунальники планують насаджувати молоді сосни. Проте фахівці-біологи критикують таке рішення.
Чому не можна висаджувати нові сосни?
Юрій Бенгус, викладач кафедри ботаніки ХНПУ імені Г.С.Сковороди, вважає помилкою висадку нових сосен на місці, де дерева сохнуть від характерної саме для сосни хвороби.
«Саджати сосну там, де від кореневої губки гинуть сосни, — не варто, — каже він у коментарі «Люк». — Але так вже працює система. Мабуть, в документах записано, що це культури сосни, а значить треба їх відновлювати. А насправді треба саджати листяні породи».
Коренева губка не їсть коріння листяних дерев, тому замість сосен біолог радить саджати на цій ділянці березу, вербу-краснотал та шовковицю, які теж ростуть на пісках. Також там можна висадити так званий суборевий дуб — так називають дерева, що виросли на бідних ґрунтах. За словами пана Бенгуса, головною проблемою буде лише відсутність досвіду та достатньої кількості саджанців у лісівників — це малоприбуткові породи, якими вони рідко займаються.
«Дуб для наших місць — найкраща порода з точки зору екології, — каже він. — Але на пісках він росте поганенько. Для кубометрів деревини він тут не вигідний. Але все ж варто його саджати, навіть якщо він ростиме повільно. Бо субореві насадження з участю дуба, черемхи звичайної, крушини, клена польового, берези — ростуть в заплавах Дінця на таких самих пісках. Ростуть не швидко, але надійно».
Парадоксально, але піски у цьому місці стали більш родючими саме завдяки кореневій губці, а отже — тепер на них виживуть не тільки береза, верба і шовковиця, а й дуби та інші листяні породи. Якщо частка сосни буде невеликою, то кореневій губці не буде де розгулятися.
Антон Алохінссон, обкладинка — Катерина Дрозд
Читайте також:
Новини
Новини
Новини
Новини
Новини 
