В Україні встановили перше «Укриття від нетерпимості»
У Києві встановили інсталяцію «Укриття від нетерпимості», яка має на меті привернути увагу до законопроєкту №5488. Цей документ передбачає посилення відповідальності за злочини на ґрунті ненависті.
«Люк» розповідає детальніше.
Що відомо про інсталяцію?
Інсталяцію розташували на Софіївській площі. Авторами виступили представники платформи «Різні.Рівні» та креативна агенція isd group.
Це споруда, одна стіна якої із бетону, а інші — прозорі. Це ілюструє вразливість кожного та кожної, хто заходить всередину.
«В Україні понад 61 тисяча укриттів, але жодного — від злочинів на ґрунті нетерпимості. Як це — бути незахищеними від ненависті інших? Зайдіть до середини, щоб відчути», — зазначають автори у пресрелізі.
Також над входом розташовано напис «Укриття 5488», що відсилає до однойменного законопроєкту, який передбачає посилення відповідальності за злочини на ґрунті ненависті.
Читайте також:
- В ARTпідвалі відбудеться поп-ап виставка на тему ЛГБТК+ та фемінізму
- «Шлюбна (не)рівність». Українські зірки та представники ЛГБТК+ спільноти знялися у фільмі на підтримку одностатевих шлюбів
Чому це важливо?
Законопроєкт №5488 передбачає посилення відповідальності за злочини через нетерпимість за такими ознаками: вік, стать, раса, колір шкіри, інвалідність, політичні, релігійні та інші переконання, етнічне та соціальне походження, громадянство, сімейний та майновий стан, сексуальна орієнтація, гендерна ідентичність, місце проживання, мова.
Наразі напади на ґрунті нетерпимості кваліфікують як хуліганство.
«Кілька днів тому була новина про те, як у Києві побили ветерана війни, коли той вигулював собаку. За словами його сестри, нападники “предʼявили йому за зачіску”, — розповідає у пресрелізі координаторка «Різні.Рівні» Аліна Корінєва.
Ця та сотні подібних ситуацій трапляються регулярно. Не так важливо, що саме кривдникам “не сподобалося”, як те, що їхній злочин вчинено на ґрунті нетерпимості.
Прийняття законопроєкту №5488 надасть реальний захист усім, хто потерпає від дискримінації».
Текст і обкладинка — Антон Малиновський