Харків посів друге місце у рейтингу українських міст за рівнем безбар’єрності. Але є нюанс
Харків посів друге місце серед обласних центрів України у рейтингу фізичної безбар’єрності. Водночас половину рейтингових балів Харкова склад обсяг фінансування безбар’єрних рішень.
«Люк» розповідає детальніше про цей рейтинг та що з ним не так.
Що показав рейтинг?
Міністерство розвитку громад оприлюднило рейтинг міст-обласних центрів за рівнем фізичної безбар’єрності. У міністерстві наголошують, що він оцінює доступність українських міст для маломобільних груп населення.
«Безбар’єрність сьогодні — один із базових принципів формування нової якості життя в громадах. Йдеться про можливість кожної людини безперешкодно пересуватися містом, користуватися транспортом, отримувати базові послуги, бути повноцінною частиною суспільного життя.
Наразі це питання стосується дуже широкого кола людей — ветеранів, людей старшого віку, батьків із дітьми, людей із тимчасовими травмами чи порушеннями мобільності. Тому сформований рейтинг міст — це більше, ніж їх порівняння між собою, він дає можливість краще зрозуміти поточний стан доступності у громаді та визначити пріоритети для подальших змін», — наголосив міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

Для оцінки у Міністерстві сформували індекси за окремими показниками для кожного міста, а фінальний результат складається з суми цих індексів. Рейтинг врахував такі критерії:
- доступність інформації про об’єкти (кількість оцифрованих об’єктів на Мапі безбар’єрності на території міста, одиниць на 1000 населення);
- адаптація будівель і просторів (оцінка безбар’єрних об’єктів на території міста, у відсотках);
- розвиток безбар’єрних маршрутів (готовність маршруту, частка безбар’єрних об’єктів на маршруті, у відсотках);
- доступність громадського транспорту (частка безбар’єрного транспорту для маломобільних груп населення, у відсотках);
- фінансування заходів безбар’єрності з міського бюджету за 2020–2025 рр
- кількість проведених засідань місцевих рад безбар’єрності;
- залученість людей з інвалідністю до прийняття рішень у громаді (кількість проведених засідань місцевих рад безбарʼєрності та кількість амбасадорів безбар’єрності у громаді).
У цьому рейтингу Харків посів друге місце з загальним індексом 15,15. У Міністерстві наголошують, що Харків показав високі результати у фінансуванні безбарʼєрності за останні пʼять років, а також безбар’єрності будівель і просторів. Окрім Харкова до трійки лідерів увійшли Львів (19,22 бала) та Вінниця (12,77 бала).

Читайте також:
- Інтерв’ю з урбаністом і громадським діячем Павлом Храмовим
- Трамваї, безкоштовний проїзд і підземне депо: що буде з транспортом у Харкові. Інтерв’ю з Артемом Сосіпатровим
- З’явився переклад Конституції України жестовою мовою
Що не так з рейтингом?
Показовим висновком є те, що серед міст-лідерів по окремим показникам Харків потрапив лише до категорії «Фінансування безбарʼєрності». Натомість, такі міста, як Львів, Житомир, Луцьк або Вінниця присутні у більшості категорій як лідери.
Активіст та голова ГО «Харків для людей» Павло Храмов висловився, що результати рейтингу не відповідають дійсності через методологію, яка враховує суму індексів і спотворює результати.
Як приклад, Храмов наводить ту саму оцінку фінансування безбар’єрних рішень для Харкова. У цій категорії місто набрало 7,79 бала, що складає майже половину від загальної оцінки. Якщо оцінити ефективність забезпечення безбар’єрності, поділивши впроваджені рішення на їхню вартість, то Харків показує найменш ефективні методи впровадження безбар’єрності.

«З міст, для яких відомі цифри, Харків опинився на останньому місці! Він отримав 0,94 бала. В той час як Житомир — 90, що майже в 100 разів більше.
“Житомир в 100 разів ефективніше за Харків витрачає кошти на безбар’єрність” та “Харківська безбар’єрність найдорожча та найнеефективніша” — ось такі мають бути заголовки після цього рейтингу», — наголошує Павло Храмов.
Також на думку урбаніста, деякі оцінки Харкова не відповідають дійсності. У категорії «Доступність транспорту для маломобільних груп населення» Харків посів четверте місце, проте не забезпечив містян безбар’єрним доступом до метро, а для низькопідлогового наземного транстпорту у місті практично відсутні необхідні платформи.
Ознайомитися з результатами рейтингу можна за посиланням.
Текст і обкладинки — Олексій Содома
Текст створено ГО «Люк — медійна група» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Люк — медійна група» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.