Що сталося?

Про рішення стало відомо з офіційного сайту Верховної Ради. Законопроєкт №15150 було прийнято за основу у першому читанні.

Серед ключових змін у Верховній Раді виділили:

• віднесення національних звичаїв до джерела права;
• внесення превентивних витрат до складу збитків;
• заборону суперечливої поведінки;
• регулювання спільного майна подружжя;
• заповіт про розпорядження репродуктивним біологічним матеріалом.

З повним переліком змін, на яких наголошують у Верховній Раді можна ознайомитись за посиланням.

За інформацією «Суспільного», «за» проголосували 254 депутати. Майбутній проєкт Цивільного кодексу врахує пропозиції Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, а строк його підготовки продовжать до другого читання.

Також на засіданні депутати проголосували за законопроєкти №15197 та №15198 про продовження строку дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації відповідно. 

---

Читайте також:

• Новий Цивільний кодекс: модернізація чи повернення в минуле? Розбір законопроєкту №15150
• Суд не визнав факт шлюбних відносин для військовослужбовця НГУ та його партнера

---

Що відомо про законопроєкт №15150?

9 квітня 2026 року у Верховній Раді зареєстрували новий законопроєкт Цивільного кодексу України №15150. Автори проєкту, зокрема нардепи від партії «Слуга народу» та спікер ВР Руслан Стефанчук, наголошують, що метою нового кодексу є оновлення права під цифровізацію, нові економічні моделі та євроінтеграцію. Пояснювальна записка законопроєкту підкреслює юридичну рівність і недискримінацію як одну з ключових засад.

При цьому законопроєкт виключає з сімейного права одностатеві пари та обмежує права жінок у шлюбі. Серед запропонованих дискримінаційних норм присутні такі положення:

• Фактичний сімейний союз визначається виключно як спільне проживання двох осіб протилежної статі однією сім’єю без реєстрації шлюбу (ст. 1474);
• Закон забороняє людям однієї статі усиновлювати дитину разом. Навіть якщо пара вже фактично виховує дитину одного з партнерів (ст. 1660);
• шлюб одностатевих партнерів, укладений і визнаний за кордоном, в Україні не матиме сили (ст. 1875);
• Колишній чоловік може звернутися до суду і вимагати, щоб дружина повернула його прізвище. Суд отримує право оцінювати моральність поведінки жінки вже після розірвання шлюбу (ст. 1513);
• Якщо у подружжя є неповнолітні діти, суд зобов’язаний призначити строк для примирення сторін. Це означає, що навіть якщо жінка хоче розлучитися швидко (наприклад, через насильство чи токсичні стосунки), процес автоматично затягується (ст. 1488).

З повним текстом законопроєкту можна ознайомитись за посиланням.

До цього у Верховній Раді зареєстрували інший проєкт Цивільного кодексу — №14394. Після критики від правозахисників автори законопроєкту змінили його номер, скоригували формулювання та прибрали три норми. Йдеться про зниження шлюбного віку, «небажання мати дитину» чи «нездатність до зачаття» як підставу для розлучення, а також юридичні наслідки релігійного обряду шлюбу.

Текст і обкладинки — Олексій Содома

---

Текст створено ГО «Люк — медійна група»  за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Люк — медійна група» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

---