Суддя Верховного Суду назвав ризики швидкого оновлення Цивільного кодексу
Суддя-спікер Касаційного цивільного суду у Верховному Суді Віктор Пророк висловив фахову позицію щодо законопроєкту №15150 про оновлення Цивільного кодексу України.
«Люк» з посиланням на «Голка» розповідає про це детальніше.
Яка думка судді?
Суддя-спікер Касаційного цивільного суду у Верховному Суді Віктор Пророк висловився щодо ризиків швидкого ухвалення законопроєкту №15150, який передбачає оновлення Цивільного кодексу України. Раніше один з авторів проєкту і спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук висловлювався про відсутність експертної думки у громадськості, налаштованої проти прийняття законопроєкту №15150. З цього приводу Стефанчук записав серію відео з розбором популярних тверджень про новий Цивільний кодекс.
В інтерв’ю громадській ініціативі «Голка» Віктор Пророк наголосив на занадто малому терміні між реєстрацією проєкту і першим читанням Верховною Радою — лише три тижні. На його думку, така швидка зміна може призвести до повної втрати орієнтирів не тільки для суспільства, а й для суду. У приклад Пророк наводить французький Кодекс Наполеона 1804 року.
«Кодекс Наполеона 1804 року – класичний приклад еволюційного розвитку. За понад 200 років у Франції його не змінювали повністю, вносилися лише необхідні правки. Звісно, змін було тисячі, але базова структура та філософія збереглися, що забезпечує стабільність суспільних відносин. Досвід розвинених демократій, зокрема Франції, свідчить, що стабільність є ціннішою за радикальні інновації, — наголошує суддя.
Якщо ж говорити про Україну, то строк обговорення документа обсягом 803 сторінки, склав три тижні. Тому у суспільства є питання до якості законодавчого процесу і залучення різних сторін. Такі суттєві зміни цивільного законодавства потребують значно ширшого та тривалішого обговорення».

Віктор Пророк вважає, що для якісних змін у законодавстві Цивільний кодекс варто не реформувати повністю, а поступово вносити зміни до існуючого. У свою чергу Стефанчук наголошує, що робота над текстом тривала протягом семи років, а до розробки було залучено понад 300 фахівців.
Також суддя висловився про ризики для вільного доступу до публічної інформації, а також її прозорості. Серед цих ризиків — презумпція недостовірності, право на забуття та відшкодування моральної шкоди. З детальним розбором цих загроз можна ознайомитись на нашому сайті.
Читайте також:
- У Харкові відбувся другий мітинг проти законопроєкту нового цивільного кодексу (фоторепортаж)
- Руслан Стефанчук пояснив сенс терміну «доброзвичайність» у законопроєкті Цивільного кодексу
- Новий Цивільний кодекс може загрожувати прозорості в Україні. Розбираємось як саме
Текст і обкладинки — Олексій Содома
Текст створено ГО «Люк — медійна група» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Люк — медійна група» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.