Суд закрив справу щодо Добкіна та його участі у «кооперативній схемі»

Що сталося?

25 червня Харківський апеляційний суд відхилив апеляційну скаргу прокуратури, згідно з якою вона вимагала від Дзержинського райсуду Харкова скасувати рішення про закриття справи Михайла Добкіна.

Перед цим захист ексмера звертався до суду з проханням закрити справу у зв’язку з завершенням 15-річного строку до кримінальної відповідальності.

Читайте також:

• Суд повернув у власність Харкова землю на 60 мільйонів гривень
• Антикорупційний суд продовжив розслідування справи про розкрадання коштів на відновлення Харкова

В чому обвинувачували Добкіна?

Добкіна обвинувачували за ч. 4 ст. 190 КК України (пособництво, шляхом усунення перешкод, в шахрайстві в особливо великих розмірах), ч. 2 ст. 364 КК України (пособництво у зловживанні службовою особою своїм службовим становищем).

В обвинувальному акті мова йшла про те, що унаслідок протиправних дій Добкіна у змові з іншими чиновниками Харківської міської ради були усунені перешкоди для  отримання землі СТ «ЖБК “Авантаж”». Цей кооператив наприкінці 2008 року отримав безкоштовно у власність чотири земельні ділянки у Харкові загальною площею 1,4874 га, що могло спричинити територіальній громаді збитки на загальну суму 9,6 млн грн.

В іншому епізоді, за яким обвинувачувався Добкін, мова йшла про іншого харківського забудовника – ПАТ «Трест Житлобуд-1». Унаслідок протиправних дій Добкіна із власності територіальної громади міста Харкова наприкінці 2008 року також за «кооперативною схемою» незаконно вибули 23 земельні ділянки загальною площею 60,1341 гектара, що спричинило збитки у розмірі 165,1 млн грн.

Як працювала «кооперативна схема»?

Схема почала своє існування ще за часів, коли міським головою Харкова був Михайло Добкін, продовжилась вона і за головування у місті Геннадія Кернеса.

У ХАЦ пояснили, що основою схеми було створення обслуговуючого кооперативу, у назві якого є словосполучення житлово-будівельний. Йому безкоштовно видавали ділянку землі під будівництво як житлово-будівельному кооперативу, хоча він таким не є.

Житловий кодекс УРСР, який до цього часу діє в Україні, дозволяє житлово-будівельним кооперативам отримувати безкоштовно землю для побудови багатоквартирного житла. 

Але Кодекс висуває декілька вимог до учасників ЖБК: його члени повинні постійно проживати у місті, де буде будуватися житло, потребувати поліпшення житлових умов і стояти у квартирній черзі. А ще стояти на обліку бажаючих вступити до кооперативу при підприємстві, установі, організації або виконкомі ради. Членів кооперативу має бути щонайменше п’ятеро, але загалом стільки ж, скільки і квартир у запланованому будинку. Вік членів кооперативу — до 30 років.

«У Харкові ж засвоїли лише одне з цього закону — землю можна роздати безкоштовно і  масово почали це впроваджувати у 2008 році, коли мером міста був Михайло Добкін, а секретарем міськради Геннадій Кернес. Таким чином незаконно роздали мінімум 650 гектарів міської землі на загальну суму в 4-6 млрд грн», — розповіли у ХАЦ.

Серед обвинувачених у справі по «кооперативній схемі» залишаються заступник міського голови з питань архітектури та містобудування Тетяна Овіннікова, колишній головний архітектор міста Сергій Чечельницький, ексдиректор департаменту земельних відносин Борис Баронін та інші.