На Північній Салтівці з’явилась робота художника Віталія Кохана
На фасаді школи №165, що на Північній Салтівці, з’явилась художня робота від Віталія Кохана «In memoriam усіх нас», реалізована у співпраці з платформою культури пам’яті «Минуле/Майбутнє/Мистецтво».
«Люк» розповідає детальніше.
Що про це відомо?
На фасаді школи №165 розміщено зображення і текстові повідомлення: «Ця стіна є свідком жахів війни з 24 лютого 2022 року», «Мордор — 35 км», «F-16», «А хтось не їхав», машина, кіт, тризуб, діод, тарілка з фруктами, пістолет.
«У такий спосіб, відсилаючи до графіті, митець Віталій Кохан задокументував досвід життя в Україні під час війни, власні думки та спогади харківців. Художник створював написи і зображення винайденим ним же “шрифтом”, вибиваючи маленьку квадратну плитку з пошкодженого фасаду будівлі. Він ніби “зататуював” декілька стін школи, інтегруючись в наслідки руйнувань так, що вони стали частиною композиції. Ці повідомлення — своєрідний спосіб спілкування з місцевою громадою та спонукання до діалогу, роздумів про сьогодення і майбутнє», — йдеться в пресрелізі проєкту.

Читайте також:
- Андрій Хмельницький: про те, як сучасне мистецтво врятує заводи-гіганти
- Рятуючи мистецтво. Як під час війни в Харкові зберігають та евакуюють культурну спадщину
Після спілкування з мешканцями та неодноразового відвідування Салтівки Віталій Кохан, шукаючи місце для майбутньої інтервенції, зупинився на пошкодженій обстрілами школі №165. Вона не раз потерпала від російських атак, проте підлягає відновленню згодом. В період воєнного стану школою опікуються 10 співробітників, а діти навчаються дистанційно онлайн.
«Меморіалізацію через стритарт можна розглядати як тимчасовий або ситуативний підхід до роботи з пам’яттю. Понівечені споруди на Салтівці, частково закинуті і неживі, потребують нових сенсів. Нанесення графіті я бачу як спосіб вдихнути життя в мовчазні фасади, — каже Віталій Кохан. — Особливо важливий спосіб нанесення цих графіті, а саме — шляхом вибивання плиточок із стінових панелей. Цю техніку я помітив у Харкові 10 років тому, і вона здалася мені особливою. Ця візуальна мова нагадує малюнки у зошиті в клітинку, а також форми візерунків в українській вишивці і ткацтві. По суті, це татуювання на спорудах».
Побачити роботу можна на території школи №165 за адресою: вул. Метробудівників, 7.
Текст і обкладинка — Антон Малиновський, фото — Олександр Осіпов