Квітка для театру Квітки. Що відомо про редизайн Харківського драмтреатру

Що відомо про редизайн?

Проєкт редизайну підтримав Український культурний фонд, розповів «Люк» Чекаль. За його словами, задля переосмислення сенсів театру була створена група, до якої увійшли директор Харківського академічного драматичного театру Олег Яцина, драматург Дмитро Терновий, керівниця літературно-драматичної частини театру Ніка Хворостенко та, власне, він сам.

За словами Чекаля, зміна назви та концепції Харківського академічного драматичного театру, безумовно потягнула за собою зміну візуального образу та естетики театру. Новий графічний підхід до оформлення Театру Квітки був розроблений на стику традицій та новаторства, де поєдналися особливості харківського конструктивізму та модерну з сучасними технологіями Processing та Fractal Geometry. 

«Свідомий відхід у дизайні від мімікрії під 19 століття, коли жив Квітка-Основ’яненко, був викликаний не лише надто великим імперським присмаком шрифтів та мистецтва того часу, але й цитатою українського вченого, який жив у Харкові та був затятим театралом, Юрія Шевельова “Світ сприйме нас лише модерними”. 

Тому був створений такий стиль бренду театру, де можна побачити сучасні тренди у графічному дизайні, такі як: модифікація, варіативність та гнучке конструювання графічною мовою. Все це було зроблено для того, щоб підкреслити, що театр, спираючись на історію, перш за все дивиться в майбутнє й збирається привертати увагу до актуальних та гострих питань сучасності», — розповів дизайнер.

Також він зазначив, що квітка, як символ української родючості та мальовничості, дуже важливий знак в українському мистецтві. Квитку у харківському театральному просторі використали Василь Єрмілов та Борис Косарєв. 

«Але в цьому випадку необхідно було створити щось масштабніше, ніж просто зображення квітки. Був сформований образ, що пульсує та змінюється. Від простого знаку який нагадує ні то різдвяну зірку, яку носять на свято колядники, ні то квітку, ні то авангардний конструктор.

Орнамент, який побудований за принципом футуристичного органічного зростання форми, коли знак або графічні елементи можуть змінюватися проростати від простого до складного. Текстури, створені за допомогою технології Processing, підтримують цей графічний спосіб і можуть використовуватися в брендингу», — заявив Чекаль.

Спеціально для театру був розроблений варіативний шрифт, який дозволяє так само змінювати текст від простого гротеску до складніших акцидентних характерних форм. Шрифт з одного боку зберігає тяглість типографічні харківські традиції, а з іншого захопливо милується сучасними шрифтовими експериментами. 

Читайте також:

• Колишній театр Пушкіна може носити ім’я Квітки-Основ’яненка
• Театр НеПушкіна. Як живе Харківський академічний драмтеатр після перейменування

Що відомо про перейменування?

До 2022 року театр носив ім’я російського поета Олександра Пушкіна. Після тривалих саботувань з боку обласної ради, ім’я росіянина все ж таки прибрали з назви театру. В цьому ж році в колективі театру проголосували за присвоєння йому імені Григорія Квітки-Основ’яненка. Там вважають, що драматург зробив дуже великий вклад у розвиток Слобожанщини, причому, не тільки у театральній сфері. 

«Його п’єси показують у театрах по всій Україні, проте досі немає театру, який носив би його ім’я», — розповів тоді «Люк» Олег Яцина.

Нещодавно рішення про перейменування мали розглянути на громадських слуханнях, але їх так і не провели. Тому процес перейменування театру затягнувся.

Текст і обкладинка — Антон Малиновський