Листи до вільного Криму. Українців закликають писати листи кримським політв’язням

Що це за акція?

«Листи до вільного Криму» — акція, організована Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим, Українським ПЕН, Центром прав людини ZMINA та Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Мета ініціативи — нагадати суспільству про українських бранців Кремля, а політв’язням — що ними цікавляться та про них турбуються. Ці листи є також меседжем для адміністрацій в’язниць про те, що кожен громадянин України є важливим і суспільство слідкує за умовами їхнього утримання.

Чому ця акція важлива?

За даними Представництва Президента України в АР Крим, станом на 19 лютого 2024 року Росія тримає у неволі 208 кримських політв’язнів, 125 з них — кримські татари.

«Протягом двох років повномасштабної війни кількість політв’язнів значно зросла за рахунок громадян України, викрадених росіянами з Херсонщини та Запоріжжя, яких після “підвалів” перевозили до окупованого Криму (а декого вже й до Росії), — розповіла в пресрелізі головна консультантка Служби забезпечення діяльності Кримської платформи Анна Ситнікова.

Ми також знаємо про понад 670 випадків притягнення до відповідальності жителів Криму за так звану “дискредитацію” збройних сил РФ. Український півострів активно бореться, і 10 років життя в російській пропаганді не завадили кримчанам у цьому».

Читайте також:

• «Я краще буду людиною без громадянства, ніж громадянкою росії». Інтерв’ю з Анею та Артемом Губановими
• «Нас об’єднує прагнення свободи. А роз’єднує — недостатня ненависть до Росії». Розмова з кримським татарином Арсланом Фазиловим

Чому це важливо?

Організатори зазначають, що написати листа політв’язню — найпростіше, що можна зробити для них. Однак цей жест підтримки є особливо значущим.

«Нам всім відомо, у яких умовах перебувають політичні в’язні: у місцях несвободи їх катують та піддають нелюдському ставленню, щоб зламати їх. Бранців тримають у штрафних ізоляторах, одиночних камерах, вони обмежені телефонувати додому та бачитися з рідними. Але якщо вони хоч іноді можуть отримати листа, це є неймовірною підтримкою. Так вони розуміють, що їх чекають вдома, а їхній спротив не був марним», — коментує менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA Вікторія Нестеренко.

Українська письменниця, адвокатка, правозахисниця, амбасадорка політв’язня Ремзі Бекірова Лариса Денисенко зазначає, що таким чином можна підтримати і родини затриманих.

«Родина, близькі також в цих умовах відчувають ізоляцію. Інші, кого не торкнулася несправедливість, часто не знають, що говорити, відчувають безпомічність. Лист підтримки — це вписування у спільний простір розмов, це можливість ось цієї бодай простої дії, а не перебування в гнітючий бездіяльності», — каже Денисенко.

Як написати листа?

Слова підтримки можна відправляти на електронну адресу Free.CrimeaUA@gmail.com або ж зробити це фізично, надіславши листа у Центр інформації про права людини (а/с В-539, м. Київ, 01001).

Інструкцію з написання листів та перелік політв’язнів можна знайти за посиланням. Під час написання листа треба вказати, кому із політичних в’язнів він адресований. 

Текст і обкладинка — Антон Малиновський