Проєкт «Безсмертя “Слова”» оприлюднив деталі арешту Василя Десняка-Василенка

Що відомо?

Архівно-слідча справа Василя Десняка-Василенка розкриває обставини його арешту, звинувачень та подальшої репресії. Ордер на його арешт чекісти підписали 7 грудня 1933 року. Наступного дня провели обшук у його квартирі № 60 у будинку «Слово». Того ж дня ордер видали і письменнику Володимиру Ґжицькому. Детальніше про його арешт можна дізнатися у нашій новині.

Підставою для звинувачень Василя Десняка-Василенка стали, зокрема, свідчення інших заарештованих діячів культури. Його звинувачували в участі у «контрреволюційній організації», формування «повстанських кадрів» серед науковців і студентів, а також причетність до підготовки замахів за кордоном.

У грудні 1933 року він подав заяву, у якій визнав приналежність до контрреволюційної організації. У 1934 році Десняка-Василенка засудили до п’яти років виправно-трудових таборів у Казахстані. Його прохання відкласти від’їзд через стан здоров’я та змінити місце заслання відхилили.

Під час слідства окрему увагу звертали на родинні зв’язки Василя Десняка. Він був одружений з племінницею Михайла Грушевського Ольгою Шамраєвою. У матеріалах справи згадувалися також контакти Десняка з Грушевським та іншими українськими діячами. Сам Десняк намагався довести, що ці зв’язки не впливали на його політичні погляди.

У 1938 році проти Десняка-Василенка відкрили нову справу за звинуваченням у шпигунстві. 19 жовтня його засудили до розстрілу, який здійснили наступного дня. Посмертно реабілітували Василя Десняка-Василенка тільки у 1965 році.

Ознайомитися з усіма документами можна за посиланням.

Хто такий Василь Десняк-Василенко?

Василь Десняк-Василенко — український критик і публіцист. Деякий час він жив у харківському будинку «Слово», де став представником доби Розстріляного відродження.

Василь Десняк-Василенко працював у редакціях українських видань, зокрема «Вісті», «Критика», «Більшовик», «Життя й революція». Також був науковим співробітником і викладачем Артемівського комуністичного університету та Інституту червоної професури історії.

У молоді роки Десняк був учасником партії боротьбистів. Пізніше працював у радянських установах та займався літературною критикою, публіцистикою й науковою роботою.

---

Читайте також:

• Проєкт «Безсмертя “Слова”» опублікував архіви справи Володимира Ґжицького
• Оприлюднено стенограму засідання партійної чистки Миколи Куліша
• Проєкт «Безсмертя “Слова”» оприлюднив документи про чистки в театрі «Березіль»

---

Що відомо про проєкт?

Проєкт «Відкриваємо архіви. Безсмертя “Слова”» є ініціативою Державного архіву Харківської області. У його межах у відкритий доступ поступово викладають документи, пов’язані з історією будинку «Слово» та його мешканцями.

Зараз організатори проєкту виділяють три основних блоки для досліджень. Серед них історія будівництва, радянські репресії та ідеологічні чистки, пов’язані з будинком.

Ознайомитись з деякими архивами проєкту можна на нашому сайті, а слідкувати за його оновленнями — за посиланням.

Текст і обкладинки — Олексій Содома

---

Текст створено ГО «Люк — медійна група»  за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Люк — медійна група» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

---