З квадроберами та Клінтом Іствудом. Вийшла друга частина аудіосеріалу про метро від театру «Нафта»

Що відомо про виставу?

В театрі пояснюють, що історія Олексіївської лінії відкриває слухачам багато абсурдних героїв/героїнь, говорить про дружбу, самотність та екзистенційну кризу.

«”Олексіївський вестерн” — новела про те, як Квадробери вигнали Клінта Іствуда з його улюбленої гілки метро і через це він захворів на екзистенц, перестав взагалі десь їздити, і навіть свого коня віддав в клініку Бо Джека. Вся надія лише на любов між рибками Фішером і Джесікою, які можуть виправити цю ситуацію», — розповів «Люк» режисер театру Артем Вусик.

Читайте також:

• Харківський музикант Сергій Савенко випустив альбом із треків до вистави театру «Нафта»
• «Харків для мене дорівнює протесту». Інтерв’ю з Діаною Берг про акціонізм, права та шлюбну рівність

Як прослухати виставу?

Доступ до вистави можна отримати, придбавши її на сайті театру.

Слухати виставу необхідно на Олексіївській гілці метро, починаючи зі станції «Перемога» до станції «Метробудівників» або навпаки. Її тривалість — 20 хвилин.

Що таке «Тунелі уяви»?

«Тунелі уяви» — це імерсивна вистава, яка працює з міським простором як сценічним майданчиком. Збирає набір сюжетів, які трапляються в одному місці з різними героями/героїнями, які переходять з однієї новели в іншу. Вона про людей та взаємовідносини між ними, пояснюють в театрі.

Для команди «Нафти» така вистава є насамперед способом переосмислити міський простір і засобами театру створити новий досвід, що буде чітко асоціюватися з містом.

«На мою думку, театр дає можливість уявляти нові світи. Наприклад, зараз для багатьох метро асоціюється з укриттям, російськими ракетами, холодом та невизначеністю. Ми хотіли створити поруч із цією пам’яттю новий досвід. Ми хочемо сформувати нові спогади, пов’язані з нашим метро, хочемо тренувати уяву, думати широко і не боятися поміщати себе, наше місто, наш Харків у центр світу, де можуть відбуватися найдивовижніші речі», — говорить директорка театру «Нафта» Тетяна Голубова.

Текст і обкладинка — Антон Малиновський