Скандальна харківська суддя Зоркіна пішла у відставку — але все одно отримуватиме від 125 тис. грн щомісяця

Що саме сталося?

Минулого тижня, 11 липня Вища рада правосуддя відправила у відставку суддю Харківського окружного адміністративного суду Юлію Зоркіну, яка тепер довічно отримуватиме виплати з державного бюджету.

Згідно із постановою українського уряду, якщо суддя пропрацював_ла на посаді не менше 10 років, то окрім трудового стажу йому (чи їй) зараховується половина строку навчання у юридичних вишах та період проходження строкової військової служби. В результаті розмір щомісячного утримання залежить не тільки від зарплатні, але й від стажу суддів: чим більше років вони знаходилися на посаді, вчилися чи служили — тим більше коштів отримають у підсумку.

Журналісти «Слідства.Інфо» підрахували, що у 2023 році суддя Зоркіна отримувала зарплатню майже 125 тисяч гривень на місяць. Проте зараз ця сума може бути й більшою.

Читайте також:

• У Харкові суддею хотіла стати жінка, що вкрала у супермаркеті цукрову пудру
• Харківська облрада подала апеляцію, щоб повернути скандальному Каратуманову звання «почесного громадянина»

Чим відома суддя Зоркіна?

У 2014 році Юлія Зоркіна увійшла до списку «Судді Майдану». Він складається з українських суддів, які під час Революції Гідності виносили рішення про притягнення її учасників до відповідальності, їх затримання, арешт чи обмеження волі тощо. Зокрема до списку увійшли судді, що намагалися своїми ухвалами обмежити право на мирні зібрання.

Суддя Зоркіна виносила такі рішення щонайменше тричі. Зокрема 30 грудня 2013 вона заборонила членам Всеукраїнського об’єднання «Свобода» та іншим громадянам збиратися у центрі Барвінкове Харківської області та встановлювати там агітаційні намети. Втім, подібні рішення суддя ухвалювала і раніше, намагаючись у 2012 році обмежити проведення акції протесту членів громадської організації «Ми — Харків’яни», всеукраїнського об’єднання  «Батьківщина» та тієї ж-таки «Свободи».

Під час виборів харківського міського голови у 2021 році громадська організація «Опора», що стежить за прозорістю голосування, виявила, що кандидат Ігор Терехов безпідставно отримав 248 голосів. Активісти «Опори» встановили розбіжності у підрахунках голосів на 30 дільницях Харкова, тому звернулися до суду із вимогою перегляду результатів. Проте суддя Зоркіна, що розглядала цей позов, відмовила у його задоволенні. 

Того ж року суддя Зоркіна виступила проти судової реформи в Україні. У липні 2021 одразу декілька суддівських організацій звернулись із відкритим зверненням до президента Володимира Зеленського. Вони закликали його ветувати закон №5068, що запроваджував відкриті конкурси на посади до Вищої ради правосуддя та залучав міжнародних експертів до перевірки кандидатів на доброчесність.

Автори звернення повторювали російські наративи про «зовнішнє управління» та називали залучення іноземних партнерів «втручанням у державний суверенітет, узурпацією влади та «свавільним тлумаченням міжнародних зобов’язань». Підписанти прямо натякали, що закон буде скасовано Конституційним Судом України як провальний. Юлія Зоркіна тоді підписала це звернення як членкиня Всеукраїнської асоціації адміністративних суддів.

Текст та обкладинка — Антон Алохінссон, фото — «Суспільне Харків»