Книжка Амеліної потрапила до фіналу премії імені Орвелла
Книжка Вікторії Амеліної «War & Justice Diary: Looking at Women Looking at War» («Щоденник війни і правосуддя: Дивлячись на жінок, що дивляться на війну») потрапила до фіналу премії Джорджа Орвелла.
«Люк» розповідає детальніше.
Що про це відомо?
Книжка потрапила до шортлиста у категорії «Політичний нонфікшн».
«Це мемуари про війну, яка ще не закінчилася. Однак від першого розділу до кінця сила образу жінок, які спостерігають за війною, невблаганна та необхідна. Амеліна вирушає на відпочинок зі своїм маленьким сином, поки війна женеться за нею та всіма іншими в Україні.
Вона заповнює заявку на фінансування літературного фестивалю, стоячи в черзі в аеропорту, перевіряючи новини на телефоні та “думаючи про свій новий пістолет і про те, чому я, недалекозорий книжковий хробак, вирішила його купити”. Так розгортається чудово написана книга, технічно незавершена, але з трагічною повнотою», — зазначає журі премії.
Зазначимо, що премію щороку присуджує фонд імені Орвелла за роботи, що допомагають «перетворити політичну літературу на мистецтво».

Читайте також:
- Одне з найстаріших видавництв світу опублікує книгу Вікторії Амеліної про роль жінок у війні
- Письменницю Вікторію Амеліну посмертно нагородили норвезькою премією за свободу слова
Що відомо про книжку?
Книжка вийшла у 2025 році у видавництві William Collins, передмову до неї написала Маргарет Етвуд. У книзі поєднуються щоденникові записи, інтерв’ю, репортажі з місць воєнних злочинів та поезія.
«Коли Росія вторглася в Україну 24 лютого 2022 року, Вікторія Амеліна була зайнята написанням роману, брала участь у літературній сцені країни та виховувала сина. Тепер вона стала кимось новим: дослідницею військових злочинів і хронікером надзвичайних жінок, таких як вона, що приєдналися до опору, — йдеться в анотації до книги.
В Україні всі знали, що Амеліна документувала війну. Вона фотографувала руїни шкіл і культурних центрів; вона записала свідчення тих, хто вижив, і очевидців звірств. І вона поступово знову перетворилася на оповідачку, пишучи те, що стане цією книгою».
Текст і обкладинка —Антон Малиновський