Головна » Новини » «Це ж було вже!» — росіяни знову підірвали ГЕС на Дніпрі, як у 1941 році
…

«Це ж було вже!» — росіяни знову підірвали ГЕС на Дніпрі, як у 1941 році

Час прочитання: 4 хв

У ніч на 6 червня 2023 року російська армія підірвала Каховську гідроелектростанцію (ГЕС), вочевидь, аби сповільнити наступ українських військ. Це стало повторенням подій 80-річної давнини, коли відступаюча Червона армія підірвала Дніпровську ГЕС біля Запоріжжя, аби сповільнити наступ німецьких військ.

«Люк» розповідає, які наслідки це мало й чи допомогло росіянам тоді.

Що сталось?

6 червня 2023 року, близько 02:50, російські війська зсередини підірвали греблю Каховської ГЕС. Це призвело до масштабних руйнувань та стрімкого зниження рівня води у водосховищі. За словами Президента України Володимира Зеленського, у зоні підтоплення опинилося близько 80 населених пунктів, в тому числі Херсон та Нова Каховка.

Зруйнована росіянами Каховська ГЕС. Джерело: Укргідроенерго

До зони затоплення направили фахівців Державної служби з надзвичайних ситуацій, техніку, мобільні очисні станції. Організували підвіз питної води. Українська влада та волонтери розпочали евакуацію населення, під час якої російські війська знову здійснили обстріл цивільних.

Міністерство закордонних справ України (МЗС) назвало підрив дамби терактом та ініціювало скликання термінового засідання Ради Безпеки ООН:

«Росія зруйнувала Каховську греблю, спричинивши, ймовірно, найбільшу техногенну катастрофу в Європі за останні десятиліття і поставивши під загрозу життя тисяч цивільних осіб. Це жахливий воєнний злочин. Єдиний спосіб зупинити Росію, найбільшого терориста XXI століття, — це вигнати її з України», — написав голова МЗС Дмитро Кулеба у Twitter.

Чи ставалося таке раніше?

18 серпня 1941 року, червоноармійці Борис Епов та Олексій Петровський підірвали греблю Дніпровської ГЕС, аби зупинити стрімкий наступ німецьких військ. 

Коли хвиля води з водосховища накрила частину острова Хортиця та південні райони міста Запоріжжя, загинуло близько 20 тисяч людей (дані істориків різняться). Серед них — цивільні мешканці берегів Дніпра та солдати Червоної армії, що переправлялись на лівий берег нижче за течією.

ДніпроГЕС після підриву Червоною армією в 1941 році. Травень 1942 року
ДніпроГЕС після підриву Червоною армією в 1941 році. Фото станом на травень 1942 року

Оскільки військове командування СРСР не оголошувало попередньої евакуації населення, влада спершу спробувала звинуватити у цій трагедії німецькі війська. Радянська пропаганда зробила відповідний відеомонтаж і зняла кілька псевдодокументальних фільмів, які показували громадянам СРСР.

Втім, підрив греблі мало допоміг радянській владі, лише на кілька тижнів відтягнувши захоплення міста. Вже через 46 діб німецькі будівельні частини та інженерні компанії відновили зруйновану частину греблі, а влітку наступного року замість виведеного з ладу обладнання на електростанції запрацювало нове, німецького виробництва.

Які наслідки матиме руйнування Каховської ГЕС?

Щоб попередити нові руйнування критичної інфраструктури, після Другої світової розробили норми міжнародного гуманітарного права — так звані Женевські конвенції. Згідно з Додатковим протоколом I від 1977 року, атаку на греблі, дамби та атомні електростанції можна вважати воєнним злочином.

Підрив греблі Каховської ГЕС росіянами створив небезпеку, головним чином, для довкілля та цивільного населення нижче за течією Дніпра.Також цим актом агреcії Росія зруйнувала зрошувальну систему Півдня України, зокрема й водопостачання до тимчасово окупованого Криму.

Схема Каховської зрошувальної системи
Схема Каховської зрошувальної системи Джерело: Крим.Реалії

За словами Міністерства енергетики України, підрив Каховської ГЕС напряму не вплинув на ситуацію в українській енергосистемі. Електроенергії достатньо для покриття поточних потреб споживачів. Експерти Енергоатому моніторять ситуацію на окупованій росіянами Запорізькій атомній електростанції (ЗАЕС). Попри поступове зниження рівня води у водосховищі, прямої загрози для окупованої станції немає. 

Поряд із людьми від наслідків аварії страждають і тварини. Руйнування Каховської ГЕС суттєво пошкодило біосистему дельти Дніпра та Причорномор’я — кажуть у міжнародній організації з охорони довкілля «Екологія. Право. Людина» (ЕПЛ).

«Без води можуть загинути риби, молюски, ракоподібні й мікроорганізми у спустошеному Каховському водосховищі, а розкладання загиблих організмів впливатиме на якість води, — пояснюють вони. — Можуть загинути тварини, які живуть на підтоплених територіях, і рослини. Особливо це загрожує популяції гризунів, зокрема ендемічних видів та занесених до Червоної книги України».

Окрім затоплення великих територій, на яких проживали тисячі диких видів, велику небезпеку також несуть забруднені води Дніпра. Через знищення машинного залу ГЕС у ріку потрапило 150 тонн мазуту. Міністерство внутрішніх справ направило групи з обладнанням для ліквідації можливих наслідків екологічної катастрофи.

За даними зоозахисної організації UAnimals, зоопарк «Казкова діброва» в окупованій Новій Каховці повністю опинився під водою. З трьох сотень тварин врятуватися змогли лише лебеді та качки:

«Ми всіма силами намагалися зберегти зоопарк в окупації. Тепер його більше не існує», — повідомив UAnimals неназваний працівник Новокаховського зоопарку.

Як допомогти постраждалим від підриву Каховської ГЕС?

Підрив росіянами Каховської ГЕС спричинив в Україні також і масштабну гуманітарну катастрофу. Ми зібрали список ініціатив та зборів постраждалим мешканцям південних областей країни, які потребують допомоги: 

Якщо ви готові прийняти у себе людей, що втратили житло, заповніть цю форму.

Також можна задонатити зоозахисникам на евакуацію та допомогу тваринам, постраждалим від підриву дамби росіянами:

  • Всеукраїнській ініціативі UAnimals  
  • Громадській організації Help Аnimals» (Monobank: 4441 1144 5394 7408,  ПриватБанк: 4149 4993 8348 3813)

Щоб допомогти культурним організаціям, які потребують евакуації (музеям, музичним школам, культурним просторам тощо), підтримайте фонд Musicians Defend Ukraine):

Антон Алохінссон, обкладинка — Катерина Дрозд


Читайте також:

«Люк» — це незалежне онлайн-медіа про Харків, яке висвітлює міські процеси та проблеми, стимулює до змін у місті та суспільстві, збирає на одному майданчику ком’юніті змінотворців та активних людей.

Якщо ви хочете підтримати «Люк» та виготовлення якісного медіа-контенту, ви можете оформити щомісячну підписку або закинути донат разово будь-якою зручною для вас сумою.

ПІДТРИМАТИ ЛЮК

Поділитись в соц мережах
Підтримати люк