Оприлюднено список харківських вчених, які стали академіками та членами-кореспондентами Національної академії наук України

Що відомо?

Про доєднання нових членів (академіків) і членів-кореспондентів до Національної академії наук (НАН) України 1 травня повідомили на сайті НАН. 

Вже наступного дня, 2 травня, пресслужба Харківської міської ради зазначила, що до вищезгаданого переліку увійшли, зокрема, восьмеро вчених із Харкова.

Дійсними членами (академіками) НАН України стали:

• директор Радіоастрономічного інституту НАН України В’ячеслав Захаренко;
• перший заступник генерального директора з наукової роботи ДНУ «НТК “Інститут монокристалів” НАН України» Валентин Чебанов;
• завідувач відділу Інституту теоретичної фізики ім. О. І. Ахієзера ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України Олександр Корчин;
• завідувач кафедри фізичної хімії Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Микола Мчедлов-Петросян.

Членами-кореспондентами НАН України обрано:

• завідувача кафедри Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут» В’ячеслава Харченка;
• в. о. директора Фізико-технічного інституту ім. Б. І. Вєркіна НАН України Олександра Долбина;
• провідного наукового співробітника Інституту теоретичної фізики ім. О. І. Ахієзера ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України Андрія Сотнікова;
• директора Інституту електрофізики і радіаційних технологій НАН України Володимира Литвиненка.

---

Читайте також:

• Харківські виші приєднались до програми державних грантів на навчання. Які саме?
• Яким має бути Харків після перемоги? Та як кожен може впливати на майбутню долю міста?
• Між ядерним реактором та неадекватним сусідом. Як мешканці П’ятихаток пережили перші місяці повномасштабного вторгнення

---

Що це за відбір і чому він важливий?

Включення вченого до складу НАН означає, що його обрали академіком або членом-кореспондентом — це найвищі наукові звання в Україні. 

Відбір до Національної академії наук України складається з п’яти етапів:

1. Висування кандидатури

Кандидата висувають наукові установи, університети або вже діючі академіки.

2. Оцінка наукових досягнень

Спеціальні комісії аналізують внесок вченого: його публікації, відкриття, розробки, вплив на науку, впровадження результатів у практику тощо.

3. Обговорення в наукових відділеннях

Є різні відділення (фізики, біології, гуманітарних наук тощо), і саме вони детально розглядають кандидатуру.

4. Таємне голосування

Члени Академії голосують за прийняття нового академіка або члена-кореспондента. Рішення ухвалюється, якщо є більшість голосів.

5. Офіційне затвердження

Після голосування — офіційне включення до складу НАНУ.

Кандидатів до НАН мало, а конкуренція велика. Тому потрапити до Академії — це фактично знак, що людина стала лідером у своїй науковій сфері.

Чим відрізняються академіки від членів-кореспондентів?

У НАН України є два основні статуси для членів:

1. Член-кореспондент («член-кор»):

Людину визнають за значний внесок у науку, але вона ще не має статусу академіка. Це часто проміжний етап — багато хто з членів-кореспондентів згодом стають академіками.

2. Академік

Це найвищий статус. Його дають за видатні, часто міжнародного рівня досягнення, коли людина вже багато років формує науковий напрям, має школу учнів, відкриття, винаходи, серйозний вплив. Академік має більше прав в управлінні справами Академії.

Текст — Дарина Карапетян, редактура — Олександра Пономаренко, фотографії — Національна академія наук України, обкладинка — Макс Бурєнок