Проєкт «Безсмертя “Слова”» оприлюднив архіви справи поета Михайла Ялового
Державний архів Харківської області оприлюднив матеріали кримінальної справи письменника Михайла Ялового і відкрив деталі його затримання, арешту та їхніх наслідків для будинку «Слово».
«Люк» розповідає про це детальніше.
Що відомо?
У межах проєкту «Відкриваємо архіви. Безсмертя “Слова”» Державний архів Харківської області оприлюднив матеріали кримінальної справи письменника Михайла Ялового. Вони показують, як радянські спецслужби затримали Ялового, сфабрикували справи проти української інтелігенції та використовували вибиті зізнання для подальших репресій.
З архівних документів видно, що справу Ялового радянські каральні органи використали як основу для фабрикації масштабної «контрреволюційної змови» серед української інтелігенції. Перед арештом письменника виключили з партії, звинувативши в тому, що він нібито проник до неї з метою створення фашистської організації та підготовки повалення радянської влади.

Ялового звинуватили у приналежності до сфабрикованої Української військової організації, шпигунстві на користь іноземних держав, зв’язках із польським консульством, тероризмі, «шумськізмі» та підготовці замаху на одного з організаторів Голодомору Павла Постишева. Перша частина його справи містить понад 400 аркушів, більшість із яких написані від руки. Значну частину матеріалів становить автобіографія Ялового, написана під тиском слідчих.
Документи показують, що слідчі фактично конструювали потрібну їм версію подій. На зворотах аркушів Яловому залишали плани та підказки, за якими він мав описувати власну «контрреволюційну діяльність», діяльність вигаданої організації та участь у ній інших людей. Під тиском чекістів письменник був змушений обмовляти не лише себе, а й колег — Миколу Хвильового, Олеся Досвітнього, Олексу Слісаренка, Остапа Вишню, Леся Курбаса, Антіна Крушельницького, Майка Йогансена та інших представників української культури.
Повне дослідження, а також усі архівні документи доступні за посиланням.
Хто такий Михайло Яловий?
Михайло Яловий, також відомий під псевдонімом Юліан Шпол, був українським прозаїком, поетом і драматургом. Він є автором поетичної збірки «Верхи» та роману «Золоті лисенята», а в 1920-х роках Яловий став активним учасником літературного процесу. Він був учасником спілки «ГАРТ», першим президентом ВАПЛІТЕ та співробітником харківських редакцій і видавництв.
Також Михайло Яловий мешкав у будинку «Слово» у квартирі №30 з 1930 до 1933 року. Арешт Ялового в ніч з 11 на 12 травня 1933 року став однією з ключових подій в історії будинку, бо після цього репресії проти українських культурних діячів стали набувати масового характеру.
23 вересня 1933 року Михайла Ялового було засуджено до десяти років позбавлення волі і спершу він відбував покарання в системі Біломорсько-Балтійського каналу. Попри гарну табірну характеристику, справу письменника переглянули та приговорили до страти. Михайла Ялового розстріляли 3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох у Карелії. 19 червня 1957 року вирок Ялового було скасовано за «відсутністю складу злочину», а у 2003 році Харківська обласна прокуратура посмертно реабілітувала митця.

Читайте також:
- Як харківські літератори жили до Будинку «Слово», і до чого тут Холодногірська бібліотека. «Харків, де твоє обличчя?»
- У Харкові запустили проєкт про дослідження архівів будинку «Слово»
- Ігор Терехов прокоментував проєкт реновації будинку «Слово» у Харкові
Що це за проєкт?
Проєкт «Відкриваємо архіви. Безсмертя “Слова”» є ініціативою Державного архіву Харківської області. У його межах поступово викладатимуть у відкритий доступ документи, пов’язані з історією будинку «Слово» та його мешканцями.
Зараз організатори проєкту виділяють три основних блоки, які готуються дослідити. Серед них історія будівництва, радянські репресії та ідеологічні чистки, пов’язані з будинком.
«Будинок “Слово” — це не просто архітектурна пам’ятка, а символ цілої епохи, де під одним дахом жили найяскравіші представники Розстріляного Відродження. Проєкт покликаний зробити історичну правду доступною для кожного: документи оприлюднюватимуть на офіційному сайті архіву щотижня», — пише начальниця відділу організації, координації архівної справи та цифрової трансформації Державного архіву Харківської області Юлія Гриньова.
Нагадаємо, що в межах проєкту вже опублікували архіви про зведення будинку «Слово». Ознайомитись з ними можна у нашій новині, а слідкувати за проєктом — на сайті архіву.
Текст і обкладинки — Олексій Содома
Текст створено ГО «Люк — медійна група» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Люк — медійна група» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.