Головна - Новини - Неонові «Кулінічі», кіберпанк та меми. Вийшла нова інді-гра про Харків 2054 року

Неонові «Кулінічі», кіберпанк та меми. Вийшла нова інді-гра про Харків 2054 року

1.09.2023

Час прочитання: 2 хв

У перший день вересня вийшла гра «Son of Perun: Kharkiv» — шутер від першої особи з детективною історією та слобожанським колоритом 2054 року.

Серед локацій: Обрій (більш відомий як Горизонт), метрополітен зі станцією «Держпром», Павлове Поле та інші.

«Люк» розповідає про те, як розробляли гру і що вийшло в результаті.

Що це за гра?

1 вересня український розробник ігор Brenntkopf studio презентував новий шутер «Son of Perun: Kharkiv», зроблений на манер олдскульних ігор.

«Сьогодні релізнулась моя гра, що пройшла пекло розробки, пекло війни (гул авіації, палаюче “Барабашово”, щоденні обстріли Харкова)», — написав засновник студії Віталій Чиж у соціальних мережах.

В новій грі постає Харків 2054 року. Після війни місто змінило вигляд і стало «українським Детройтом». Харків’янин, ветеран та детектив Харківського департаменту поліції Андрій Бондаренко шукає винного в збої захисних систем приватної корпорації, до якої належить цей департамент поліції. Але на шляху до правди на головного героя чекають багато ворогів.

Як тривала робота над грою?

Робота над розробкою почалась до повномасштабного вторгнення, тоді ж і вийшла перша частина гри. З червня 2023 року анонсували другу частину — пообіцяли «пригоди у декораціях Харкова, на знайомих кожному містянину площах та районах, з нотками кіберпанку».

«Почалось все, як положено, з пива. Дебело так напившись на мікрорайоні Обрій, мені прийшла в голову геніальна думка — гра про Харків, в якій Кернес буде їздити на метро і натискати на кнопки, а якщо не встигне — Добкін буде йому оголошувати те ж, що і в легендарному ролику. Але, на ранок ця ідея в мене відпала. Проте виникла інша, більш адекватна — “Метро 2033 в сетингу Харкова” на телефони, — згадує Віталій Чиж.

Пройшовши тортури тормозів комп’ютера, мідні труби, вогонь та воду, гру я таки зробив. До мене під час розробки доєднався мій єдиний і вірний програміст Ілля Худокормов, з яким я працюю й досі.

Перша частина гри вийшла доволі поганою, проте в межах Харкова вона людям зайшла. На крилах успіху було прийняте миттєве рішення про другу частину. Тут і починається наша історія…»

Розробники змінили карту першої гри, перебудувавши її з нуля і зробивши її більш реалістичною. Гра стала таким собі «візуальним інтерактивним кіно» з покращеною технологію оповіді та кращою механікою взаємодії з предметами.

«Я змінюю Харків так, яким би сам хотів його бачити після перемоги. Але Павлове Поле все одно впізнається, — писав Віталій. — Я роблю все, аби душа Харкова не втрачалась в цьому моєму проекті».