У Харкові проведуть опитування про перейменування вулиць на честь видатних жінок міста

Хто захищає перейменування вулиць на честь жінок у Харкові?

У середу, 6 березня, у Харкові відбулася пресконференція, присвячена ініціативам «Місяць жіночої історії» та «Тижні жіночої солідарності». На ній говорили про видатних харків’янок та необхідність увічнення їх імен у топоніміці Харкова, аби привернути суспільну увагу до ролі жінок у суспільстві.

Зокрема, на дискусії виступили:

• Ольга Ніколаєнко, докторка історичних наук, доцентка кафедри історії України Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди;
• Тетяна Чернецька, віцеголова ГО «Центр гендерної культури», координаторка коаліції «Харківщина – 1325»;
• Софія Єніна, спікерка ГО ХЖО «Сфера».

Подію організувала коаліція громадських та державних організацій «Харківщина – 1325» при підтримці ООН-Жінки та за фінансування Австрійської агенції з розвитку. Коаліція об’єднує представників та представниць ГО, державних та комунальних установ, закладів освіти сектору безпеки та оборони, депутатського корпусу, національної поліції, фізичних осіб.

Ініціативу «Харківщина – 1325» заснували у листопаді 2021 року задля моніторингу виконання регіонального плану дій на реалізацію Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2025 року.

---

Читайте також:

• Визначили номінанток премії Women in Arts. У списку є і харків’янки
• «Все більше жінок беруть зброю в руки». Інтерв’ю з бойовою медикинею Світланою Фурсовою про жінок в силових підрозділах

---

Як можна долучитися до перейменування вулиць?

За словами Ольги Ніколаєнко, сучасні жіночі організації та рухи мають на меті віддати шану своїм попередницям, які привели українське суспільство до того культурного ландшафту, у якому ми живемо зараз.

«Жінок потрібно вшановувати — і це не тільки про історичну справедливість. Це про деколонізацію пам’яті, повернення до себе та власну гідність», — зазначила Ольга Ніколаєнко.

Дві інші спікерки проанонсували ряд подій, присвячених 8 березня, що відбудуться у Харкові цього тижня.

Так, на станціях метро «Історичний музей», «Пушкінська», а також у ТРЦ «Нікольський» з 11:00 до 17:00 проходитиме символічне голосування за жінок, яких можна було б увічнити у назвах харківських вулиць. Конкретних імен Тетяна Чернецька не назвала, проте розповіла, що на локаціях з’явиться інформація про вісьмох «кандидаток». Можна буде запропонувати і свій варіант. За результатами акції складуть звернення до топонімічної комісії при Харківській міській раді, що приймає рішення про перейменування вулиць.

8 березня ХЖО «Сфера» вшанує пам’ять загиблих за Україну жінок під час загальнонаціональної хвилини мовчання. Після цього організаторки проведуть акцію на підтримку перейменування вулиці Новгородської на честь бійчині Яни Червоної, що загинула у квітні 2019 року. Аби потрапити на подію, необхідно зареєструватися за посиланням.

Чому важливо перейменовувати вулиці на честь жінок?

Цьогоріч святкується 140-річчя українського жіночого руху — саме у 1884 році письменниця, основоположниця організованого фемінізму в Україні Наталія Кобринська заснувала у Станіславові (нині Івано-Франківськ) Товариство руських жінок. З цієї нагоди 7 березня стартує всеукраїнська кампанія «Мапі України — жіночі імена», покликана привернути увагу до підсилення ролі жінок в українському суспільстві. 

За словами Тетяни Чернецької, на початок повномасштабного вторгнення лише 6% вулиць в Україні носили жіночі назви. За два роки активної деколонізації топоніміки ситуація не покращилася: з 1460 вулиць Харкова лише 16 названі на честь жінок. Аби проілюструвати цю недостатню видимість жінок у суспільному просторі, пані Чернецька процитувала історикиню Марту Богачевську-Хом‘як: «Жіноча історія як вишивка білим по білому — вона начебто є, але щоб побачити її, потрібно підійти дуже близько та роздивитися деталі». 

Ольга Ніколаєнко додає, що деколонізація має йти паралельно з «демаскулінізацією». Жінки завжди відігравали активну роль у житті Харкова, проте влада не поспішала позначати їх у міському просторі. Коли це все ж відбувалося, то призводило до перейменування на честь сумнівних особистостей — на кшталт радянської акторки Людмили Гурченко.

Під час присвоєння нових назв вулицям міста, вважає історикиня, потрібно враховувати не лише Харків як місце народження, але й внесок жінок у його суспільне життя. Для прикладу вона навела етнографиню Олександру Єфименко, яка очолювала у Харкові феміністичну організацію «Товариство взаємодопомоги працюючих жінок» та написала одні з перших фундаментальних підручників з української історії.

Текст, фото та обкладинка Антон Алохінссон