Люди
Музыкальная шкатулка. Евгений Стрельцов

«Музыкальная шкатулка» — нерегулярна рубрика, в якій «Люк» знайомить вас із харківськими музикантами.

Наш новий герой — Євген Стрельцов. Свій шлях він починав ще в кінці нульових, а нещодавно випустив мініальбом «Танцювати». Всі тексти на ньому належать українським поетам ХХ та ХХІ століття. 

«Люк» поговорив із Євгеном про особливості цього релізу, харківську музичну сцену, біполярний розлад, поезію як емоцію та майбутні виступи.

«Музыкальная шкатулка» — нерегулярна рубрика, в якій «Люк» знайомить вас із харківськими музикантами.

Наш новий герой — Євген Стрельцов. Свій шлях він починав ще в кінці нульових, а нещодавно випустив мініальбом «Танцювати». Всі тексти на ньому належать українським поетам ХХ та ХХІ століття. 

«Люк» поговорив із Євгеном про особливості цього релізу, харківську музичну сцену, біполярний розлад, поезію як емоцію та майбутні виступи.

У дитинстві Євген закінчив музичну школу, де грав на кларнеті. Попри те, що з ним працювали гарні викладачі, прищепити любов до музики вони не змогли.

Однак, вже підлітком Євген усвідомив себе музикантом. Це сталося тоді, коли він почув гурт «Агата Кристи».

«Мені було 13, і я був приголомшений. Я просто не уявляв, як можна все так робити, — згадує Євген.

Зараз один з братів Самойлових, [Вадим] путініст. Дивно усвідомлювати, що ті, хто “привів” тебе у неформальну музику, підтримують війну з Україною та вбивство українців. 

Вже потім я почув іноземну музику. Мене сформував Джордж Майкл, Jamiroquai… Співав їхні пісні, аби натренувати свій вокал».

Потім було навчання в Харківській державній академії культури. Втім, за словами Євгена, там він нічому не навчився. Все, чим збагатила його академія, — близькі люди.  

Поети, дерева і харківська сцена 

По закінченні вишу Євген зібрав гурт «Стрельцов», з яким випустив дебютний альбом «Начало». 

Альбом записували на культовій студії Creation, де наприкінці 2000-х збиралося дуже багато відомих музикантів. Це і Lюk, і 5nizza, і «Оркестр Че» — власне, вся харківська музична тусовка, де  грали всі з усіма.

У групі з Євгеном грали Ігор Фадєєв, Фіма Чупахін, Костя Шепеленко — люди, які й сьогодні творять музичну історію Харкова. Зокрема, двоє з них записували разом із Євгеном його найновішу роботу.

«Це було весело: ми збиралися і проводили багато часу разом, паралельно записуючи наш альбом», — згадує Євген. 

Після запису альбом «Начало» пролежав десь рік. Згодом Євген вирішив зняти кліп на пісню «Когда деревья были большими». Він став своєрідною локальною перемогою, адже потрапив у ротацію на телеканал А1.

Тоді ж із гуртом стався показовий випадок, про який Євген нині згадує неохоче. «Стрельцов» брали участь у конкурсі каверів на «Наутилус Помпилиус» та навіть посіли там друге місце. 

«Тоді ми були дуже сильно інтегровані у російський культурний контекст, — згадує він. — Це насправді болюча тема: сьогодні, в 2021-му році, це здається іншим життям».

Погляди Євгена докорінно змінилися після Євромайдану. Своєрідною відповіддю на події в країні став альбом «Укрліт», який він записав власноруч протягом 2014-го року. Це 10 пісень на вірші українських поетів та поеток, серед них — Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Богдан-Ігор Антонич, Микола Вінграновський, Катерина Бабкіна та інші.

«З одного боку, там обкладинка-стьоб над українською літературою, яку ми вивчали в школі, хто тільки не малював рога цим книжкам та авторам! — згадує Євген.

Для обкладинки альбому я купив книжку на барахолці і вона вся була розмальована. Досі стоїть у мене на поличці класичний підручник за 10 клас. 

Я не планував потрапити в мейнстрім “нової української музики”. Просто вирішив, що сам не зможу написати українською гарних текстів. І зрозумів, що існує неймовірно велика кількість гарних віршів відомих і не дуже авторів та авторок, які можна покласти на музику. Так я і зробив».

Альбом було видано під ім’ям «КуЛя», в такий спосіб він мав стати ніби пострілом у інформаційній війні. Завдяки цьому релізу Євген показав «живих» авторів та авторок, які писали вірші, здатні резонувати з нами і зараз.

Ментальні проблеми та алкоголь

Після «Укрліт» Євген шість років не випускав нових пісень. У цей час він працював керівником пресцентру в медіапроєкті «Накипело», а також — лікувався від ментальних проблем, які переслідували багато років.

У 2017-му Євгену поставили діагноз: «біполярний розлад». Після цього він нарешті зрозумів, що з ним відбувається, та почав лікуватися.

«Я потрапив вперше до психотерапевта ще о 2005 році з виразковою хворобою шлунка, бо гастроентеролог не міг нічого зробити з болем у шлунку. Так я дізнався, що зі мною щось не так, — розповідає Євген.

Йшли роки, депресивно-маніакальні стадії посилювалися та приходили все частіше. І ось в 2017 році мені діагностували біполярний розлад. Я почав регулярно приймати ліки. Стан стабілізувався».

У 2019-му році Євген потрапив до наркодиспансеру через проблеми з алкоголем. 

«У мене завжди була “дружба” з алкоголем, — зізнається він. 

Але в 2017-му році в мене захворіла мама. Вона помирала від раку пів року. Я нічого не міг зробити. Лишалося приходити до неї, відкривати пляшку, сидіти, пити та дивитися, як вона поступово йде з життя. 

Так я пив все більше й більше, поки це не переросло у вживання вдень, зранку. Я зрозумів, що так далі неможна, і тому пішов до свого психотерапевта. Вона сказала, що подзвонить наркологу».

Згодом, аби зафіксувати цю подію, Євген набив собі тату із адресою диспансеру і написав про нього пісню, яка поки що залишається невиданою. 

Наразі про свій досвід Євген розповідає в соцмережах. Крім того, він — співведучий подкасту про ментальне здоров’я «Просто про…». Серед його епізодів — розмова з Олегом Кадановим про алко- та наркозалежність, в якій обидва музиканти поділилися власними історіями.

«Алкоголь — це важкий і дуже доступний наркотик, який продається на кожному розі. В цьому і полягає його небезпечність, — говорить Євген.

Я не люблю роздавати поради. Але, на мою думку, будь-якій людині, яка потрапляє в таку ситуацію, точно потрібно звертатися за допомогою. Особливо, якщо ти відчуваєш, що ці проблеми не дають тобі нормально жити.

Люди повинні знати, що вони не самотні й варто спробувати поборотися, аби знову знайти себе».

Про шестирічну перерву між релізами Євген не шкодує. На його думку, для всього свій час.

Напів віртуальне EP

Найновіша на сьогодні робота Євгена — мініальбом «Танцювати» — створювалася протягом к арантину. 

«Почалося все з того, що у мене з’явилася ідея для піаніно в пісні “Літак”, яку можна почути в самому початку, — розповідає Євген.

“Потрібно знайти піаніста!” подумав я, сидячи вдома з п’ятьма треками. І звернувся із цим до Ігоря Фадєєва, басиста, з яким ми поступово і зібрали команду для запису.

Наше EP вийшло напів віртуальним в тому сенсі, що ми були розкидані по трьох містах. І намагаємося “збирати” альбом дистанційно. Це стало найбільш новим досвідом для мене як музиканта».

Спочатку Євген не обдумував спосіб про просування майбутного матеріалу, просто записував пісні. Однак фінальний етап виявився інакшим.

«Коли до випуску було чотири місяці, виявилося, що працювати потрібно просто зараз. Знімати кліп, робити фотосесію, написати пресрелізи, — розповідає Євген.

Скажу чесно: я втомився чекати, поки вийде альбом. В музиці я не гравець у шахи. Мені потрібно все “тут і зараз”. Тому це очікування було важким. Але зараз нарешті ми випустили все це. 

Радію позитивному фідбеку й тому, що багато слухачів/ок приходять до альбому після перегляду кліпу. Отже, наша стратегія спрацювала і робота не була марною».

«Фіт» поетів та живі виступи

«Танцювати» став для Євгена справжнім викликом. А ще — можливістю нарешті звучати так, як він хоче. 

У найновішому записі до Євгена знову приєднався Фіма Чупахін, завдяки чому практично весь старий склад «Стрельцова» зібрався знову. Однак звучання стало привітнішим до авдиторії. За словами Євгена, в новому проєкти значно більше його самого.

«Я не думав, що альбом вийде таким енергійним. Спочатку пісні були “ліричні”, наприклад, без диско у “Аби ти”. Сам вірш Наталки Маринчак, насправді, трохи сумний за настроєм. А ми тут… Я говорю тобі “люблю”» — солодкаво наспівує Євген перший хук пісні.

Завданням релізу було поєднати життєствердну подачу із сенсами, закладеними у вірші. Саме з цього погляду Євген прискіпливо добирав тексти, аби на виході отримати якісний продукт.

Показовим є, наприклад, те, що на п’ять пісень мініальбому припадає шість поетів: Сергій Жадан, Владислав Волочай, Юрій Андрухович, Наталка Маринчак, Павло Тичина та Микола Зеров.

«Мене всі питають про Зерова. Він вказаний у переліку поетів, але його тривірш з сонету “У травні” вставлений у фінальний трек “Весна” поряд із хрестоматійним “Арфами, арфами…” Тичини

Ці два поети абсолютно різні, і їхня доля абсолютно різна. Але мені здається, в цьому є якась перемога життя, адже їхня творчість може давати спільну емоцію».

Цей «фіт поетів» трапився, за словами Євгена, випадково. 

«“Арфами, арфами…” потрапив до мене з антології “Розстріляне відродження” видавництва “Основи”, ділиться він, показуючи книжку з рожево-синьою обкладинкою.

До нього я дуже довго шукав тривірш. Перечитав усього Тичину, але того, що було мені потрібно, не знайшов. А потім виявилося, що трохи далі у цій антології Зеров. Так вони і поєдналися для мене».

Попри те, що альбом записувався дистанційно, Євген наголошує, що його проєкт — не студійний. Скоріш за все, на концертах склад гурту буде іншим, адже не всі учасники запису зможуть доєднатися до виступів.

«Ми хочемо презентувати наші пісні якнайшвидше. Перш за все, буде виступ у Харкові, обіцяє Євген. — Сподіваюся, що наживо буде ще енергійніше, ніж у записі. 

Крім того, ми вже встигли зробити нові пісні теж на вірші (Дмитра Лазуткіна та Володимира Сосюри). Готуємося зіграти треків вісім. А також готуємо новий кліп на пісню “Пливи”.

Лишень би всі були здорові й пандемія не зашкодила нам зібратися на концерті».

***

Слухайте мініальбом Євгена Стрельцова «Танцювати» на всіх платформах за посиланням.

Антон Григоров, фотографії — Катерина Переверзева та з архіву героя матеріалу


«Люк» — це крафтове медіа про Харків і культуру. Щоб створювати новий контент і залишатися незалежними, нам доводиться докладати багато зусиль і часу. Ви можете робити свій щомісячний внесок у створення нашого медіа або підтримати нас будь-якою зручною для вас сумою.

Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу ptrn-1024x235.png