Як проєктувати інклюзивно і зробити міське середовище зручним. В Україні розробили перший «Альбом безбар’єрних рішень»
Команда урбан-бюро Big City Lab представила практичний посібник «Альбом безбар’єрних рішень», який на прикладах ілюструє, як адаптувати міський простір до потреб маломобільних громадян.
Це перший подібний проєкт в Україні. Він також враховує нові реалії воєнного часу.
Посібник буде корисним архітекторам, будівельникам, замовникам, активістам і всім, хто піклується про покращення міського середовища.
Проєкт створили за ініціативи Олени Зеленської і реалізували за допомоги громадської організації «Безбар’єрність» спільно з Міністерством розвитку громад та території України.
Чим допоможе «Альбом безбар’єрних рішень»?
Над розробкою «Альбому безбар’єрних рішень» працювали науковці у сфері людського різноманіття.
Вони спирались на роботу «Дослідження доступності міських просторів», яку провели як нульовий етап у розробці «Альбому безбар’єрних рішень».
Розробники зазначають, що в Україні ще не було такого посібника. На конкретних прикладах він надає дієві рішення і пояснює простими словами, які нюанси врахувати для різних людей і як адаптувати простір до їхніх потреб.
За статистикою, до 50% українців мають проблеми з мобільністю. Абсолютна більшість — 30-40% — це громадяни старшого віку, 10-12% — люди з інвалідністю. Ще близько 1,5% — люди, які наразі хворіють, 2% — вагітні та батьки з візочками.
Перший розділ посібника презентували ще у 2021-му, однако після початку повномасштабної війни проєкт адаптували до нових реалій.
«Уявіть людину на колісному кріслі, яка живе на останньому поверсі звичайної п’ятиповерхівки. Лунає повітряна тривога. За кілька хвилин чути перший вибух. Як думаєте, чи може ця людина швидко дістатися укриття? — моделює ситуацію Олена Зеленська. — Маломобільні групи населення зараз ризикують життям більше за інших. Бо навіть шлях до порятунку для них небезпечний. Ця війна показала нам, наскільки безбар’єрність — не формальність. Це питання виживання».
Яку інформацію дає посібник?
Посібник має чотири розділи, які містять рекомендації для:
- ґанків та подвір’їв;
- вулиць;
- громадських просторів;
- громадських будівель.
Кожен розділ надає інформацію як для нового будівництва (типові універсальні рішення), так і для пристосування до вже наявного простору (адаптаційні рішення).
В кожному розділі йдеться не тільки про архітектурні рішення, але й піднімаються питання освітлення, контрастності чи мікроклімату.
«Безбар’єрність під час війни — це не лише питання комфортного простору, зручного для всіх. Це й питання безпеки, створення умов для тих, хто тікає від війни, та реабілітації тих, хто повертається із зони бойових дій, — кажуть розробники посібника.
Поранення, які отримують наші громадяни, можуть призвести до постійної чи тимчасової маломобільності. Вони всі заслуговують на мирне життя у своєму місті, яке має бути доступним та комфортним для них. Міста повинні приймати їх усіх, а не ставати перешкодами на їх шляху».
Альбом має відкритий код, тобто його можна вдосконалювати та доповнювати пропозиціями.
Ознайомитися з посібником можна за посиланням.
Олександра Пономаренко, фото з посібника «Альбом безбар’єрних рішень», обкладинка — Катерина Дрозд
Читайте також:
- Подкаст із Василісою Гайденко про інклюзію та німецький досвід
- Яким має бути Харків після перемоги? Та як кожен може впливати на майбутню долю міста?
«Люк» — це незалежне медіа про Харків і культуру. Ви можете робити свій щомісячний внесок у створення нашого медіа або підтримати нас будь-якою зручною для вас сумою.