Деморалізувати та знецінити. Які фейки про військових поширює ворог 

Бійцям ЗСУ доставляють психотропні препарати, а після смерті розбирають на органи. ТЦК — приватні організації, тому мобілізація незаконна. В одного військового байдужа дружина поїхала в санаторій за годину до його повернення. Інший сумує, адже сьогодні його ніхто не привітав із днем народження.

Подібні фейки вже не рік гуляють соціальними мережами. На жаль, все ще знаходиться чимало людей, які їм не тільки вірять, а ще й активно репостять та коментують. 

Але такі фейки — далеко не безневинні побрехеньки. За подібним контентом може критися вороже ІПСО, яке має на меті зірвати мобілізацію, посіяти паніку та зневіру, викликати недовіру цивільних до військових та навпаки. Або ж просто за цим стоїть чиєсь бажання «розкрутити» власну сторінку за допомогою чутливого контенту.

Пропагандисти дискредитують українських військових 

Росія продукує чимало фейків, направлених на дискредитацію українських військових. Перші датуються ще 2014 роком. Пам’ятаєте історії про двох рабів, візитівку Яроша та розіп’ятого хлопчика? Так от, після 24 лютого їх стало набагато більше. 

«На початку повномасштабного вторгнення були численні ролики про відсутність мотивації та спорядження у військових, — розповідає фактчек-редакторка Gwara Media Юліана Топольник. — Паралельно пропагандисти спрямували свої сили і на дискредитацію образу українського військового. Тут і відкриття відділень “Укрпошти” для того, щоб військові надсилали награбоване майно, і проведення благодійних аукціонів для збагачення командування, і наявність у комбрига 14-ї ОМБр посвідки на постійне проживання в Польщі, і чорні трансплантологи, які торгують органами військовослужбовців. 

Цей наратив російська пропаганда поширює з 2014 року. Але він “вибухнув” із новою силою саме після повномасштабного вторгнення».

З квітня 2024 року фактчекери Gwara Media фіксують сплеск дезінформації. Зокрема, в своїх квітневих та травневих підбірках вони привели чимало фейків, спрямованих на підрив мобілізації. Таким чином ворог намагається залякати людей, створити хибне враження про мобілізацію та спотворити образ представників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). 

Серед таких фейків: зниження мобілізаційного віку до 17 років, відмова банків обслуговувати військовозобов’язаних, мобілізація студентів, жінок та дітей. За словами експертів, пропагандисти намагаються створити негативний образ ЗСУ як для української, так і західної аудиторії. У хід йдуть фейкові документи, фото, відео, викривлені заяви, звіти тощо.

«Ми спростовували інформацію про нібито військовослужбовця 92-ї окремої штурмовою бригади, який пограбував пивний магазин, — каже Юліана Топольник. — Насправді ж, цей злочин вчинив цивільний. 

Також мережею ширилась інформація про те, що польську журналістку Агату Гжибовську звільнили через публікацію розслідування про нацистську символіку серед українських військових. Але те саме розслідування вигадали самі ж фейкороби. Існування такої інформації спростувало як видання DW News, так і сама журналістка. 

Ну, і з останнього, навіть смішного — “українська ППО знищує орлів”. А також  те, що через мобілізаційну кампанію “в Полтаві майже не залишилося лікарів”».

Військові на психотропних препаратах та незаконна мобілізація 

Сюди ж російський «вкид» про те, що українським військовим постачають психотропні  препарати. В якості доказу там приводиться фото рапорту на ім’я командира 72-ої ОМБр полковника Вдовиченка, який пише, що нова партія препаратів «спричиняє занепокоєння». Причому там немає ні конкретних назв препаратів, ні призначення, ні дат отримання. Згадується лише один випадок насильства серед військових, нібито спричинений «відмовою у видачі препарату».

«У такий спосіб російські пропагандисти демонізують українських військових, — зазначає редактор інформаційної кампанії «По той бік новин» Сергій Одаренко. — До того ж, це продовження російських наративів ще з часів Помаранчевої революції. Коли Людмила Янукович зі сцени так званого “антимайдану” звинуватила мітингарів, що вони їдять “наколоті” апельсини. Інакше як пояснити, що люди настільки завзято чинять опір свавіллю влади?! У (про)російський світогляд це просто не вкладалося! 

Так і цього разу — українські військові максимально вмотивовано чинять опір російським окупантам. Логічно, що це вщент руйнує російську ідеологему про те, що українці з караваєм і сіллю чекають на російських “визволителів”. Фейк про накачаних наркотиками військовослужбовців покликаний спростувати мотивацію».

Частина таких фейків може подаватися під соусом «експертної» думки. Так, на одному такому відео чоловік на ім’я Мар’ян стверджував, що ТЦК є приватними організаціями, а отже, мобілізація не є законною. 

За словами Одаренка, подібні відео направлені на підрив мобілізації. Таким чином маніпулятори і фейкороби множать абсурдні виправдання для втікачів та ухилянтів, зазначає він. 

«Ці та інші фейки про українських військових шкідливі тим, що підривають довіру до Збройних Сил України, деморалізують українських бійців та їхні сім’ї, а також знижують підтримку ЗСУ з боку суспільства, — зауважує Сергій Одаренко. —  Російські пропагандисти за допомогою таких фейків виправдовують свою агресію проти Україні та намагаються приховати власні злочини. Переконують людей у тому, що українські військові — небезпечні злочинці, а війна проти Україні — це вимушена міра. Все це в сукупності розмиває реальність та ускладнює доступ довірливих людей до правдивої інформації».

Інші фейки, навпаки, спрямовані на дискредитацію цивільного населення. Наприклад, історія з намаганням нагодувати військових пиріжками з лезами — таку знахідку виявив нібито український захисник, який служив десь під Авдіївкою. За його словами, небезпечний гостинець він отримав від місцевої пенсіонерки. Відповідне відео ширилося з меседжем «місцеві ненавидять українців».

Проте, як зазначають в «По той бік новин», відео інсценоване, на що вказує низка доказів. Наприклад, це багатоповерхівка з непобитими вікнами, яка якимось дивом вціліла після цілодобових обстрілів, та дивна українська та однострій військових без знаків розпізнавання. Поведінка самих військових також викликає питання, адже вони, нехтуючи елементарною безпекою, стоять в освітленому приміщенні у темну пору доби. На 6-7 секунді можна помітити, що чоловік розламує вже надірваний пиріжок, що також не має викликати довіри.

«Сьогодні в мене день народження, але ніхто так і не привітав» 

Деякі вкиди можуть виглядати цілком безневинно. Це, наприклад, численні світлини з українськими військовими, яких чомусь ніхто не привітав з Днем народження. При чому постять їх не самі «іменинники», а різноманітні пабліки, подекуди цілком російськомовні. До тих світлин ще можуть додаватися щемкі історії про непросту долю захисника чи захисниці, що не отримує належної уваги навіть в такий особливий день.

«Фейків так багацько, один абсурдніше іншого, — розповідає Сергій Одаренко. — Важко виокремити щось одне. Про серцебитні дописи з фото військового, про якого всі забули, не вітають із днем народження, напевно, чули всі. У такий спосіб намагаються створити ілюзію, що їх кинули напризволяще. У той час, як вони рятують життя цивільних, самі цивільні невдячно живуть своє розмірене життя, відгородившись від неприємних новин. Проте, якщо перевірити, виявиться, що фото того чи іншого “іменинника” просто вкрали, а сам військовий про свій “день народження” ні сном, ні духом не відає».

Як зазначають автори фактчекінгового проєкту «Нота Єнота», такі пости не варто навіть лайкати. Адже автори намагаються «розігнати» свою сторінку та набрати побільше підписників, а також з’ясувати, хто з українців поведеться на подібні пости. Вже згодом на цю аудиторію можна буде відтаргетувати рекламу із конкретним «вкидом» і визначити цільові аудиторії для проведення ІПСО.

Один з таких прикладів — фото військового, який поширили на сторінці «Сейчас расскажу». Як свідчить підпис до фото, цей військовий є вихідцем з інтернату. Але як визначили в «Ноті Єнота», це справді український військовий на ім’я Олексій Тищик. Він був командиром взводу снайперів у Донецькому аеропорту і загинув у 2014 році. До речі, Тищик ніколи не виховувався в інтернаті. Сама сторінка адмініструється з Вірменії. Подібні пости там з’являються по кілька разів на день. 

Деякі роблять ще простіше. Беруть світлини військових і поширюють їх із надписам на кшталт «це фото збере менше лайків, ніж якийсь голий співак». І збирають, власне, чимало лайків. 

«Інколи це не російська інформаційно-психологічна операція, а банальне шахрайство, — пояснює Сергій Одаренко. — У такий спосіб, спекулюючи на емоціях людей, недоброчесні адміністратори телеграм-каналів або сайтів-сміттярок намагаються збільшити кількість підписників. Більше підписників — більше реклами, більше реклами — більше грошей. 

Проте, рано чи пізно, коло все одно замкнеться на російській пропаганді. Оскільки ці адміністратори недоброчесні, їм і гроші не пахнуть. А тому вони можуть публікувати проплачені російські “вкиди”, або ж узагалі продати росіянам свій канал зі вже сформованою українською авдиторією з невиправданою довірою. І далі впливати на настрої цих підписників».

---

Читайте також:

• Російські військові повідомили, що захопили на Харківщині неіснуюче село
• Харківське видання «Ґвара Медіа» отримало міжнародну нагороду за боротьбу з фейками
• «Бідняк плаче, багач скаче». Чому в соцмережах процвітає «обурливий контент»?

---

Ворог намагається деморалізувати українців  

Мабуть, ви натикалися в мережі на мемну історію про бідно, але чисто вдягнену бабусю (або дідуся, це не принципово)? Існують різні варіанти, але сюжет схожий: автор чи авторка спостерігає за літньою людиною в супермаркеті. Вона обводить тужливим поглядом полиці з продуктами, які не може собі дозволити. Автор мало не плаче від співчуття, бере кошик і починає згірбати туди різні смаколики, і далі вручає літній людині. Але щоб його не звинувачували в хизуванні добрими справами, в кінці тексту ми бачимо якусь мораль. Наприклад, він може гнівно спитати у влади, чому вона довела пенсіонерів до такого зубожіння, і дорікати суспільству, яке допускає подібне неподобство.

Після повномасштабного вторгнення на зміну бідно, але чисто вдягненим пенсіонерам прийшли військові. Автори цього контенту чудово розуміють, що так вони зможуть отримати максимальний відгук в аудиторії, якщо там якось фігуруватимуть захисники та захисниці. 

Так, один військовий вперше за два роки зміг вирватися у відпустку. Він приїхав додому, проте там чоловіка ніхто не чекав. Його байдужа дружина за годину до приїзду поїхала до санаторію. Бо втомилася і «хоче бути просто жінкою». Ви, можливо, зустрічали цю невеселу історію в соцмережах. Як повідомляє Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, ця історія є нічим більш, ніж ворожим ІПСО. Вона не має жодного джерела і поширюється радше як міська легенда. 

Проблемним є меседж «військових вдома ніхто не чекає». Як зазначили в Центрі, такими чином ворог намагається деморалізувати українців, а також посіяти в серед них смуток, зневіру та злість.

«Це ще один прояв російського наративу про збайдужіле до військових українське суспільство, — коментує Сергій Одаренко. — Очевидно, що фейк про військовослужбовця-іменинника вже себе вичерпав, тому російським пропагандистам доводиться вигадувати щось нове. При чому не важливо, чи правдива історія про дружину військового, чи вигадана. В кожному разі вона ні про що не свідчить, оскільки це окремий епізод, який намагаються узагальнити на все суспільство. 

Якщо казати конкретно про цей випадок, то я вкотре закликаю людей не довіряти інформації без джерела. “Вважається”, “кажуть”, “повідомляють”, “у мережі поширюють” — просто оминайте такі публікації. Особливо, якщо вони вас емоційно обурюють».

Цікаво те, що історію можуть поширювати з цілком позитивними меседжами. Наприклад, що треба поважати та цінувати військових, а також бути вдячними за захист. 

В свою чергу, це тільки сприятиме поширенню цього фейку. Звісно, не обходиться без моралі: «Чи розуміє шановний соціум, що не військові повинні адаптуватися в соціум, а соціум повинен адаптуватися під нові реалії, а не жити в світі рожевих поні, смузі та протеїнових коктейлів після спорт залк» (оригінальна орфографія збережена). 

Люди сприймають постановочні відео за чисту монету 

Також мережу сколихнуло відео поневірянь пораненого військового. На ньому чоловік в Києві на Оболоні падає та розсипає фрукти. Причому частину з них переїжджає автівка, а частину присвоює нахабна перехожа. Але там знайшлася одна-єдина порядна людина — продавчиня. Вона спакувала військовому безкоштовно фруктів та овочів.

Як повідомили в «По той бік новин», це відео суто постановочне. Як можна судити з лого, за створення відповідає кіпрська компанія FabiosaMedia. Проте цей ролик ширили без згадки про постанову, тому частина аудиторії сприйняла її за чисту монету. Люди щиро обурювалися вчинку перехожої та схвалювали поведінку продавчині. Деякі навіть писали про бажання їй віддячити.

«На те, що це постановка вказує також низка інших ознак: погана гра акторів, торговий лоток, який перекриває доступ до пішохідного переходу, нетиповий однострій військового, ракурс зйомки», — зазначають експерти «По той бік новин».

А взагалі, таких роликів FabiosaMedia продукує багато і в різних варіаціях. Причому аудиторія легко може сприйняти їх за реальні, а не постановочні. Таким є задум самої компанії, яка хоче вичавити максимум емоцій з довірливих глядачів. Наприклад, імітують зйомку з прихованої камери, залучають людей, які знаходяться у вразливому становищі, зачіпають якісь делікатні проблеми. До речі, чимала частина таких знята в Україні, тому те, що на цих роликах з’являються наші військові — взагалі не дивина.

Як зазначають в «По той бік новин», такі ролики збирають сотні мільйонів переглядів. Їх перезаливають як медійні майданчики, так звичайні користувачі. І якщо в оригінальних роликах бодай на останніх секундах є застереження про те, що «назви, персонажі, знаки, місця та події є вигаданими», то в перезаливках це зазвичай обрізають. До того ж, фірмовий логотип з літерою «F» можуть заблюрювати. 

«По-перше, ці ролики можуть викликати негативні емоційні реакції в глядачів, — пояснюють експерти «По той бік новин». — У роликах досить часто показують нібито хворих або непорядних людей з асоціальною та дивною поведінкою. 

По-друге, застереження про вигадку малопомітні, ролики намагаються видати за справжні події. Граючи на емоціях людей, компанія на всіх парах женеться за кількістю переглядів та монетизацією. Попри, на перший погляд, соціальнорієнтований характер контенту, саме гроші — чи не єдина мета їхньої діяльності. 

По-третє, подібні ролики сприяють поширенню стереотипів. На жаль, значна частина з них створена в Україні».

Звісно, перевірити кожен пост в соцмережах просто нереально. І не кожен з них потрапить до рук фактчекерів, які розберуть його на всі складові. Особливо якщо мова йде про якісь «життєві» історії, автор яких нібито був прямим свідком. Але вони так само можуть знаходити емоційний відгук в аудиторії і поширювати сумнівні наративи, як та історія про байдужу дружину з її санаторієм, або просто слугувати для «розкрутки» чиєїсь сторінки та підвищення популярності. 

І що тоді робити? Мабуть, не довіряти всім, особливо якщо пост «чіпляє» та тисне на певні болючі точки. Вміти відмежуватись від емоцій і аналізувати подані факти, адже подекуди там з’являються дивні нелогічності та просто фантастичні співпадіння. 

І, що важливо — не поширювати, не лайкати та не коментувати пости, які викликають сумнів. І тим самим не сприяти їх просуванню. 

Текст — Юлія Гуш, колажі та обкладинка — Катя Дрозд, редактура — Олександра Пономаренко