Головна » За містом » Як війна спричинила навантаження на гуманітарну інфраструктуру країни і до чого тут жінки? Дослідження
…

Як війна спричинила навантаження на гуманітарну інфраструктуру країни і до чого тут жінки? Дослідження

Час прочитання: 2 хв

На платформі Women To Ukraine (W2U) опублікували дослідження стосовно того, як повномасштабне вторгнення Росії в Україну вплинуло на забезпечення соціальної інклюзії і гендерної рівності.

Автори дослідження — представники громадської організації «Поруч» та Інституту конструктивної журналістики — назвали області, які отримали найбільше навантаження через масове переселення людей, а також проаналізували проблеми, з якими стикаються жінки через війну.

«Люк» наводить тези дослідження.

Які області отримали найбільше навантаження на гуманітарну сферу і чому?

Після початку війни Росії проти України, з безпосередньою загрозою життю та здоров’ю стикнулися 78,5% українців, свідчать опитування. Через це покинути свої домівки і переїжджати на території України змушені були 33,9% громадян, а 18,3% виїжджали за межі країни.

В Україні території Закарпатської, Київської, Полтавської, Житомирської та Львівської областей отримали найбільше навантаження на гуманітарну сферу, оскільки саме туди переїжджали з небезпечних регіонів. 

На початку травня 2022 року чисельність ВПО (внутрішньо переміщених осіб) досягла максимуму і становила 8 029 000 осіб. До 63% усіх переміщених осіб становили жінки.  Об’єкти гуманітарної інфраструктури, що використовуються переважно жінками – спеціалізовані установи медичного профілю, торгівлі, надання адміністративних послуг, розподілу соціальної допомоги тощо –  опинилися під більшим навантаженням. 

Аналітика від Women To Ukraine за кількістю ВПО з початком повномасштабного вторгенння

Чим це погано для жінок?

Наразі жінки, які вимушено змінили місце проживання, зіштовхнулись із відсутністю заробітку, недоступністю допомоги, проблемами у комунікації з державними органами та установами (наприклад, мали складності з оформленням дитини у навчальний заклад). 

Також респонденти казали про проблеми із отриманням житла, медичної допомоги, брак транспортної інфраструктури та напружені відносини з місцевою громадою.

  • 27,19% опитаних жінок не мають окремого житла;
  • 26,55% не мають окремого власного санвузла;
  • 27,19% не можуть сплатити житло на наступний місяць;
  • 34,2% відмовляють собі у базових потребах, як-от звичний базовий раціон;
  • 25% відзначають проблеми з роботою місьского транспорту та зв’язком.

Російське вторгнення в Україну спричиняє руйнацію не лише об’єктів критичної інфраструктури, майна громадян і підприємств, а й ставить під ризик забезпечення соціальної інклюзії та гендерної рівності на всіх рівнях. Жінки та дівчата наражаються на підвищену небезпеку через збройні конфлікти, втрачаючи домівки та засоби існування, а також – повноцінну участь у  житті суспільства. 

Повний текст дослідження доступний за посиланням.


Читайте також:


«Люк» — це незалежне медіа про Харків і культуру. Ви можете робити свій щомісячний внесок у створення нашого медіа або підтримати нас будь-якою зручною для вас сумою.

Поділитись в соц мережах
Підтримати люк