ТНМК, Artem Pivovarov, Ницо Потворно, Povin’, KLER, «АНТАЙТЛД», IGNEA. Шо по релізах?

ТНМК та МАСО «Слобожанський» — «Симфо на Платформі»

Раптово для всіх «танки» відкрили капсулу часу та випустили запис концерту, зафіксованого ще у далекому 2019 році на київському арт-заводі «Платформа».

Це був найбільший виступ в історії їхньої програми «Симфо хіп-хоп» у супроводі Молодіжного академічного симфонічного оркестру «Слобожанський» за участі alyona alyona, Юлі Юріної, Yarmak, Святослава Вакарчука та Андрія Хливнюка.

Чому випустили тільки зараз? Спочатку гурт хотів показати запис в кінотеатрах, але сталася пандемія ковіду. А потім почалося повномасштабне вторгнення. Зараз же «танки» у такий спосіб вирішили нагадати про спеціальну програму, якою за місяць святкуватимуть тридцятиріччя гурту концертним туром. Харків, правда, поки що не заявлений, але, думаю, це лише справа часу.

Artem Pivovarov x Metal Band — «Live at Faine Misto 2026»

Не помічати цього слова в кімнаті складно, та й немає сенсу. Виступ Артема Пивоварова на цьогорічному фестивалі Faine Misto зі спеціальною метал-програмою став однією з найбільш обговорюваних подій літа, і ось нарешті його можна побачити на YouTube у всій красі.

Думки щодо нього розділились: частина людей оцінила постановку шоу та вкладені сили, інші ж розпочали дискусію щодо якості та трушності цього самого металу від пана Артема. Звична фанбаза загалом трішки охуїла від почутого, хоча бекграунд Пивоварова з харківського періоду якби весь час натякав на його любов до важчого звуку.

Щодо мене, то я одночасно в обох таборах. Хоч й у метал-обгортці, але це все ще ті самі оригінальні пісні Артема, які мені ніколи не імпонували. Але обгортка ця, на мою думку, якісна, хоч й доволі стандартна. Прям качає.

Шоу вийшло справді шедевральним, бо енергетику Пивоваров там розганяв шалену. Загалом було видно, як він сам кайфує від процесу, а це вже підкуповує. Я би навіть сказав, що це найголовніший фактор, без якого б все полетіло в трубу ще на стадії концепції. Яка різниця, трушно це чи ні, якщо ти щиро отримуєш від цього задоволення?

anton malynovskyi — «that constellation we created»

Наш шановний колишній пан новинар та чинний військовий Антон Малиновський після нещодавнього дебюту з новим проєктом Office Syndrome повертаються до випуску музики під власним ім’ям. Перший трек стане частиною майбутнього альбому під назвою «mon amour» та знову занурює слухача у музичні експерименти.

«Альбом буде про любов до степу, роздоріжжя, перехідні стани, кохання та рідну Снігурівку, — розповідають Антон. — А конкретно цей трек для мене про звʼязки, про те як люди знаходять один одного, сяють, вибухають, зароджуються знову. Про нескінченну мережу подій, яка перетворює життя на те, чим ми його знаємо».

Концептуально Антон у майбутньому альбомі поєднають всі чотири географічні сторони України. Конкретно в цьому синглі використаний семпл, який записала їх близька людина в Карпатах, символізуючи таким чином Захід.

А ще це перший реліз на новоствореному лейблі Slop Pop, який Антон відкрили разом із музикантом та військовослужбовцем Принцом Бубою.

Слухайте реліз на зручному для вас стримінговому сервісі за цим посиланням.

Ницо Потворно — «Пропускаю другий удар, вже падаючи в глухий нокаут» (EP)

На жаль, після березневого макси-синглу Сергію Гусаку все ще є що відрефлексувати: до розриву п’ятирічного шлюбу додалася смерть батька, і все це ще й на фоні війни та служби. Тож було прийнято стратегічне рішення почати самолікування творчістю.

Цей мініальбом — глибока рефлексія на депресивні стани, війну та важкі життєві випробування, яка зрештою трансформується у прагнення вирватися з цієї прірви. І все це прослідковується буквально в хронологічному порядку, бо треки розташовані тут за часом написання.

Колаборація із «Гуртом Дно» заслуговує окремої уваги: хлопці відомі своїм вмінням грати абсолютно полярні за настроями пісні, тож ця їхня здатність стала тільки в нагоді. Меланхолійні за своєю суттю пісні тут звучать з певним фльором світлого суму, що перетворює їх із саундтреку суїцидника на життєві гімни. Та й загалом чути Сергія під живий інструментал напрочуд приємно.

Слухайте реліз на зручному для вас стримінговому сервісі за цим посиланням.

Povin’ — «Не сам»

Я дивлюся нову «Фабрику зірок», але взагалі не мав наміру розглядати тут авторські пісні фабрикантів. Як мінімум, через те, що виходять на стримінгах вони по вівторках, а добірки у мене виходять по п’ятницях, коли вже відомо, хто залишився і хто вилетів з проєкту. Та й перетворювати все це на розбір польотів у мене просто немає ні часу, ні бажання. Я навіть пропустив реліз Сашка Дикого, хоча він би й мав одразу подвійну квоту — він класний, а ще він з Харкова.

Але пісня Вероніки Степаненко настільки припала до душі, що пройти повз просто неможливо. Тут все на своїх місцях: і кришталева щирість, і простота, і майстерне виконання. Для мене пані Вероніка є чи не найсильнішою вокалісткою на проєкті. Саша Мусевич це все ще й доповнив вивіреним аранжуванням — все, як він прекрасно вміє робити. На виході ми маємо буквально народну пісню, яку хочеться слухати по колу.

Що я можу сказати — браво!

Слухайте реліз на зручному для вас стримінговому сервісі за цим посиланням.

KLER — «Диско-акула» (LP)

На своєму другому повноформатному альбомі Валерія Кукрі шукає внутрішнє світло, яке допомагає не втрачати себе та не опускати руки у складні моменти.

Образ китової акули для цього релізу обрано невипадково: попри свої колосальні розміри, найбільша риба планети є абсолютно нехижою, тож Валерія проводить паралель між цими рисами величної істоти та людським характером.

А ще платівка сформована на контрасті тем та звучання — місцями зовсім не веселі сенси поєднуються з енергетикою диско, танцювальним темпом, скрипками та хором.

«Для мене диско — це не лише про танці та веселощі, а й про можливість говорити про складні речі, не втрачаючи світла. Про те, як проживати власні переживання, шукати відповіді, помилятися, кохати, падати й знову знаходити сили рухатися далі. І зрештою — пам’ятати, що навіть у найглибшому океані можна знайти світло в собі, яке допоможе подолати темряву й плисти далі», — каже Валерія.

На підтримку нового альбому музикантка вирушає в тур Україною, серед міст якого буде і Харків. Деталі та квитки шукайте ось тут.

Слухайте реліз на зручному для вас стримінговому сервісі за цим посиланням.

Hyphen Dash — «Dark Water»

Київський джаз-гурт не витрачає час впусту та слідом за нещодавнім альбомом вже анонсує майбутній міньйон. Він матиме назву «Dark Water» та вийде 4 грудня. Це буде перший матеріал колективу, записаний в оновленому ще минулоріч складі.

Перший однойменний сингл також відзначився вокальною партією барабанщика Мишка Бірченка — вперше у дискографії гурту. Водночас, зі слів музикантів, наживо гурт залишається інструментальним, використовуючи записаний вокал як семпли.

Слухайте реліз на зручному для вас стримінговому сервісі за цим посиланням.

Anna Solovei — «Alone Time»

Композиторка Анна Соловей окрім того, що є джазовою піаністкою, також має хист до гри на бандурі. І у цій композиції музикантка втілила давню мрію та поєднала її звучання зі звучанням труби.

«Це пісня про любов до часу наодинці, який є моєю невідʼємною частиною. Розкладання думок на свої полиці зароджує легкість та магічну гармонію з собою, яка магнетично транслюється у світ, тим самим притягуючи до себе нове», — каже Анна.

Слухайте реліз на зручному для вас стримінговому сервісі за цим посиланням.

Fuji Moodji — «Dai ni ho» (feat. toni saksofoni)

Після минулорічного альбому «Постфанк» новостворене тріо знову перетворюється на дует Олега Михаліна та Гліба Петренка і розпочинає, так би мовити, нову еру.

Перший цьогорічний сингл розповідає «про життя, яке завжди рухається вперед, і яким би непередбачуваним воно не було, цього не зміниш». Жанрово це вже усталений, власностворений «постфанк», але із гостьовою появою Toni Saxophoni в кінці композиції з його фірмовим саксофонним соло.

«Другий крок це роздум про те як жити тут і зараз. Яким би теплим і затишним не здавалося минуле, якби майбутнє не лякало невідомістю. Як би важко не було прийняти реальність — життя триває», — метафорично коментує гурт.

Слухайте реліз на зручному для вас стримінговому сервісі за цим посиланням.

Alice Change — «h8»

Тетяна Коноваленко продовжує розвивати поп-напрямок, розпочатий у її торішньому альбомі. Та цього разу вона звернула в бік танцювальної музики, об’єднавши це з темою хейту, який супроводжує музикантку ледь не весь її творчий шлях. Причому хейт цей банально від нерозуміння Тетяни як особистості та, найчастіше, через внутрішні комплекси самих коментаторів.

«Скажи, чому у світі так багато зла? Я створюю музику з однією метою — дарувати любов і бути любимою. Тому так важко було зіткнутися з реальним світом. Але зараз я знайшла свій спокій і після творчої паузи повертаюсь до вас», — каже музикантка.

Слухайте реліз на зручному для вас стримінговому сервісі за цим посиланням.

To Eternity — «Чи це не прекрасно» (feat. SOYA & Zlatika)

«Незважаючи на все, що зараз відбувається в моєму житті, я неймовірно вдячний за те, що досі можу писати музику. Останнім часом у мене було дуже багато думок про те, щоб закрити проєкт і взагалі відійти від творчості. Але десь посеред усього цього хаосу я зміг знайти нове дихання, нову мотивацію і бажання рухатися далі. Мені хочеться вірити, що ця пісня — відображення саме цього моменту. Моменту, коли після всіх сумнівів ти знову знаходиш у собі сили продовжувати», — каже Даніель Оутоньє про свою нову пісню.

Радий, що він не зупинився і продовжив писати музику. 

Слухайте реліз на зручному для вас стримінговому сервісі за цим посиланням.

PALMYRA — «Небезпечно граю»

Якщо ви думали, що історія навколо третього повноформатника Анни Михальчук закінчилася, то поки ще ні — музикантка готує його deluxe-видання з деякими додатковими треками. Вийде воно 13 листопада, а поки Анна презентувала одну із цих пісень в якості синглу.

Музикантка каже, що нова композиція розповідає про нічну спокусу, флірт і гру між двома людьми, де межа між контролем та бажанням поступово зникає.

Слухайте реліз на зручному для вас стримінговому сервісі за цим посиланням.

OTOY — «Пам’ятаєш»

«Темна» дилогія Вячеслава Дрофи цього року перетвориться на трилогію, і сьогодні він представив перший сингл з наступної частини. У ньому репер звертається до спогадів про довоєнне життя, які колись здавалися звичайними, але тепер стали майже недосяжними.

«Я дуже скучив за «темною музикою». Навколо все достатньо хуйово, щоб цим надихнутися й цей альбом нарешті написати. І розпочинається він зі спогадів, бо ми всі часто ними живемо», — каже Вячеслав.

До речі, наступного місяця він вирушає у свій перший тур Україною, в межах якого завітає і до Харкова. Деталі та квитки шукайте ось тут.

Слухайте реліз на зручному для вас стримінговому сервісі за цим посиланням.

stereosophie — «пробачу»

Минулого тижня Софія Зініч, яку ви могли знати під іменем XOnya, випустила черговий сингл з майбутнього дебютного альбому «інтоксикація». Цього ж тижня вона поділилась відеокліпом до нього.

Слухайте реліз на зручному для вас стримінговому сервісі за цим посиланням.

КозачоК — «ТАТО УБД»

Миргородський репер та військовий Ігор Голуб після червневого треку про ментальне здоровʼя, бойовий досвід та творчість повертається до свого іронічного амплуа.

«Це трек про дві частини суспільства: тих у кого батько воює, і тих у кого батько ховається вдома! В гумористичній, саркастичній манері, притаманній моїй ранній творчості», — коментує Ігор.

Слухайте реліз на зручному для вас стримінговому сервісі за цим посиланням.

Меланхолі-Я — «Абажур»

«Для мене ця пісня — про людину, яка знає тебе різною, і тобі хочеться показувати їй всі сторони. Мені хотілось написати пісню про цю дуже щемливу близькість, коли тобі не кажуть, як правильно, не намагаються тебе виправити, а просто кажуть: “Я тебе кохаю”. Про любов, яка вміє бути тихою, але від цього не стає менш сильною», — розповідає Анна Невмержицька про свій новий сингл.

Слухайте реліз на зручному для вас стримінговому сервісі за цим посиланням.

Снохода — «Досконала журба»

Третій сингл з майбутнього мініальбому Миколи Кулика присвячений темі передчуття лиха, яке ще не настало, але вже стає частиною нашого життя. 

«Основний меседж тут про те, що не варто проживати ймовірне горе завчасно. Бо якщо воно справді прийде, ти точно відчуєш і зрозумієш, що це саме Воно», — пояснює музикант.

Слухайте реліз на зручному для вас стримінговому сервісі за цим посиланням.

настя юнка — «17» (LP)

Анастасія Руппельт з гурту «Все до чаю» випустила сольний гайперпоп альбом з елементами цифрової естетики, абсурду, мемності, гіперекспресії.

«У нього є своя драматургія, — пояснює музикантка. — Усе починається з мікросмерті особистості, продовжує свій шлях в дослідженні себе, своєї сексуальності, бажань через тіло, заходить у електронний світ, доходить до його найбільш клубної/агресивної точки і потім виходить назад у тишу».

Слухайте реліз на зручному для вас стримінговому сервісі за цим посиланням.

Ignea — «Monumental» (LP)

Київський мелодійний дез-метал гурт присвятив свій новий повноформатний альбом темі ностальгії у всіх її проявах.

«Ще у XVII столітті ностальгію вважали смертельною хворобою — і багато в чому вона залишається такою й досі. Це універсальне почуття, знайоме кожній людині: воно тягне нас до минулого, яке здається кращим і світлішим, ніж було насправді, особливо в гіркі моменти сьогодення, — пояснює фронтвумен Хель Богданова.

Значна частина цього альбому була натхненна модерністською архітектурою — бетонними гігантами, зведеними як символи прогресу та світлого майбутнього, що сьогодні повільно занепадають. Вони стали своєрідними сховищами пам’яті — монументами нездійснених мрій, у яких майбутнє, про яке колись мріяли, так і не настало, але й досі відлунює серед руїн і яскравих мозаїк».

Ця ж естетика закарбувалася і на обкладинці альбому. В її основу лягла фотографія модерністського Музею пропаганди. Сьогодні цей заклад покликаний стимулювати критичне осмислення тоталітарної спадщини, її суті й наслідків. Споруда вирізняється нетиповою круглою формою: вона справляє суворе, одноманітне та дещо замкнене враження, однак залишає відкритою висіч неба — символ надії на світліше майбутнє. Фасад будівлі оздоблений каменем, смальтою та металом, а мозаїчні композиції навколо створювали понад 80 художників із різних куточків колишнього СРСР.

«У центрі обкладинки ми розмістили вишуканий металевий елемент з фасаду кінотеатру “Космос” у Житомирі. Показово, що цей елемент був демонтований з будівлі буквально через кілька днів після того, як ми вирішили використати його на обкладинці альбому, — адже будівля має зазнати кардинальних змін від свого нового власника», — розповідає Хель.

Слухайте реліз на зручному для вас стримінговому сервісі за цим посиланням.

«АНТАЙТЛД» — «#» (LP)

Супергурт на чолі з Євгеном Тимчиком хоч і народився із прикола, але із цим альбомом виріс у щось більше.

Тобто, прикол тут все ще на місці: тексти написані навмисно гіперболізовано, висміюючи найбільші кліше кожного обраного жанру. Все це створює сильний іронічний контраст між агресивною подачею та поєднанням сучасного сленгу з побутовим абсурдом. Інколи це до усрачки смішно. Але від тебе цього не приховують, і ти отримуєш щире задоволення.

Разом із цим музично — це прям шикарна аудіоподорож жанрами альтернативної сцени нульових і десятих років. І я чому цей реліз поставив у список одразу після Ignea — вони обидва працюють із темою ностальгії, але кожен по-своєму. 

Вся суть розкривається на останньому треці, на якому також звучить куплет Ницо Потворно. Якщо перші сім треків використовують музичну ностальгію як ескапізм, то фінальний трек перетворює її на болючу констатацію того, що ми втратили за роки цієї війни. На фоні навмисного перебільшення вигаданих чи дрібних страждань, останній трек звучить як удар під дих своєю щирістю. І попри це він дарує надію. Не таку, що все саме собою стане добре, а про вперте бажання жити та продовжувати рух попри всі травми. Неочікувано, правда?

Окремо хочеться відзначити промо цього альбому. Окрім прикольно оформленої «дегустації» альбому, хлопці ще випустили онлайн-гру про гурт! Поки потицяв її мінімально, але там явно все продумано і, головне, має чималу долю самоіронії.

Слухайте реліз на зручному для вас стримінговому сервісі за цим посиланням.

The Artistic Rats — «злюки бобри» (feat. «Опік»)

Тернопільські «щури» разом із не менш тернопільським хардкор-гуртом «Опік» представив перший сингл з майбутнього міньйону «двічі не вмирати». Зі слів музикантів, ця пісня описує старих друзів, довіру котрих ти поступово втрачаєш через їхню постійну брехню та ставлення свого комфорту вище інших.

«“Злюки бобри” про те, як старі друзі міняються під вагою часу та лицемірних рішень. Ви могли дружити з самого дитинства, проте повторювані брехливі вчинки назавжди розставляють вас по різні сторони правди, — кажуть «щури». — Ця пісня не про гнів чи образу, це звичайний прояв огиди до тих людей, яких ми колись могли називати друзями та тиснути їм руку при зустрічі».

Слухайте реліз на зручному для вас стримінговому сервісі за цим посиланням.

Zwyntar — «Земля»

Напередодні Гелловіну київський дарк-кантрі гурт поділився «містичною історією про сутностей, які постають із землі після заходу сонця та виходять на полювання».

Як розповідають музиканти: «Вона могла би лягти в основу класичного фільму жахів: позачасову легенду про нічний голод, прокляття, втрату людської подоби та про сили, які приходять із темряви. Своєрідна сповідь створінь, хижа натура яких бореться із залишками пам’яті про власну людяність».

До речі, Zwyntar завітає наступного лютого до Харкова із концертом. Хоча й часу ще багато, але квитки вже у продажу. Деталі шукайте ось тут. 

Слухайте реліз на зручному для вас стримінговому сервісі за цим посиланням.

NIRA NIRA TAO — «язик»

Дует Іллі Невтоми та його молодшого брата Міська випустив пісню про необдумані слова.

«Я звик жити в постійній імпровізації й говорити те, що думаю, не завжди замислюючись про наслідки. Але з часом починаєш розуміти, скільки сил твої слова можуть забирати в інших, — пояснює Місько.

Це спроба чесно подивитися на себе й визнати, що навіть коли розумієш, що краще промовчати, не завжди можеш і хочеш це зробити. А все, через що проходиш, залишає слід і продовжує формувати тебе». 

Слухайте реліз на зручному для вас стримінговому сервісі за цим посиланням.

Текст — Макс Бурєнок, редактура — Олександра Пономаренко, обкладинка — Ганя Кучеренко

---

Читайте також:
Усі релізи минулих тижнів

---

«Люк» — це незалежне онлайн-медіа про Харків, яке висвітлює міські процеси та проблеми, стимулює до змін у місті та суспільстві, збирає на одному майданчику ком’юніті змінотворців та активних людей.

Ви можете робити свій щомісячний внесок у розвиток харківського медіа або зробити разовий донат на будь-яку суму. Дякуємо ❤️