У львівському укритті презентували «Розмови про архітектуру» Олега Дроздова та Богдана Волинського

На презентацію «Розмов про архітектуру» до актової зали Львівської академії мистецтв прийшло багато людей. 

Проте вже на початку заходу телефони присутніх сповіщають про повітряну тривогу. Тож люди перемістилися в укриття неподалеку, схоже на лофт-простір. Це додало презентації особливої камерності.

 «Нічого, ми перетворимо це [перехід у сховище] на мем», — посміхається Богдан. 

Розмовляти про книги про розмови виявилося не так просто.

«Богдане, ти вмієш презентувати?» — питає Дроздов. 

«Ні, зазвичай це робить видавництво, — відповідає Волинський. — Чи є ще тут хтось, хто це організовує?».

Питання так і залишається без відповіді. 

«Найпопулярніший неймінг зараз — ребілд, рестарт, “ре” без нічого» 

«Розмови про архітектуру», за словами авторів, тривали й писалися багато років. 

«Чому так довго випускалася книжка? Два роки», — питають із залу.

«Якщо порахувати, то не два, а шість. П’ять точно», — відповідає Волинський.

«Була велика перерва між розмовами. В якомусь сенсі книга не дуже свіжа», — додає Дроздов.

У описі до книги йдеться про те, що через особистий досвід Дроздов та Волинський досліджують сучасні архітектурні практики:

«Під жовтою обкладинкою, яка окреслює світловий контур вікна, Дроздов говорить про будинок із садом та міський простір, рельєф і світло, сакральне і профанне, плоть і погоду, ринок, політику і архітектурні конкурси, професійну спільноту і освіту. Питання, що їх обговорюють архітектори, підсумовують перші двадцять років архітектурної практики Дроздова, а також стають спробою поговорити про теми, які далі набувають ваги — у їхніх практиках та архітектурі сьогоднішнього дня».

Звісно, під час роботою над «Розмови про архітектуру» автори не думали про реакцію архітектурного ком’юніті на війну та її наслідки. 

Під час презентації Волинський стверджує, що наразі найяскравіша реакція ком’юніті — в мемах. У якості приклада наводить проєкт відновлення Миколаївської ОДА.

«Тут намальовано проєкт реконструкції Миколаївської ОДА зі вставленим тризубом, — зазначає він.

В коментарях виявляється, що цей проєкт архітектор робив раніше, а тепер просто вставив в ОДА. Ми не оцінюємо якість, але говоримо, що це просто комічно, що можна так переставляти».

«Оця епоха було/стало — окремий жанр, який потребує діагностики», — додає Дроздов.

«Цей слайд — тип реакції, де все починається на “ре”, — жартує Волинський, показуючи уявний слайд, який неможливо продемонструвати в укритті. — Це найпопулярніший неймінг виявився зараз — ребілд, рестарт, “ре” без нічого. Цікаво, що ця приставка стала дуже важливою, що ми хочемо все переробити. Це вже ви подумайте, як на це реагувати».

Згадали також і британського архітектора Нормана Фостера, якому міський голова Ігор Терехов запропонував взяти участь у відбудові Харкова.

«Хотів згадати ще один мем, вилетіло з голови», — каже Волинський.

«Про Нормана Фостера?» — уточнює Дроздов.

«Точно. Рекомендую всім дивитися американські архітектурні пабліки з мемами. Там, значить, Норман Фостер і написано, що чоловік вже в поважному віці намагається знову десь поставити фалічний символ, замість того, щоб піти до терапевта. Ну і це на фоні новини, що Норман Фостер візьме участь у реконструкції Харкова».

Питань до авторів та розмов навколо цих питань було ще багато. Обговорили, зокрема, наступне:

• Що формує українську архітектуру? 

• Як не втратити своє, локальне, національне при відбудові?

• Що робити з тим, що модульні містечка перетворюються на гетто? 

• Як відстояти право на міський простір та не віддати його комерційним кафе? 

• Чи є у архітектора публічна роль?

• Як зміняться критерії безпечного міста після війни? («Шлях до паркінгу має бути коротшим», — запевнив Дроздов).

• Як відновлюватимуть села? І, власне, чи не зарано говорити про відновлення?

На презентації через Zoom також мав виступити Борис Філоненко — автор передмови до книги і головний редактор IST Publishing. Інтернету не було, тож Волинський просто запропонував прочитати його промову. Не прочитали.

• За цим посиланням можна прочитати нашу розмову з Олегом Дроздовим та його партнеркою Іриною Мацевко, а за цим — вірші Богдана Волинського.
• Замовити «Розмови про архітектуру» можна тут. 

Ліна Плуженко, фотографії Сандри Струмскас, обкладинка — Катерина Дрозд

---

«Люк» — це крафтове медіа про Харків і культуру. Щоб створювати новий контент і залишатися незалежними, нам доводиться докладати багато зусиль і часу. Ви можете робити свій щомісячний внесок у створення нашого медіа або підтримати нас будь-якою зручною для вас сумою.