Ідемо по міських головах: як Дора Бакоянніс проводила Олімпіаду та долала тероризм
За містом
Дора Бакоянніс — грецька політикиня, що в різний час обіймала посади міністерки культури, міністерки закордонних справ, засідала у парламенті Греції та навіть певний час очолювала ОБСЄ.
Проте найбільш відомою, мабуть, вона стала на посаді димарха — голови міської адміністрації Атен. Вона стала першою жінкою на цій посаді за всю 3500-річну історію столиці Греції. Це стало символічною подією для міста, на гербі якого зображена жінка — Атена, давньогрецька богиня військового мистецтва та мудрості.
На шляху до мерського крісла Дорі довелося подолати опозицію соціалістів, упередженість та тероризм. Однією із головних її заслуг стало успішне проведення Олімпійських ігор в Атенах у 2004 році, а також реалізація великих містобудівних та інфраструктурних проєктів, які сформували образ грецької столиці.
«Люк» продовжує серію текстів «Ідемо по міських головах». У ній ми розповідаємо про те, як очільники міст з різних країн світу покращили життя у них та сформували комфортне міське середовище.
Династичний спадок та тероризм
На відміну від попереднього мера, про якого розповідав «Люк», кар’єру Дори Бакоянніс зумовило її походження. Уроджена Теодора Міцотакіс, вона належить до одного з найсильніших та найдавніших політичних кланів країни, представники яких входили до парламентів Османської імперії, а потім і незалежної Греції. Її батько, Константінос Міцотакіс, бувши племінником прем’єр-міністра Елефтеріоса Венізелоса, згодом і сам очолив грецький уряд.
За часів військової хунти «чорних полковників» сім’ю Міцотакіс вислали з країни, і освіту за напрямом політики та комунікації Дора здобувала у Парижі та Мюнхені. Втім, закінчити університет їй вдалося лише після повернення до Атен, де вона вивчала політологію та публічне право.
У 1974 році вона вийшла заміж за грецького журналіста та політичного діяча Павлоса Бакоянніса, народивши у цьому шлюбі двох дітей: Алексію та Костаса. Одночасно Дора почала будувати кар’єру на державній службі — спочатку у Міністерстві економічної координації, а згодом й у Міністерстві закордонних справ. Коли її батько долучився до керівництва консервативної партії «Нова демократія», вона очолила його офіс.
У 1989 році чоловіка Дори, щойно обраного членом парламенту, застрелили терористи ліворадикальної організації «17 листопада». Мужність та гідність, яку Дора продемонструвала після його смерті, стали її квитком у велику політику. Вона розпочала рух із виборчої округи свого чоловіка — бідного регіону у горах Пінд, за 300 кілометрів від Атен.
«Спочатку мене переобрали як його дружину — і нічого більше, — згадувала Дора. — Потім я особисто ходила від села до села, щоб вони побачили мене як особистість. Про такі місця зазвичай кажуть, що вони ніколи не проголосують за жінку, але з рештою це не завадило їм прийняти мене як свою. На перевиборах я отримала 52% голосів».
«В Європі народжується щось нове»
Дора зайняла місце чоловіка у парламенті, а 1992 року стала міністеркою культури Греції в уряді свого батька. Попри належність до консервативної партії, вона вважала себе скоріше центристкою: «Я не можу називати себе правою чи консерваторкою, дивлячись на зміни, які відбуваються у новій Європі. Вона буде іншою. Народжується щось нове, і це захоплює».
Дору тричі обирали членом парламенту — спочатку від регіону Евританія, а пізніше і від Атен — і всі три рази переважною більшістю голосів. Коли консерватори програли вибори 1993 року, а її батько пішов у відставку, вона успішно балотувалася до керівництва «Нової демократії». Згодом новий лідер партії призначив її «тіньовим» міністром закордонних справ і оборони. Це означало, що Дора займе ці посади, щойно консерватори повернуться до влади.
Разом із політичною кар’єрою зростала і популярність серед населення. Дора Бакоянніс стала потрапляти на політичні карикатури та обкладинки глянцевих журналів, грецькі виборці почали цікавитися її особистим життям. У 1998 році вона одружилася з бізнесменом Ісідоросом Кувелосом, але зберегла прізвище покійного чоловіка.
У червні 2002 року активізувалося розслідування проти терористичного угруповання «17 листопада». В результаті затримали 19 осіб, серед яких троє зізналися в участі у вбивстві Павлоса Бакояніса. Тоді ж експрезидент Греції та голова консерваторів Константінос Караманліс вирішив взяти реванш у правлячої партії соціалістів. Він висунув Дору кандидаткою на посаду мера Атен.
Для патріархальних та традиціоналістських греків було б нечуваним бачити жінку у кріслі міського голови. Але харизма, досвід та багаторічна робота Дори з виборцями принесли свої плоди. Вона вибилася в лідери у першому ж турі виборів у жовтні 2002 року, а вже за тиждень обійшла свого опонента-соціаліста у другому, отримавши 60,5% голосів. Це був найбільший показник за весь час голосувань. Так вона стала першою жінкою, що очолила Атени за 3500 років історії цього міста.
Найперша Олімпіада тисячоліття
Головним завданням Бакоянніс на початку її каденції стала підготовка до Олімпійських ігор, які мали пройти в Атенах у 2004 році. Іншим викликом знову став тероризм. 13 грудня 2002 року, буквально через два місяці після її вступу на посаду, на Дору скоїв замах злочинець, якого потім суд визнав психічно хворим.
Дора серйозно сприйняла цю проблему: Олімпіада в Атенах мала стати першою після терактів 11 вересня у США. На своєму виступі в Європарламенті новообрана пані мер гарантувала спортсменам і глядачам безпрецедентний рівень безпеки:
«Не існує стовідсоткової безпеки у будь-якому місті світу — від Нью-Йорка до Москви, — сказала вона. — Але як людина, що сама постраждала від тероризму, обіцяю вжити всіх можливих заходів, щоб ігри пройшли мирно. Атени будуть готові».
Атени й справді добре підготувалися, щоб убезпечити гостей міста від можливих терактів. Понад 50 тисяч співробітників безпекових служб цілодобово охороняли спортсменів, офіційних осіб і відвідувачів Олімпіади. Вартість усієї операції обійшлася Атенам у 850 мільйонів доларів — втричі більше, ніж на попередніх іграх у Сіднеї.
Бакоянніс змогла успішно підготувати місто до турніру. Вона добре порозумілася з президенткою оргкомітету Олімпіади Янною Ангелопулу-Даскалакі — теж першою жінкою на цій посаді та співпартійницею Дори по «Новій демократії». Разом вони перетворили ігри в Атенах з суто спортивного змагання на свято грецької культури.
Під час Олімпіади в Атенах проходило понад 600 мистецьких заходів. Місто прикрасили, привели до ладу занедбану міську інфраструктуру та навіть налагодили роботу проблемного атенського метро. На церемонію відкриття ігор запросили ісландську співачку Бйорк, а Бакоянніс особисто пронесла олімпійський прапор по стадіону, ставши першою жінкою навіть у цьому.
«Імператриця Дора»
Коли Бакоянніс тільки прийшла до влади, Атени страждали від низки екологічних проблем та неконтрольованої урбанізації. Мешканці самої атенської громади становили лише 660 тисяч, водночас у столичній агломерації проживало понад три мільйони людей — майже третина населення Греції на той момент.
На посаді мера, Дора Бакоянніс зробила своїм гаслом вираз «Я старатимусь» — і вона дійсно старалася. Залучені нею масштабні інвестиції полегшили деякі транспортні проблеми міста, Грецію почало відвідувати більше туристів, а атенське метро стало одним із найкращих у світі.
Успішно проведена Олімпіада підняла і без того високу популярність Дори. У 2005 році міжнародна некомерційна організація The City Mayors присудила їй звання найкращого мера світу. Примітно, що за неї голосували не лише в Атенах, але й у Північній Америці та Австралії. З рештою, Бакоянніс обійшла 550 інших кандидатів. Греки жартівливо називали її «імператриця Дора», натякаючи на її тезку з VI століття, яка правила Візантійською імперією.
Попри консервативне спрямування своєї партії, Бакоянніс постійно виступала на підтримку мультикультуралізму та демонструвала роль міської влади у європейській політиці надання притулку біженцям. Вона також продовжувала боротьбу з тероризмом, закликаючи жінок світу долучитися до неї:
«Наша боротьба з тероризмом не є зіткненням цивілізацій чи війною проти ісламу, — казала вона на виступі у 2004 році. — Біль втрати відчувається однаково, незалежно від віросповідання чи національності. Але нас об’єднує спільна людяність. Жінки є опорою своїх громад, суспільств і сімей. Вони тримають ключ до всіх зусиль, спрямованих на протидію тероризму».
Ніколи не відступати від бійки
У 2006 році Бакоянніс змінила крісло мера на портфель міністра закордонних справ Греції — знову ж таки, ставши першою жінкою на цій посаді. Вона взяла курс на глибшу інтеграцію країни до НАТО та примирення із сусідньою Туреччиною. Дора одразу дала зрозуміти тодішньому турецькому прем’єру Реджепу Ердогану, що хоче дещо «розігріти» відносини між країнами, які були у підвішеному стані протягом кількох десятиліть.
Після поразки «Нової демократії» на виборах 2009 року, Бакоянніс намагалася замінити Караманліса на посаді лідера партії, але програла. Натомість вона спрямувала зусилля на міжнародну дипломатію, очоливши Організацію з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ).
На цій посаді Бакоянніс виступила посередником у нагірнокарабаському конфлікті, всадивши за стіл переговорів представників Вірменії та Туреччини. Також вона доклала зусиль, аби продовжити присутність спостерігачів від ОБСЄ та ООН в окупованих російськими військами Абхазії та Південній Осетії. На жаль, знайти компроміс з Москвою їй тоді не вдалося.
В розпал світової фінансової кризи, яка обвалила економіку Греції, Бакоянніс проголосувала у парламенті за важливий законодавчий акт, який запроваджував в країні заходи жорсткої економії, необхідні для кредитування від Європейського Союзу. За це грецькі консерватори виключили Дору з партії. Вона продовжувала займати своє місце у парламенті, а в листопаді 2010 року заснувала власну політичну силу — «Демократичний альянс».
У 2019 році мером Атен обрали сина Дори Костаса Бакоянніса.
Залишаючись у грецькій політиці й понині, Дора тричі входила до списку ста найвпливовіших жінок світу за версією Forbes. Вона продовжує виступати на підтримку НАТО та боротися з тероризмом. Коли у 2021 році їй діагностували множинну мієлому, вона сприйняла це із властивим стоїцизмом:
«Завжди нелегко почути, що маєш рак, — сказала вона. — Але я ніколи в житті не відступала від бійки. Продовжу працювати та боротися за країну, яку так люблю, лікуючись».
Антон Алохінссон, обкладинка — Катерина Дрозд
Читайте також:
Новини
Новини
Новини
Новини
Новини 
