Жіноча жертовність в українській любовній ліриці. Як ми трансформуємо ці установки в сучасності?

Є певна закономірність у тому, як звучать українські народні пісні про любов. Вони прекрасні. Безумовно. Але в сюжеті часто жертвою стає саме жінка. Вона «виплакує свої ясні очі», «перекидається в сиву зозулю», «стоїть боса на морозі» і віддає себе заради коханого, страждаючи.

Безумовно, лірика — це рефлексія найглибших і найболючіших почуттів автора. І в текстах так само багато страждань, які переживають чоловіки через нерозділене кохання. Але в позиції жертовності здебільшого знаходиться саме жінка. Чому так і звідки беруться такі наративи?

Частково, вони продиктовані патріархальною традицією, де жінка не тільки перебувала в економічній залежності, але й була позбавлена контролю над власним тілом та можливості приймати активну роль у стосунках. Це створювало певні послання, закодовані в піснях.

Послання, які підкріплюють мазохістичний стиль

Що таке мазохістичний стиль і як він формується? Мазохістичні особистості мають базовий конфлікт між стражданням та задоволенням. Часто він виникає тоді, коли в історії людини страждання розглядали як щось хороше і варте поваги. У сім’ї могли звучати тези на кшталт: «Ісус віддав своє життя за людей, отже й ми повинні жертвувати». Або схожі ідеї, у яких страждання та муки набували характеристик святості, хорошості, достойності. Без жодних альтернатив.

Це звучало ніби факт, який у юному віці проковтується та не піддається критиці. Такі думки було неможливо переосмислити в моменті та прикласти до реальності. У гештальт-підході вони називаються інтроєктами. І саме набір таких «сталих» виразів може впливати на розвиток нашого характеру.

Інтроєкти стають основою неадаптивної поведінки, що проявляється в чіткому слідуванні соціальним нормам, ігноруючи контекст ситуації. 

Інтроєкти — це форма спротиву росту та розвитку. Вони забирають у особистості можливість обирати. Адже звучать завжди однобоко, без можливості будь-якої альтернативи. Наприклад:

• «Успіху можна досягти тільки тяжкою працею»;
• «Чоловіки не плачуть»;
• «Не показуй слабкості».

Часто такі вислови можна помітити у формі приказок, сталих виразів, фразеологізмів і пісень. Адже рядочки з них закарбовуються в нашій свідомості крізь роки, кам’яніють і можуть формувати нашу поведінку, роблячи її дезадаптованою. Бо, погодьтесь, тези, які були актуальні 100 або 200 років тому, зараз, щонайменше, застарілі. А то й руйнівні.

Які саме установки ми проковтуємо через українську любовну лірику?

Теза: «Не говори про свій дискомфорт»

Чорноморець, матінко, чорноморець

Вивів мене босую, на морозець.

Вивів мене босую та й питає:

«Чи є мороз, дівчино, чи немає?»

Ой немає морозчику, тільки й роса,

А я і молоденька, стою боса.

Теза: «Оціни, як мені погано. Пожалій мене. Врятуй»

Де ти, милий, чорнобровий?

Де ти? Озовися!

Як я бідна тут горюю,

Прийди подивися!

— Маруся Чурай

***

«Де ти, милий? Подивися —

Яку терплю муку»

— Іван Котляревський

Теза: «Якщо ти мене покинеш, мені залишається тільки плакати»

Ой ти ж мені обіцявся

Любити, як душу

Тепер мене покидаєш

Плакати мушу

— Маруся Чурай

***

Свої чорні за миленьким видивила очі

Ой ходила, ой бродила зимами, літам

Витоптала биту стежку білими ногами

— Маркіян Шашкевич

Теза: «Без кохання — нема життя»

Не хочу я нічого

Тільки тебе одного,

Ти будь здоров, мій миленький

А все пропадай

— Семен Климовський

Теза: «Якщо він зрадить — я помру»

Не встану, милий, гуляй із другою,

Бо моє серце вже під земльою.

— Народна творчість

А я молода дівчина,

Та й горя зазнала,

Вечороньки не доїла,

Нічки не доспала.

Хоч дрімайте, не дрімайте —

Не будете спати;

Десь поїхав мій миленький

Другої шукати.

— Народна творчість

---

Читайте також:

• «Все більше жінок беруть зброю в руки». Інтерв’ю з бойовою медикинею Світланою Фурсовою про жінок в силових підрозділах
• Коктейльні карти, поїздки на деокуповані території та бажання робити більше. Інтерв’ю з волонтеркою та барледі Дар’єю Таран
• В Україні запустили платформу для підтримки жінок, які мають власний бізнес
• «Вишиті болем». На харківському вокзалі відкрилась виставка про сексуальне насилля воєнного часу

---

Перевірка реальності

Вихід із замкненого кола інтроєктів завжди полягає в перевірці контексту. У можливості задати собі питання: «Наскільки ця теза відповідає дійсності?». Позиція дорослішання — це стан, де ми можемо критично осмислювати будь-який інтроєкт, установку чи стереотип, прикладаючи до:

• Нашого оточення, середовища;
• Цінностей та принципів;
• Власного досвіду.

Сучасні українки — неймовірні. Вони часто обирають активну роль, зовсім не схожу на ті образи, оспівані в піснях. Сучасна українка, навіть зіштовхнувшись із бідою, «не хилиться до землі, як тая калина». Вона виховує нове покоління із позиції сили, бере зброю до рук, волонтерить, реформує нашу країну та обирає відповідальність за власне життя та майбутнє. І це надихає. І це хочеться підтримувати. І про це варто співати нові пісні.

Анна Дадика, обкладинка — Макс Бурєнок