Головна » Під землею теж є світло: як Харків переселив мистецтво в метро й підвали

Під землею теж є світло: як Харків переселив мистецтво в метро й підвали

27.10.2026

Час прочитання: 4 хв

Повномасштабне вторгнення змінило не лише правила безпеки в Харкові, а й мапу його культурного життя. Частина мистецьких просторів перемістилася під землю — туди, де можна одночасно працювати, проводити події та ховатися під час обстрілів.

Авторка «Люк» Юлія Захаревич розповідає про харківські культурні інституції, які працювали і працюють під землею.

Текст створено ГО «Люк — медійна група» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Люк — медійна група» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

Коли в Харкові лунає повітряна тривога, частина міста спускається під землю. Але не завжди там лише ховаються від обстрілів. У метро проходять виставки й концерти, у підвалах працюють галереї, а укриття стають місцями для театральних вистав, лекцій та інших подій.

Це не зовсім новий для Харкова досвід. Ще до повномасштабної війни тут існували мистецькі підвали та альтернативні культурні майданчики. Але після 24 лютого 2022 року підземний простір набув зовсім іншого значення.

«ЄрміловЦентр»: галерея, що стала укриттям

Центр сучасного мистецтва «ЄрміловЦентр» розташований на цокольному поверсі головного корпусу Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Простір відкрили у 2012 році. До повномасштабної війни тут проходили виставки сучасного мистецтва, але вже 24 лютого 2022 року його функція дещо змінилася.

До центру почали приходити харківські художники та їхні родини, які шукали безпечніше місце. Протягом доби виставковий простір перетворився на укриття. Залишки експозиції та обладнання довелося пристосовувати до побуту: виставкові конструкції стали місцями для сну, а простір галереї — тимчасовим домом для митців.

Сам «ЄрміловЦентр» згодом переосмислив цей досвід у проєкті «Як ви?». У ньому побут людей, які опинилися в укритті, став частиною художнього висловлювання. Центр описує його як інсталяцію, перформанс та адаптацію виставкового простору до життя під час війни.

ЄрміловЦентр, фото з проєкту «Як ви?», 2022. Джерело: ЄрміловЦентр

Водночас війна не зупинила роботу центру. Коли у приміщенні відновили електроенергію, тут знову почали відбуватися культурні події. Так, у травні 2022 року простір прийняв фестиваль «Музика опору».

Поступово центр відновив і виставкову програму. Зокрема, почав проводити міжнародні проєкти. Серед них — виставка «Відчуття безпеки» (Sense of Safety), яка об’єднала художників із різних країн.

безпека харків — *Фото з виставки «Відчуття безпеки». Джерело:* *ЄрміловЦентр*

Для команди центру це було також питанням про те, яким має залишатися культурне життя Харкова під час війни. Директорка «ЄрміловЦентру» Наталія Іванова пояснює: «Ми не хочемо опинитися в ізоляції через наближеність Харкова до лінії фронту. Нам не хочеться, щоб наше місто сприймали з позиції жалю. Ми бачимо Харків як місто, що зараз змінюється, яке перебуває на передовій».

Для центру підземне розташування виявилося не причиною припинити роботу, а частиною нової реальності, в якій мистецтво продовжує існувати поруч із війною.

DRUK: мистецький простір з укриттям

Інша історія — культурно-громадський центр DRUK на Гончарівському бульварі в Харкові. Він працює у будівлі колишньої друкарні, зведеній у 1898 році. Понад сто років тут друкували книги, газети й журнали. Останнім власником була Харківська друкарня №2, яка працювала до 2010 року.

Концепцію культурного центру команда розробляла ще до завершення реставрації будівлі. Підвальне приміщення планували використовувати для культурних подій, відкритих майстерень і коворкінгу. Однак після початку повномасштабного вторгнення до цих задумів додалася важлива безпекова функція.

друк харків — *Конференц-зал культурно-громадського центру DRUK. Фото:* *DRUK*

«Я вважаю, що основні виклики, з якими зіткнулися ми, — зміна цільової аудиторії Центру, акцент на укриття тощо. Багато чого змінилося, крім нашого бажання створити цей культурний центр за будь-яких умов», — розповіла керівниця DRUK Ольга Ситник.

Так, у напівпідвальному приміщенні облаштували «Мистецьке укриття». Після реставрації воно отримало статус офіційного укриття, водночас зберігши функції культурного та робочого простору.

простір друк харків — *Виставка у просторі DRUK. Джерело:* *DRUK*

Тут проводять виставки, концерти, поетичні вечори, лекції та інші події. Зокрема, DRUK приймає літературні слеми LitSlamUA, музичні виступи й виставкові проєкти. У центрі також працює мистецьке об’єднання «Творче Нежить».

Метро: культурне життя під землею

Навесні 2022 року Харківський метрополітен став прихистком для тисяч містян, які ховалися від російських обстрілів. Згодом тут почали проводити й культурні заходи: концерти, виставки, творчі заняття для дітей та інші події.

Департамент культури Харківської міської ради започаткував ініціативу «Майбутнє мирної України». На станціях метро організовували культурні майданчики за участю міських бібліотек, мистецьких шкіл та інших закладів культури. Метро поступово стало не лише місцем, де люди могли перечекати обстріли, а й простором для спілкування та творчості.

метро харків — *Концерт оркестру прямо у метро на початку повномасштабної війни. Джерело:* *Департамент культури Харківської міської ради*

Одним із прикладів стала також художня студія Aza Nizi Maza, яка перенесла заняття в метро. Разом із дітьми художники створювали великі малюнки й фігури на станційних колонах. Серед образів були воїн, медикиня, волонтер і мати з дітьми — символи людей, які допомагають країні вистояти.

студія дитячої творчості харків — *Діти зі студії Aza Nizi Maza малюють у харківському метро навесні 2022 року. Фото: медіа «Люк»*

В інтерв’ю медіа «Люк» художник і співзасновник спільноти Микола Коломієць описував, як звичне міське середовище набувало нових функцій: «Ти розумієш, що ти на станції, але це вже не станція. Це вулиця, інтегрована в житло людей».

Культурні події в метро проводять і надалі. Тут показують роботи харківських художників, студентів і вихованців мистецьких шкіл, а також організовують концерти та інші заходи.

Читайте також:

Чому це важливо для Харкова?

«ЄрміловЦентр», DRUK і метрополітен по-різному пристосувалися до умов війни. Десь галерея на певний час стала домом для людей, десь підвал облаштували як укриття, а станції метро перетворилися на місця для виставок і дитячих занять.

Ці історії показують, що культурне життя Харкова не обмежується виставковими залами й концертними майданчиками. Воно триває там, де люди можуть зібратися, працювати, творити й підтримувати одне одного. Під час війни такі простори дають змогу не відкладати культуру на потім, а залишати її частиною повсякденного життя міста.

Текст — Юлія Захаревич, редактура — Олександра Пономаренко, фотографії — з відкритих джерел, візуальна складова і дизайн — Ганна Кучеренко