Ще кілька десятиліть тому над центром Харкова висів гамірливий хор птахів, які влаштовували справжні «багатоквартирні» колонії на старих деревах. Ранкові прогулянки супроводжував звук солов’їних трелей у кущах і метушні горобців біля кожного під’їзду. 

Сьогодні ці звуки стали рідкістю. Для птахів місто дедалі частіше виглядає надто «охайним» і стерильним.

Переможці й переможені міської еволюції

Граки — один із найяскравіших прикладів орнітологічного занепаду. За даними досліджень Ольги Брезгунової, гніздова популяція цих птахів у Харкові за 80 років скоротилася на 95,4% — з майже тисячі пар наприкінці 1930-х до всього 43 пар у 2020 році. Колонії стали маленькими, вразливими, хоча птахи ще тримаються в центрі та східних районах.

Співучих птахів, таких як зяблики, у парках поменшало. Причина — шум.

«Раніше в парку Шевченка було багато зябликів. А зараз дуже шумно, і зяблику треба багато енергії, щоб перекричати цей шум, — пояснює дослідниця. 

І взагалі, я вам скажу, що в саду Шевченка досить складно було працювати над дослідженнями, бо там зранку починаються оці пилососи, які гудуть як “шахеди”. Раніше було більш тихо. Але оцей шум витісняє птахів із парків, на жаль».

Війна теж вплинула. Там, де йдуть обстріли, птахів майже немає. Але в тихих, зарослих місцях, наприклад, у лісопарку, де менше людей, з’явився густий підлісок. І птахам там стало затишніше.

От що було справді цікаво почути: містян бентежить зменшення кількості горобців — вони ніби почали зникати з вулиць Харкова. Їхні зграйки скромніші, а в деяких дворах вони майже не зустрічаються. Проте, поспілкувавшись із орнітологинею Тетяною Атемасовою, ми почули пояснення цьому явищу:

«Хатній горобець не зник, а перемістився у приватний сектор та передмістя. Винуватий штучний газон — він абсолютно стерильний, горобцю на ньому немає чого збирати», — зазначає орнітологиня.

Міська влада так захопилася «красивими» стерильними газонами, що зовсім не помічає наслідків для птахів. Ми також звикли прибирати хащі, випилювати кущі. Але горобцям бракує хащів для укриття та достатньої кількості комах для вигодовування пташенят.

З більш приємних новин — є й «прибульці». Зросла кількість мартинів (тих самих «чайок»), які раніше рідко зустрічалися в нашому не надто водному місті. Вони освоюють водойми, парки й навіть район зоопарку. 

А от хто цього року почувається в Харкові як король — так це припутень, великий лісовий голуб. Його стало рекордно багато: «Припутень у нас з’явився ще у 2022 році, і ми дуже здивувалися. А цього року він просто всюди. Співає по всіх вулицях», — каже  орнітологиня.

Синиці тримаються молодцями і навіть гніздяться у стінах будинків та недобудованих будівлях. А галки цього року здивували — почали влаштовувати колонії в дуплах старих каштанів, а не тільки під дахами.

Також різко побільшало сірих ворон. І це, на жаль, не дуже добра тенденція.

«Сіра ворона — це індикатор погіршення екосистеми. Вона їсть усе підряд, може розоряти гнізда. А їй у нас добре, бо люди підгодовують», — пояснює Тетяна Атемасова.

Чому птахам важко жити в «охайному» місті

Головний «ворог» — щоденне міське господарювання, яке перетворює зелені зони на стерильні газони. Масово вирізують кущі, в яких так люблять гніздитися солов’ї, кропив’янки, вівчарики та інші дрібні співочі птахи. Без кущів просто немає місця для їхніх гнізд.

«Досить багато видів птахів не роблять гнізд на деревах. Вони роблять їх в кущах. І переважно це невеличкі співочі птахи. Наприклад, соловей робить гніздо з землі в кущах. І якщо кущів немає, солов’їв теж нема. Крім того, кущі є прихистком для дрібних птахів. Вони там ховаються від хижаків», — розповідає біолог Юрій Бенгус.

Часто косять траву «під нуль» і ретельно прибирають опале листя. У результаті зникає основна кормова база — комахи, гусінь, личинки. А майже всі птахи, крім голубів, вигодовують своїх пташенят саме ними. Старі дерева з дуплами теж зникають, тому шпакам, синицям та іншим дуплогніздникам дедалі важче знайти місце для потомства. У Харківському зоопарку вже починають працювати штучні шпаківні, але цього поки замало.

«99% птахів, крім голубів і сизаків, вигодовують своїх пташенят комахами. Горобці можуть годуватися зернами, але пташенят вони вигодовують тільки комахами. Голуби виробляють щось схоже на молоко і тому можуть обходитися без комах. І тому голубів багато. А всім іншим потрібні комахи», — підкреслює Бенгус.

Ще один критичний фактор: Харківщина має катастрофічно мало заповідних територій. Зобов’язання щодо збільшення їхньої частки (до 2020 року та для вступу в ЄС) виконуються погано — чиновники часто бачать у землі ресурс для будівництва, а не для охорони.

Люди скаржаться на «бур’яни», пух кульбаб і «шкідливих» комах. Чиновники реагують — косять ще інтенсивніше. Біологи з сумом жартують: ми самі створюємо зелений «бетон», а потім дивуємося, чому навколо так тихо. Варто вже давно відмовитися від стерильних газонів столітньої давнини на користь природного різнотрав’я.

Юрій Бенгус згадує показовий випадок у харківському лісопарку, коли орнітолог пояснив йому, чому гусінь на листі — це не катастрофа:

«Орнітолог мені каже: “А чому жах? Ну що буде з деревами від того, що вона з’їсть якусь кількість листя? Вони загинуть?” Я кажу: “Ні”. Він каже: “А пташки будуть ситі”».

Біолог також звертає увагу на нестачу місць для гніздування:

«Деяким птахам стало жити менш комфортно через нестачу місць для гніздування. Тим, хто гніздиться в дуплах, наприклад, шпакам, проблематично їх знайти».

---

Читайте також:

• «Відважний пелікан повернувся додому». До Харкова повертаються птахи
• Поліцейські врятували сову, яка заплуталась в антидроновій сітці на Харківщині
• Годувати чи ні: чому кістки, хліб та об’їдки небезпечні для безпритульних тварин

---

Кіберпанк сучасності: штучний спів птахів з гучномовців

Результат «стерилізації» зелених зон видно неозброєним оком. У саду Шевченка з’явилися гучномовці, які транслюють записані співи птахів, бо живих стало замало.

За словами орнітологині Тетяни Атемасової, постійний штучний спів птахів створює акустичний хаос. Птахи, особливо співучі, такі як зяблики, просто не витримують конкуренції.

Наукові дослідження підтверджують ці спостереження. Постійний антропогенний шум (включно зі штучними звуками) змушує птахів змінювати частоту співу, співати голосніше або взагалі залишати територію. Багато видів витрачають додаткову енергію на конкуренцію з шумом, що призводить до меншої успішності гніздування та зниження чисельності.

Особливо цікаво, що навіть штучний спів птахів може діяти на реальних птахів як стрес-фактор: вони сприймають його як вторгнення суперника, починають більше співати, витрачають сили і менше займаються потомством.

Тобто замість того, щоб приваблювати птахів, штучний спів насправді їх відлякує. Реальні птахи просто не хочуть конкурувати з гучномовцями.

А як було раніше?

Завдяки орнітологічним дослідженням ми можемо простежити, яка ситуація з птахами у Харкові була раніше. 

Дослідження Тетяни Атемасової за 2011 рік показало, що в парках зустрічаються як осілі птахи, так і ті, хто лише пролітає або прилітає на гніздування. Найбагатшим виявився Центральний парк (колишній парк Горького) — завдяки зеленим «коридорам», які з’єднують його з лісами за містом. Тут птахів найбільше, і угруповання найзбалансованіше.

Три види стали справжніми королями харківських парків: синиця велика (Parus major), сорока (Pica pica), Білошия мухоловка (Ficedula albicollis). Зараз же цих видів у парках зустрічається набагато менше.

Особливо вражає ситуація в саду Шевченка. За останні 120 років (з 1883 по 1931 рік там фіксували 48 видів птахів) різноманіття сильно впало — залишилося лише 17 видів (станом на 2011!). Головна причина — зміна структури рослинності: менше чагарників, підліску і природного «безладу».

Що можна змінити вже зараз

Хороша новина полягає в тому, що для покращення ситуації не потрібні величезні кошти чи тотальна перебудова міста. Достатньо розумного й дбайливого підходу. Варто залишати кущі в парках і лісопарках, рідше косити траву й не чіпати опале листя під деревами, якщо воно не заважає руху. Саме в такому «безладі» ховається життя: комахи, личинки, дрібні безхребетні — уся їжа для птахів.

Корисно висаджувати місцеві медоносні рослини, розвішувати штучні гніздівлі для дуплогніздників і створювати невеликі ділянки, де природа може розвиватися вільніше. 

А найважливіше — змінювати ставлення харківців. Різноманіття навколо нас не варто сприймати як хаос і занедбаність, бо це — здорова, жива екосистема, яка робить місто привабливішим і комфортнішим для всіх.

Харків має чудову базу: великі парки, лісопарки й близькість до природних зон. Якщо дати їм трохи свободи й «дикості», птахи обов’язково повернуться. Граки, горобці, солов’ї — це живі індикатори того, наскільки наше місто справді затишне для життя.

---

Текст створено ГО «Люк — медійна група»  за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Люк — медійна група» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

---

Текст — Ніно Авалішвілі, редактура — Олександра Пономаренко, фотографії — Марія Федченко, з відкритих джерел, візуальна складова і дизайн — Ганна Кучеренко