From Russia With Hate. Росія зруйнувала історичний будинок на вулиці Молочній (оновлено)

Що сталося?

Вранці 6 жовтня російська армія завдала два ракетних удари по Харкову. Перший влучив у дорогу в районі Театрального провулка — пошкодження навколишніх будинків здебільшого обмежилися вибитими шибками.

Другий удар зруйнував житловий будинок на розі вулиць Молочної та Георгія Тарасенка. Від цього влучання загинули хлопчик 10 років та його 68-річна бабуся. Станом на 9 жовтня, ще десятеро людей перебувають у лікарнях з травмами різного ступеню тяжкості.

Читайте також:

• From Russia With Hate. Що буде з понівеченим росіянами історичним будинком на Мироносицькій?
• Митрополит Московського патріархату руйнує старовинну садибу в центрі Харкова

Що це за будинок?

Зруйнований ракетою будинок збудували у 1925-1927 роках за проєктом архітектора Бориса Грицевського, у стилі ретроспективизму. Цей напрямок виник у європейській архітектурі початку XX століття як спроба переосмислити стилі минулих епох та підлаштувати їх під актуальні потреби нової індустріальної ери.

У Харкові, який на той момент був столицею УРСР, більшовицька влада зіштовхнулася з перенаселенням. Люди активно переїжджали до міст, тому нове житлове будівництво починалося саме з подібних будинків із цегляним фасадом на три-чотири поверхи. По Харкову зводилися нові «дома-комуни» та селища «нового побуту» в районі Лисої гори, Сортировки, Нової Баварії.

«Для Бориса Грицевського це був один з перших проєктів, — розповідає у Facebook краєзнавець-любитель Іван Пономаренко. — Він закінчив інженерно-будівельний факультет Харківського технологічного інституту у 1924-му та працював в архітектурному бюро під керівництвом Самуїла Кравця».

Пан Пономаренко також зазначив, що будинок не входить до державного реєстру архітектурної спадщини Харкова, тому шансів на його відновлення у первозданному вигляді практично немає.

UPD 6/11: Громадський діяч Олег Крепосняк знайшов у Державному архіві Одеської області оригінальну світлокопію креслень зруйнованого будинку — так звану «синьку». Підпис на них підтверджує авторство Бориса Грицевського. Свою знахідку він опублікував у Facebook-спільноті «Архітектура України».

«Це не сухий авангардний стиль московських ВХУТЕМАС або німецького Баухауса, а характерний для низки країн Європи декоративний модернізм, який поєднує попередню добу модерну з новою добою авангардної архітектури, — пояснює у дописі Крепосняк.

У Харкові такі будинки мали фасади з червоної цегли, без тиньку, або були потиньковані лише частково. На жаль, така архітектура залишилась поза переліком пам’яток, куди потрапили хрестоматійні зразки “голої” авангардної архітектури».

Пізніше харківський міський голова Ігор Терехов повідомив, що комунальні підприємства проводять у будинку відновлювальні роботи:

«Робитимемо експертизу, бо будинок потрібно відновити та надати людям житло, — розповів він в інтерв’ю «Новини. LIVE». — Поки що роботи ведемо коштом місцевого бюджету. Майже всі контури закрили, але цього на зиму не вистачить. Потрібні й вікна, і утеплення отворів. Тому співпрацюватимемо в цьому питанні з різними фондами, у тому числі з міжнародними».

Антон Алохінссон, фото з відкритих джерел, обкладинка — Катерина Дрозд