From Russia With Hate. Що буде з понівеченим росіянами історичним будинком на Мироносицькій?
Місто
У рубриці From Russia With Hate «Люк» розповідає про знакові будівлі Харкова, що постраждали через російську агресію.
29 січня, близько 23:00, військові РФ поцілили в пам’ятку архітектури, чотирьохповерховий житловий будинок в стилі конструктивізм на вулиці Мироносицькій, 91.
Почалась пожежа, яку остаточно погасили через чотири години. Загинула 85-річна жінка, ще троє мешканців будинку отримали поранення.
«Люк» поспілкувався з мешканцем будинку Георгієм Катуніним та дослідником історії міста, волонтером проєктів «Ніч історії Харкова» і «Харків, що Манить» Іваном Пономаренко про минуле та майбутнє цієї пам’ятки.
У неділю, 29 січня, близько 23:00 мешканці будинку на Мироносицькій, 91 почули сильний вибух.
«За декілька днів я поїхав у Львів відпочити, вдома на той момент був мій друг, — згадує музикант і мистецтвознавець Георгій Катунін, який живе на першому поверсі будинку.
На момент удару друг був у вікна. Побачив спалах, потім почув вибух, але одразу не зрозумів, що влучили у будинок.
Коли почали стукати у двері і він відкрив, вже була евакуація. Сусіди з другого під’їзду також не зрозуміли одразу що сталося. Вони почули, як падає каміння у двір».
У ДСНС у Харківській області зазначили, що в будинок влучила російська ракета С-300, зруйнувавши четвертий поверх. Розпочалася пожежа, яку гасили близько чотирьох годин.
За словами голови Харківської обласної воєнної адміністрації Олега Синєгубова, 15 мешканців будинку евакуювали одразу після вибуху. Загинула 85-річна жінка. Трьом постраждалим надали медичну допомогу.
«Вбило сусідку, бабушку Ніну, дуже добра була людина. Кожного ранку годувала птахів, кидала хліб і насіння з балкону у подвір’я. Її чоловік чудом залишився в живих», — коментує Георгій.
В телемарафоні «Єдині новини» Синєгубов також розповів, що ціллю окупантів була цивільна лікарня, яка знаходиться в цьому районі.
Чим примітний цей будинок?
Будинок на вул. Мироносицькій звели у 1930 році за проєктом архітектора Віктора Троценка для працівників інженерів-металургів Діпросталі (Державного інституту з проєктування підприємств з виробництва сталі, стара назва — «Гіпросталь»). До розробки проєкту також долучились В. Пушкарьов і А. Плешков.
«Будинок стилістично дуже авторській, його насправді важко класифікувати як конструктивізм. Це однозначно модернізм, але він ближче до раннього ар-деко», — розповідає Георгій Катунін.
Більша частина квартир, за словами Георгія, трикімнатні. Для приготування їжі встановили вугільні печі, в будинку була своя окрема котельня для опалення. В окремих квартирах ще збереглися оригінальні меблі, двері та деталі фурнітури.
«Консервативні планування не такі, як у конструктивістських будинках за Держпромом. Тут є і кухні і санвузли, великі просторі кімнати, все традіційне», — каже Катунін.
У Другу світову війну німці поцілили в частину будинку на перехресті вулиць Олеся Гончара та Мироносицької. Тоді, як і тепер, знищили дах та квартиру на четвертому поверсі.
У 1980 році будинок включили до списку пам’яток містобудування та архітектури.
Що далі буде з будинком?
Майбутня доля будинку на Мироносицькій, 91 наразі невідома. Представники міської та обласної влади розходяться у прогнозах. Олег Синєгубов зазначив, що «найближчим часом буде проведена експертиза стану будівлі та ухвалене рішення про можливість її відновлення або остаточного знесення».
У той же час міський голова Ігор Терехов запевнив:
«Частково буде демонтований цей під’їзд, що стосується інших під’їздів, там немає глобальних руйнувань. Ми будемо розбирати його [зруйнований під’їзд], а потім будувати заново».
Активіст, дослідник історії Харкова Іван Пономаренко турбується, що такий підхід до відновлення будинку не допоможе зберегти його оригінальний вигляд.
«Міська влада казала, що потрібно розбирати весь під’їзд та будувати його заново, — згадує Іван. — Але в мене є сумніви, що збережеться оригінальний вигляд будинку, враховуючи сучасні компетенції основних підрядників міської влади, помножені на нашу загальну обмеженість у ресурсах та спеціалістах зараз».
Пономаренко вважає, що, найімовірніше, всю секцію будинку побудують заново з силікатної цегли, і ця секція буде виглядати як окремий будинок, на кшталт бюджетних житлових комплексів.
«Звісно, статус пам’ятника архітектури формально буде зобов’язувати владу повернути будинку оригінальний вигляд чи хоча б провести консерваційні роботи, — розмірковує він.
Але ми тут же бачимо історію іншого пам’ятника архітектури, зруйнованого російською ракетою, житлового будинку на Чернишевській, 25. Йому не можуть зробити навіть тимчасовий консерваційний дах, тому доля будинку на Мироносицькій, 91 також, на жаль, може залишитись підвішеною».
На думку Пономаренко, проблемою також є, що будинок «виглядав жахливо» ще до російського удару, тому багато хто не сприймав його як пам’ятку архітектури.
«На світлинах 1960-1970-х рр. ще можна побачити, який гарний вигляд мав будинок до того, як мешканці почали безконтрольно нарощувати та прибудовувати балкони на фасаді — вони повністю “зжерли” цікаві трикутні еркери, — підкреслює Іван.
“Цар-балкони” — це окремий біль усіх міст України. Це явище стало масовим та безконтрольним у 1990-х рр. Але варто пам’ятати, що повернути балконам оригінальний від технічно не складно. Відновити зруйнований будинок так, щоб зберегти його оригінальний вид — значно складніше».
Георгій Катунін також переймається недбалим ставленням до архітектурної спадщини Харкова.
«Унікальність Харкова — якраз у модернізмі 1920-х років, це цікаво іноземцям і на міжнародному рівні має культурну цінність, — запевняє він.
Харків і так втрачав цінні будівлі, але зараз, за російської агресії, це тотальна катострофа. Вже постраждав Будинок “Слово”, знищений найгарніший зал Палацу культури “Залізничник”.
Можливо, зараз це не питання першого рівня, бо йде війна, гинуть люди, тварини, природа. Але про культурну спадщину не треба забувати. Інакше не буде нормального майбутнього через недбале та неповажне ставлення до нашої історії та культури».
***
За фактом влучання ракети С-300 у житловий будинок на Мироносицькій розпочали досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством (ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу України).
На п’ятий день після ракетного удару рятувальники та комунальники все ще продовжують розбирати завали та знаходити рештки загиблої жінки.
Олександра Пономаренко, фотографії — Дмитро Кузубов, обкладинка — Катерина Дрозд
Інші тексти з серії «From Russia With Hate»:
- Як виглядає Палац культури «Залізничник» після другого ракетного удару РФ
- Як виглядає знищений росіянами корпус Каразінського університету
- Як виглядає зруйнована росіянами історична будівля на Полтавському Шляху
- Як виглядає Палац праці після ракетного удару росіян
- Як виглядає понівечений росіянами спорткомплекс «Політех»
«Люк» — це незалежне медіа про Харків і культуру. Ви можете робити свій щомісячний внесок у створення нашого медіа або підтримати нас будь-якою зручною для вас сумою.
Новини
Новини
Новини
Новини
Новини 
