Яким має бути Харків після перемоги? Розбираємо досвід відбудови повоєнного Кельну

За два тижні до початку повномасштабного вторгнення росії мені пощастило побувати в Кельні. Ми з Юрою Пархоменко дуже уважно аналізували місто з погляду післявоєнної реконструкції, але я навіть уявити не могла, що писатиму статтю на тему «відбудови». 

Кельн був дуже пошкоджений під час Другої світової війни, як і багато німецьких міст. Напевно, зараз кількість руйнувань у тогочасному Кельні можна порівняти із Маріуполем, Волновахою, Сєвєродонецьком. Він зазнав бомбардування 262 рази, найтриваліше тривало 75 хвилин, у ньому взяли участь 1046 бомбардувальників. 

Така кількість бомбардувань приголомшує. На це були різні стратегічні цілі — як підірвати моральний дух супротивника і цим прискорити капітуляцію, так і придушити німецькі винищувачі та бомбардувальники.

Ніколи до того світ ще не бачив таких руйнувань. У результаті 80% Кельна було повністю зруйновано, весь історичний центр перетворився на руїни. Більше половини житлових будинків та громадських будівель було повністю зруйновано, майже всі інші були частково пошкоджені, лише 300 будинкам пощастило залишитись без сильних пошкоджень. 

Але місто — це не лише будівлі. Були зруйновані цілі вулиці, квартали, дороги, трамвайні колії, каналізація, водопровідні та газові труби, електричні установки та інше. Мости через Рейн були знищені, де-не-де виднілися металеві скелети на поверхні води. Скрізь на вулицях лежали гори щебеню, гігантські ділянки сміття із підірваних та обстріляних будівель. Знищили церкви, багатьом із них було майже тисячу років, адже Кельн був заснований у 38 р. до н. е. 

Кельн посідав перше місце серед німецьких міст за кількістю руїн на душу населення. Він повністю втратив свій історичний образ, а це — 2000 років історії міста. Уявити, як було людям бачити своє місто в такому стані, було б дуже складно, але зараз багато хто проживає те саме. 

Ви запитаєте, як уцілів цей неймовірний Кельнський собор? Все просто — бомбардування здебільшого проходили вночі та Кельнський собор служив орієнтиром. Але, попри це, і на нього скинули 70 бомб. 

До відновлення собору підійшли серйозно, бо він став символом відродження міста. Тому після війни його відразу законсервовували, щоб не посилювати пошкодження.

Як відновлювали німецькі міста?

На момент початку відбудови в країні не було централізованої влади й так аж до 1948-1949 р. — тобто не було національної ідеї, спільних методів і якогось фінансування. Тому все залежало від місцевої влади та мешканців кожного окремого міста. 

Також цікаво, що в багатьох німецьких містах були архітектори та містобудівники, які розпочали розробку планів щодо розбудови міст ще до війни. Перед війною Адольф Гітлер хотів, щоб багато міст перебудувалися згідно ідеології Третього Рейху, в них з’явилися площі для політичних демонстрацій. 

Коли почалися бомбардування, нацистські архітектори думали, що це полегшить реалізацію планів модернізації. Але це так не спрацювало. Міста після війни заявили, що їм потрібні містобудівники та архітектори, які допоможуть їм відновлювати міста, а не архітектори, які підтримують нацистські ідеї. 

У багатьох містах ФРН люди намагалися визначити та зберегти місцеву ідентичність, активно брали участь у дискусіях щодо відновлення міст. Планувальники вигадували плани та проводили виставки. Багато городян заперечували плани модернізації своїх міст. Бо там були такі нові ідеї, як розширення доріг, будівництво магістралей та транспортних артерій для автомобільного транспорту, а люди не хотіли таких кардинальных змін, які могли б зруйнувати образ їхніх міст. 

До того ж більшість городян хотіли повернути свої старі будинки. По всій країні вони сформували асоціації, щоб лобіювати збереження своїх старих міст. Таким чином містобудівники виявилися втягнутими в запеклі дебати щодо правильного спрямування дій. 

Під час відбудови міст зрештою, треба було враховувати не лише функціональні та естетичні аспекти, але також — і, це, можливо, ще важливіше — парадигму, яку мала передати реконструкція. В багатьох містах люди виграли, а в багатьох — ні, оскільки рішення все ж таки залишалося за міською владою.

Відновлення історичного характеру міст мало життєво важливе значення для людей, котрі тоді жили в тих містах. Мешканцям було не все одно, в якому місті жити, саме тому вони брали участь у дискусіях та допомагали фізично хто як міг. Відомо, що багато німецьких церков відновили за рахунок власних коштів своїх парафіян.

Цікавим фактом є те, що уряд приділяв велику увагу розчищенню завалів під час війни, оскільки нацистська влада говорила всім, що збирається перемогти до 1944 року. Щоб довести це, нацисти хотіли одразу ж прибрати завали. Такого оптимізму не було ані в Радянському Союзі, ані в Польщі. 

Після війни німці теж навчилися організовувати та робити справи досить швидко. Для розчищення завалів було організовано безліч жінок, бо багато чоловіків було вбито або потрапило в полон. 

Одразу після війни окупаційні сили заохочували місцеві органи влади вимагати від членів нацистської партії розчищати завали. Ззараз у Маріуполі багато мешканців «працюють», розгрібаючи завали та отримують за це їжу та воду. Дуже важко усвідомлювати ці паралелі з минулим століттям.  

За якими принципами відбудовували Кельн?

Міська влада Кельна прийняла ключове містобудівне рішення — зберегти історичну сітку вулиць. Це стало відправною точкою відновлення міста. Всі будівлі, що збереглися — реставрувались, поверховість колишніх вулиць по можливості зберігалася. 

Всі ці дії робилися, щоб зберегти структуру, відчуття та історію старого міста. Бо коли ти в місті, можеш відчути його по-різному через масштаб будівель, ширину та довжину вулиці, через вулички, що перетинаються. Коли містобудівне планування міста вибудовується сотнями років, воно стає унікальним у своєму роді. Таке важливо зберігати як ДНК міста.

Порожнечі, що з’явилися в кварталах, заповнювали новими будівлями — здебільшого в стилі модернізму. Але не можно казати, що ці нові будівлі зіпсували атмосферу міста. Це не спальні бетонні райони Радянського Союзу, а цікаві архітектурні будівлі. Так, десь примітивні, десь дуже прості, але всі різні, зі своїми архітектурними особливостями, фасадними матеріали, рішеннями та формами. 

Класно, що в Кельні не будували в ряд нові абсолютно однакові будинки, хоча було дуже потрібно робити це швидко. Важливо, що архітектура будівель залишалася такою, як її задумав архітектор, — без додаткових кондиціонерів, балконів, прибудов та надбудов, особистого вибору утеплювача та кольору вікон. 

Через втрату великого пласта історії в Кельні вирішили зберегти ключові елементи міської ідентичності — романські церкви та готичні собори. Багато з них дуже сильно постраждали, тому в більшості випадків відбувалась не реставрація, а відродження. Так почалося велике будівництво Кельна, яке формально тривало до 1980-х років. Проте вважається, що триває й досі. 

Багато будівель по вулицях побудували вже у XXI столітті. Місто розвивається, зберігаючи свій шлях розвитку. А ще — дуже доповнює благоустрій, озеленення вулиць вічнозеленими рослинами. Навіть у лютому в Кельні ми не відчули цю зимову холодність, яку зазвичай відчуваємо зимою в наших містах. А з урахуванням нових принципів урбаністики зараз Кельн — сучасне комфортне місто для життя та подорожей. Сюди хочеться повертатися та жити.

Зараз — попри те, що Кельн та інші німецькі міста виглядають реабілітованими через 77 років після завершення Другої світової війни й через 32 роки після успішного возз’єднання країни — досі багато говорять про реконструкцію. Переоцінюється те, що вже збудовано, точаться дискусії на тему, що взагалі таке місто. 

Тож сподіваюся, що відбудова Харкова також закладе засади для втручання мешканців у процеси, які відбуваються в місті.

Сандра Струмскас, ілюстрації — Микита Шклярук

---

Інші матеріали з серії «Яким має бути Харків після перемоги?» 

• Досліджуємо досвід повоєнного Лондона 
• Досліджуємо принципи реставрації та їх актуальність сьогодні
• Аналізуємо, чи можна збудувати місто раз і назавжди
• Що для відбудови міста може зробити Норман Фостер?

---

«Люк» — це крафтове медіа про Харків і культуру. Щоб створювати новий контент і залишатися незалежними, нам доводиться докладати багато зусиль і часу. Ви можете робити свій щомісячний внесок у створення нашого медіа або підтримати нас будь-якою зручною для вас сумою.