Катерина Переверзева: про концерт Лободи і наратив про «ватний» Харків
Місто
Вчора, 25 червня, до Харкова з концертом просто неба приїхала співачка Світлана Лобода, яка до повномасштабного вторгнення жила та заробляла гроші в Росії. Незважаючи на «правило дотримання тиші» (заборону 2021 року грати музику в саду Шевченка), вона виступила біля фонтану з мавпами перед сотнею прихильників. Співачку зустріли плакатом «Харків без Лободи».
Співзасновниця та головна редакторка медіа «Люк» Катерина Переверзева розмірковує над тим, чому заборона працює не для всіх, як ця ситуація вплинула на поширення наративу про «ватний Харків» і в чому справжня небезпека підтримки таких заходів.
Сприйняття міста формується з багатьох факторів, і зокрема — нашим особистим досвідом та тим, що про це місто нам розповідають медіа.
25 червня в Харків приїхала з концертом Світлана Лобода. ЇЇ виступ на горезвісному фонтані з мавпами біля саду Шевченка розійшовся по багатьом медіа. Іноді — з фокусом на те, що сотні харків’ян прийшли послухати співачку з сумнівною репутацією. Іноді — з захопленням сміливістю 16-річної Дарини, яка одна вийшла проти виступу співачки з плакатом «Харків без Лободи».
Дарина з плакатом «Харків без Лободи». Фото: «Де у Харкові»
Для мене не стало новиною, що у Лободи є своя авдиторія, що аргумент «музика поза політикою» і «какая разніца» все ще з’являється в нашому просторі. Більше мене здивувало, що в саду Шевченко змінилася політика стосовно музики.
Натовп прихильників Світлани Лободи. Фото: «Де у Харкові»
У 2021 році трохи далі від фонтану під пам’ятником Шевченко проходили протести проти заборони на музику в саду. Головний аргумент цієї заборони — «правила дотримання тиші». Тоді ж в медіа з’явився Микола Гришко — бандурист, який приходив грати в сад. Охоронці агенції «Антирейдер» (наразі — «Зубр»), яка на той момент відповідала за охорону на території саду, виганяли бандуриста. До цього в саду неодноразово охоронці били людей.
Нещодавно я поговорила з Миколою, коли він грав у саду. Він розказав, що охоронці продовжують виганяти його звідти.
Микола Гришко. Фото: Катерина Переверзева
Вочевидь, у саду працює правило «всі рівні, але хтось рівніший». В закладі «Той самий барашек», розташованому на території саду, грає музика, яку чутно на доволі велику відстань. Лобода приїжджає в Харків, і охорона нічого не робить, щоб зупинити концерт. Міськрада розводить руками і не знає, хто видав на це дозвіл.
В інфопросторі знову з’являються наративи: «Оце харків’яни ватні, нічого їм не жме слухати Лободу». Працюючи над медіа про місто, ми багато аналізували, які інфоприводи потрапляють в український медіа-простір. Новини, які нібито підтверджують тезу про «ватне місто», розлітаються на ура і збирають сотні коментарів про «скільки ще ракет повинно впасти їм на голову».
Те, як ці тези охоче підхоплюються медіа та інтернетом, мене лякає більше, ніж сотня людей на концерті в саду. Те, які наративи ми підтримуємо своєю увагою — ті і створюють нашу реальність.
Яким спільнотам та тезам ми піднімаємо охоплення та даємо шанс бути побаченими — персональний вибір кожного з нас. Якщо ми розносимо про Харків тільки пости про колаборантів та залишки проросійського — Харків у медійному полі продовжить бути містом колаборантів і «вати». Російська пропаганда десятиріччями вкидає мільйони в підтримку цих наративів, а ми й раді додати свій внесок безкоштовно.
Говорити про проблеми важливо, але так само важливо поширювати та розносити інформацію про громадські об’єднання, українську культуру, антикорупційні ініціативи, класний бізнес, незалежні медіа, правозахисні організації. Тоді в фундамент нашого спільного медійного простору додається цегла конструктиву.
Ми всі відчуваємо, що як раніше вже не буде. Як буде далі — вирішуємо ми самі.
Куди віддати «цеглу» в коментарях до цього посту — вирішуєте ви самі. Що для вас залишиться головним — натовп, який толерує репутацію співачки, чи Дарина з плакатом — теж вибір кожного.
Покладіть свою цеглу уваги самі куди потрібно. Повірте в майбутнє своєї країни і міста. І воно обов’язково стане саме таким, яким ви мрієте.
А нам треба вчитись бути як Микола Гришко і Дарина. Не боятись мати позицію, відстоювати її та показувати тим, хто вважає, що цінності можна купити за гроші.
Я наразі бачу велику проблему не скільки в харків’янах, скільки в тих, хто видає дозволи на такі концерти і все ще тримає охоронні агенції на наші податки. Мені, як мешканці міста, дуже не вистачає хоч якоїсь комунікації від тих, хто видав дозвіл на цей виступ: чому це сталося? Хто за це відповідає? Чи не побачимо ми у майбутньому виступи Ані Лорак і Юлі Чічєріной?
Катерина Переверзева, фотографії — Катерина Переверзева, спільнота «Де у Харкові», обкладинка — Катерина Дрозд
Читайте також:
Новини
Новини
Новини
Новини
Новини 
