У Харківському ЛітМузеї відкрилася виставка «Антитекст»

Що це за виставка?

В описі до виставки «Антитекст» ЛітМузей вказує, що війна проти Росії може стати шансом на подальший розвиток через радикальне переосмислення минулого.

«Кожному суспільству і кожній епосі притаманний набір текстів, зображень і ритуалів, завдяки яким певна група людей стабілізує і передає далі власне бачення себе самої, це колективне знання про минуле, — йдеться у дописі музею.

Наша культурна пам’ять — про те, хто ми є. Текст — це інструмент пам’яті. Розвиток цивілізації призвів до того, що для знищення культури треба просто знищити її тексти. В умовах нав’язування чужої культури як панівної, ті тексти, що виходять за її рамки, стають “антитекстами” і підлягають знищенню».

Також у ЛітМузеї зазначають, що попри спроби Росії знищити українську ідентичність, завдяки збереженню деяких текстів наша культурна пам’ять отримувала шанси на відновлення.

Читайте також:

• «Книжковий арсенал» оголосив дати наступного фестивалю. Серед спеціальних гостей — Харківський ЛітМузей
• Евакуйовані з Харківського ЛітМузею експонати оцифрують

Що планується на виставці?

Виставка не передбачає експонування музейних предметів. Натомість там будуть розташовані конструкції з текстами-історіями про них. 

«Так ми хотіли б ще раз наголосити на тому, що українська культурна спадщина зараз під загрозою, музеї евакуюють чи консервують свої колекції в підвальних сховищах, зважаючи на випадки руйнувань від ракетних обстрілів будівель музеїв чи пограбування колекцій російськими військами на тимчасово окупованих територіях», — кажуть у ЛітМузеї.

Хронологічно виставка охоплює весь радянський період, історії пов’язані з іменами композитора Гната Хоткевича, прозаїка і поета Миколи Хвильового, журналіста Юрія Смолича, критика і есеїста Євгена Сверстюка, письменників Валер’яна Підмогильного, Івана Дніпровського, Олеся Гончара, Василя Стуса.

З 22 лютого 2024 року виставку можна відвідати з середи по неділю, з 10:00 по 17:30 за адресою вул. Багалія, 6. 

Вхідний квиток — 50 гривень.

Текст і обкладинка — Антон Малиновський