Евакуйовані з Харківського ЛітМузею експонати оцифрують

Що будуть оцифровувати?

На сторінці заповідника з’явилась інформація про створення ще однієї станції оцифрування. Вона буде розташована не на території Львівщини, але у іншому безпечному місці.

Основний фонд Харківського літературного музею налічує 32 тисячі експонатів, а науково-допоміжний — 16 тисяч. Зараз фахівчині мають на меті оцифрувати частину евакуйованої колекції, це близько 2000 предметів, робота ж триватиме до кінця лютого.

У евакуйованій колекції присутні архіви розстріляного відродження: періодичні видання, рукописи та документи. Наприклад, будуть оцифровані рукописи Леся Курбаса, Івана Дніпровського, Миколи Хвильового.

«Ми почали процес оцифрування колекції ще до повномасштабного вторгнення, але на набагато простішому обладнанні. А завдяки співпраці з HeMo, ми маємо доступ до сканера, який дозволяє сканувати більш чутливі видання, оскільки має спеціальні платформи та особливі налаштування», — ділиться Тетяна Рудь, головна зберігачка фондів Харківського літературного музею.

Читайте також:

• Як повномасштабна війна вплинула на книжковий ринок в Україні — дослідження «Книгарні “Є”»
• ЮНЕСКО надасть Україні обладнання та кошти для цифровізації культурної спадщини
• Vogue Ukraine видав антологію сучасної української прози та поезії

Чому це важливо?

У публікації пояснюють, що до музею часто звертаються дослідники, які шукають певний предмет в архівах та музеях по всій Україні, але виявляється, що єдиний примірник зберігається саме у Харкові.

«Під час сканування ми використовуємо міжнародні стандарти не тільки для фото, але і для інформації про предмет, так у метаданих ми використовуємо тезауруси. Це дуже важливо, аби коли ми завантажимо колекцію на агрегатори, дослідники з усього світу могли зрозуміти наші описи, — розповідає завідувачка відділу цифрового обліку ЛітМузею Марина Грачова.

Також ми плануємо розміщувати колекцію на нашому сайті, коли його буде оновлено. Для нас доступність колекції для дослідників дуже важлива». 

Текст і обкладинка — Антон Малиновський, фото — Державний історико-культурний заповідник «Тустань»