Проєкт «Безсмертя “Слова”» оприлюднив документи про чистки в театрі «Березіль»

Що відомо?

В архівних документах проєкту «Безсмертя “Слова”» опублікували протоколи відкритих партійних зборів із чистки партосередку театру «Березіль». Вони відбулися у жовтні 1934 року після усунення та арешту Леся Курбаса. Оприлюднені документи показують, як радянська влада поступово знищувала творчу спадщину режисера та підганяла театр під вимоги режиму.

У протоколах зафіксовано, як партійна комісія звітувала про боротьбу з «курбасівським націоналізмом і формалізмом», вимагала перевиховувати працівників театру та виправдовувала звільнення тих, хто не підтримував новий курс. Серед них — режисери Борис Балабан і Валерій Васильєв.

Документи також свідчать про зміну репертуару та підходів до роботи театру. Партійне керівництво звітувало про виявлення «більшовицької стійкості» театру та викорінення залишків «курбасівського контрреволюційного націоналізму». Під публічну критику потрапили постановки Леся Курбаса за п’єсами Миколи Куліша «Маклена Граса» та «Народний Малахій», а п’єсу Івана Карпенка-Карого «Хазяїн» визнали такою, що потребує переробки.

Окрім цього, протоколи розкривають повсякденне життя театру після арешту Курбаса. Совєти відмічали напівпорожні зали та нестачу підготовлених партійців у колективі. Задля розширення партійного колективу театру до його складу долучили працівників Харківського паровозобудівного заводу. Це призвело до того, що значна частина колективу театру стала малописьменною та слаборозвиненою в політичному напрямку.

Повне дослідження та архівні документи доступні за посиланням.

Читайте також:

• У Харкові запустили проєкт про дослідження архівів будинку «Слово»
• Проєкт «Безсмертя “Слова”» оприлюднив архіви справи поета Михайла Ялового
• Проєкт «Безсмертя “Слова”» оприлюднив документи про «чистки» у Державному видавництві України

Що це за проєкт?

Проєкт «Відкриваємо архіви. Безсмертя “Слова”» є ініціативою Державного архіву Харківської області. У його межах поступово викладатимуть у відкритий доступ документи, пов’язані з історією будинку «Слово» та його мешканцями.

Зараз організатори проєкту виділяють три основних блоки, які готуються дослідити. Серед них історія будівництва, радянські репресії та ідеологічні чистки, пов’язані з будинком.

«Будинок “Слово” — це не просто архітектурна пам’ятка, а символ цілої епохи, де під одним дахом жили найяскравіші представники Розстріляного Відродження. Проєкт покликаний зробити історичну правду доступною для кожного: документи оприлюднюватимуть на офіційному сайті архіву щотижня», — пише начальниця відділу організації, координації архівної справи та цифрової трансформації Державного архіву Харківської області Юлія Гриньова.

Ознайомитись з деякими архивами проєкту можна на нашому сайті, а слідкувати за його оновленнями — за посиланням.

Текст і обкладинки — Олексій Содома

Текст створено ГО «Люк — медійна група»  за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Люк — медійна група» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.