Що відомо?

В архівних документах проєкт «Безсмертя “Слова”» висвітлює радянські «чистки» у партійному осередку Державного видавництва України у 1929-1930 роках. Під час чисток члени партії мали публічно звітувати про свою біографію, роботу, політичні погляди та особисте життя. За результатами перевірки їх могли залишити в партії, понизити до кандидатів або виключити, що загрожувало звільненням і подальшими переслідуваннями.

В архівних протоколах збереглися зауваження до Миколи Хвильового, Михайла Ялового, Миколи Куліша, Олеся Досвітнього та інших мешканців «Слова». Їм дорікали у пасивності в партійній роботі, недостатню боротьбу з «класовим ворогом» та політичну неблагонадійність. Серед мешканців будинку «Слово», які не отримали жодних зауважень від партії — Володимир Коряк і Сергій Пилипенко.

Окремо в документах згадують Володимира Сосюру, якого звинувачували в «націоналістичній ідеології», «занепадницьких настроях» та неналежній поведінці в побуті. Через це, на думку більшовиків, він заслуговував виключення з партії, але через соціальне походження і можливість виправлення в майбутньому його залишили в партії, оголосивши сувору догану з попередженням.

Архівні протоколи також відображають суперечливу політику радянської влади щодо українізації. Перевірочна комісія вимагала від окремих працівників видавництва якнайшвидше опанувати українську мову, критикувала відсутність гуртків українознавства та називала неприпустимим зменшення частки українців серед працівників Видавництва з 44,7% до 42,8%.

Водночас серед головних «недоліків» партосередку вже фігурували націоналістичні ухили. Саме формулювання невдовзі стало однією з причин переслідування української інтелігенції.

Ознайомитись з усіма архівними документами можна за посиланням.

Читайте також:

• Таємничий Харків авангарду: богемне, божевільне, сексуальне й революційне життя 1910–1920-х років. «Харків, де твоє обличчя?»
• Як харківські літератори жили до Будинку «Слово», і до чого тут Холодногірська бібліотека. «Харків, де твоє обличчя?»

Що це за проєкт?

Проєкт «Відкриваємо архіви. Безсмертя “Слова”» є ініціативою Державного архіву Харківської області. У його межах поступово викладатимуть у відкритий доступ документи, пов’язані з історією будинку «Слово» та його мешканцями.

Зараз організатори проєкту виділяють три основних блоки, які готуються дослідити. Серед них історія будівництва, радянські репресії та ідеологічні чистки, пов’язані з будинком.

«Будинок “Слово” — це не просто архітектурна пам’ятка, а символ цілої епохи, де під одним дахом жили найяскравіші представники Розстріляного Відродження. Проєкт покликаний зробити історичну правду доступною для кожного: документи оприлюднюватимуть на офіційному сайті архіву щотижня», — пише начальниця відділу організації, координації архівної справи та цифрової трансформації Державного архіву Харківської області Юлія Гриньова.

Нагадаємо, що в межах проєкту вже опублікували архіви про зведення будинку «Слово», а також про справу поета Михайла Ялового. Ознайомитись з ними можна у наших новинах, а слідкувати за проєктом — на сайті архіву.

Текст і обкладинки — Олексій Содома

Текст створено ГО «Люк — медійна група»  за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Люк — медійна група» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.