Луганський авторитет та тісні зв’язки: деталі розслідування справи НАБУ про фортифікації на Харківщині
Національне антикорупційне бюро України вияснили, що «фермер-авторитет» з Луганщини отримував кошти з продажу деревини для будівництва фортифікацій на Харківщині за завищеними цінами.
«Люк» з посиланням на «Харківський антикорупційний центр» розповідає деталі.
Що про це відомо?
У матеріалах справи йдеться, що детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП з червня 2024 року здійснюють досудове розслідування в кримінальному провадженні щодо завищення цін на деревину для будівництва фортифікацій на Харківщині за ознаками привласнення та розтрати майна в особливо великих розмірах або організованою групою шляхом зловживання службовим становищем.
У період з листопада 2023 по червень 2024 року між департаментом житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Харківської ОВА та ТОВ «Герц індустрія» було укладено 35 договорів на 135 мільйонів гривень на поставку деревини для будівництва військових інженерних та фортифікаційних споруд на території Харківської області.
Були поставки лісоматеріалів хвойних порід (сосна) класу (А, В, С, D) діаметром 15-19 см та 20-24 см вартістю 4 110 грн/куб. м та 5 600 грн/куб. м відповідно.
Загалом упродовж 2023-2024 років департамент ЖКГ ХОВА також уклав майже 200 договорів на поставку лісоматеріалів із низкою інших товариств, зокрема: з ТОВ «АТТ-БУД» 43 договори загальною вартістю 109,8 мільйонів гривень, з ТОВ «Сатисбуд» 51 договір на 111,7 мільйона гривень, з ТОВ «Деревообробне підприємство Восход» 86 договорів на 31,6 мільйона гривень, з ТОВ «Логістік оптімал» 5 договорів на 7,6 мільйона гривень та з ФОП «Чаус І. О.» шість договорів на 18,9 мільйонів гривень. Загальна сума цих договорів складає близько 400 мільйонів гривень.

Читайте також:
- Олег Синєгубов відповів на питання про недобудовані укріплення на Харківщині
- ХОВА уклала сотні договорів на будівництво фортифікацій. Що із ними не так?
Як виглядала схема?
Детективи НАБУ з’ясували, що п’ять приватних підприємств із того переліку («Герц індустрія», «АТТ-БУД», «Сатисбуд», «Деревообробне підприємство Восход» та Чаус І.О.») були перекупниками і купували деревину в інших підприємств: ТОВ «Тусан», ТОВ «Агро-Х», ТОВ «Монтана-ліс» та ТОВ «Тудест»,
В той час ці компанії закупляли дерево через організовані товарні ринки — біржі у Вовчанському лісовому господарстві, Куп`янському лісовому господарстві та Ізюмському лісовому господарстві на території Харківської області. У лісгоспах ціни були нижче у декілька разів.
Окрім того, у НАБУ є дані, що ТОВ «Логістік оптіма» не здійснювало платежів на контрагентів, які закуповували лісопродукцію безпосередньо у лісових господарствах.
У той же час ТОВ «Тусан», ТОВ «Агро-Х», ТОВ «Монтана-ліс» та ТОВ «Тудест» купували у лісових господарств сосну класу С та D за середніми цінами від 1 279 грн/м3 до 1 874 грн/м3, що у декілька разів нижче цін, які сплачував департамент Харківської обласної військової адміністрації.
Детективи підрахували, що імовірна націнка на лісоматеріалах (без доставки) від ТОВ «Герц індустрія» може становити 2 356 грн за кубометр, або 63% від вартості. Це означає, що ХОВА переплатила на частині договорів тільки цьому посереднику, на частині 20,7 мільйонів гривень, завдавши збитків державі.
Що з «авторитетом»?
Також у матеріалах справи міститься інформація про те, що директор та засновник одного з підрядників ХОВА, ТОВ «Агро-Х», Хабіб Бартисултанов також отримує доходи від ТОВ «Тудест». Ця людина фігурувала у медіа в 2020 році як «фермер-авторитет, який керує схемами з незаконного отримання прибутку з державних земель ДП “Конярство України” у Луганській області». На той момент дружина Хабіба, Лілія — працювала у прокуратурі якраз Луганської області.
Зараз колишня прокурорка заробляє на деревині: Лілія Бартисултанова отримує доходи від ТОВ «Монтана-ліс» та ТОВ «Тусан». Директором п’ятьох фірм з їхньої орбіти, з якими укладала пярмі договори ХОВА, є Вячеслав Ковальов (це «Тусан», «Герц індустрія», «АТТ-БУД», «Сатисбуд» та «Деревообробне підприємство Восход»).
Про дуже тісний зв’язок цих фірм говорить і той факт, що з травня 2023 року по лютий 2024 року керівником та власницею ТОВ «Тусан» була Анжеліка Волохань, діюча депутатка Северодонецької райради Луганської області від партії «Наш край». Раніше жінка працювала у Северодонецькому лісомисливському господарстві старшим майстром, а 2023 році отримувала заробітну плату і від ТОВ «Агро-Х» (працювала бухгалтером), і від ТОВ «Тусан». У декларації за 2023 рік Волохань зазначила, що Хабіб Бартисултанов надав їй позику розміром у 1,5 мільйона гривень..
ХАЦ у травні 2024 року повідомляв, що ТОВ «Герц Індустрія», ТОВ «Сатисбуд», ТОВ «АТТ-БУД» та ТОВ «Деревообробне підприємство Восход» пов’язані між собою.
Тепер стало відомо, що з ними пов’язані і ТОВ «Тусан», ТОВ «Агро-Х», ТОВ «Монтана-ліс», ТОВ «Тудест».
У цій справі слідчі провели обшуки у колишнього першого заступника директора департаменту ЖКГ та ПЕК Харківської обласної військової адміністрації Едуарда Ярового, колишнього головного спеціаліста відділу матеріально-технічного забезпечення, начальника відділу моніторингу та економічного аналізу управління економічного аналізу та розвитку громад цього департаменту Андрія Фокіна, колишнього головного спеціаліста сектору публічних закупівель департаменту Яни Потрубач, колишнього головного спеціаліста відділу матеріально-технічного забезпечення департаменту Максима Гака, головного спеціаліста відділу матеріально-технічного забезпечення департаменту Сергія Христоєва та працівниці ТОВ «Агро-Х» Марини Гетманенко.
Марина Гетманенко раніше працювала інженером-програмістом та торговельним агентом в ДП «Зміївське лісове господарство».
Під час обшуку в червні 2025 року в автомобілі Гетманенко знайшли печатки сімох ТОВок: Монтана-ліс», «Сатисбуд», «АТТ-буд», «Тудест», «Агро-Х», «Деревообробне підприємство Восход», «Тусан».
Нагадаємо, що ХАЦ ще в травні-червні 2024 року опублікував серію розслідувань щодо постачання деревини по завищеним цінам для будівництва фортифікацій на Харківщині.
Втрати від реалізації схеми з придбання деревини для фортифікаційних споруд на Харківщині через сумнівні фірми могли коштувати державному бюджету близько 150 мільйонів гривень.
Текст і обкладинка — Антон Малиновський