Проєкт «Безсмертя “Слова”» опублікував деталі репресій проти Марії Пасько

Хто така Марія Пасько?

Марія Пасько — українська художниця-керамістка. Вона народилася 23 грудня 1903 року в Миргороді та закінчила художньо-керамічний технікум.

Марія була дружиною Івана Падалки — художника, професора Київського художнього інституту та послідовника школи Михайла Бойчука. Падалка був одним із представників українського мистецького руху 1920–1930-х років.

У Харкові Пасько працювала художницею у Майстерні наукових посібників при Інституті радянської торгівлі. Разом з Іваном Падалкою та сином Євгеном вона жила у будинку «Слово» разом з іншими представниками культурної та мистецької еліти.

Як репресували Марію Пасько?

Марію Пасько репресували у 1937 році після розстрілу її чоловіка. Її звинуватили у тому, що вона була дружиною «учасника української контрреволюційної націоналістичної терористичної організації».

На допиті Пасько заперечила, що знала про політичну діяльність чоловіка. Вона також назвала людей, які відвідували їхню квартиру, зокрема художників Михайла Бойчука та Василя Седляра, а також письменників Олександра Копиленка та Валер’яна Поліщука. 2 листопада 1937 року Марію Пасько засудили до восьми років виправно-трудових таборів.

Під час обшуку в її квартирі вилучили особисті речі, меблі, одяг, посуд, картини та близько 300 книжок. За спогадами родичів, частину книжок знищили та розікрали безпосередньо під час обшуку. Після арешту батьків 14-річного сина Марії та Івана Євгена вилучили з квартири та відправили до дитбудинку в Куйбишеві. Подальша його доля невідома.

Покарання Марія Пасько відбувала на Колимі, де працювала швачкою-мотористкою. Вона перевиконувала виробничі норми на 150–180%, за що їй скоротили термін ув’язнення. У лютому 1945 року Пасько звільнили достроково.

28 серпня 1956 року постанови щодо Марії Пасько скасували через відсутність складу злочину. 14 листопада того ж року вона отримала документи про реабілітацію, перебуваючи у Кременчуці.

З повною історією репресій проти Марії Пасько, а також з архівними документами можна ознайомитися за посиланням.

---

Читайте також:

• Як бойчукіст Іван Падалка подарував Харкову перший графічний спогад про Держпром. «Харків, де твоє обличчя?»
• Проєкт «Безсмертя “Слова”» оприлюднив деталі арешту Василя Десняка-Василенка
• Проєкт «Безсмертя “Слова”» опублікував архіви справи Володимира Ґжицького

---

Що відомо про проєкт?

Проєкт «Відкриваємо архіви. Безсмертя “Слова”» є ініціативою Державного архіву Харківської області. У його межах у відкритий доступ поступово викладають документи, пов’язані з історією будинку «Слово» та його мешканцями.

Зараз організатори проєкту виділяють три основних блоки для досліджень. Серед них історія будівництва, радянські репресії та ідеологічні чистки, пов’язані з будинком.

Ознайомитись з деякими архивами проєкту можна на нашому сайті, а слідкувати за його оновленнями — за посиланням.

Текст і обкладинки — Олексій Содома, фото — «Відкриваємо архіви. Безсмертя “Слова”»

---

Текст створено ГО «Люк — медійна група»  за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Люк — медійна група» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

---