Проєкт «Безсмертя “Слова”» опублікував архіви справи Володимира Ґжицького

Що відомо?

Оприлюднені архівні документи стосуються кримінальної справи Володимира Ґжицького, якого Державне політичне управління (ДПУ) заарештувало 7 грудня 1933 року. Матеріали містять ордер на арешт, протокол обшуку його квартири в будинку «Слово», матеріали допитів, вирок та документи з подальшого перегляду справи.

Спочатку більшовики приписали Ґжицькому участь в Українській військовій організації (УВО), а згодом слідство звинуватило письменника у підготовці терористичних актів проти керівництва УРСР. За версією ДПУ, Ґжицький разом із письменником Михайлом Штангеєм мав убити голову РНК УРСР Власа Чубаря.

23 лютого 1934 року судова трійка при колегії ДПУ засудила Ґжицького до 10 років виправно-трудових таборів за участь в УВО та підготовку терористичних актів. Покарання письменник відбував у Республіці Комі. Після звільнення він жив із тавром «контрреволюціонера» та обмеженнями щодо місця проживання і роботи.

Матеріали справи також містять свідчення самого Ґжицького про методи слідства. Під час перевірки справи у 1955 році він розповів, що його морили голодом, а слідчий Микола Грушевський погрожував йому зброєю, проводив допити вночі та вимагав визнати звинувачення.

Документи показують, що звинувачення проти Ґжицького були частиною системи фальсифікації справ у НКВС. У 1937 році під час допиту це визнав сам слідчий Микола Грушевський. У 1956 році Військовий трибунал Київського військового округу скасував вирок Ґжицькому через відсутність складу злочину.

З документами, а також повною історією арешту письменника можна ознайомитися за посиланням.

Хто такий Володимир Ґжицький?

Володимир Ґжицький — український письменник, публіцист і перекладач, представник літературного покоління 1920-1930-х років. Він народився 1895 року в селі Острівець на Тернопільщині. Після Першої світової війни переїхав до Харкова, де вступив до спілки селянських письменників «Плуг», а згодом — до літературного угруповання «Західна Україна».

Найбільшу популярність Ґжицькому приніс роман «Чорне озеро». Твір критикували за зображення радянської національної політики щодо корінних народів Алтаю.

---

Читайте також:

• Оприлюднено стенограму засідання партійної чистки Миколи Куліша
• Проєкт «Безсмертя “Слова”» оприлюднив документи про чистки в театрі «Березіль»
• Проєкт «Безсмертя “Слова”» оприлюднив документи про «чистки» у Державному видавництві України

---

Що це за проєкт?

Проєкт «Відкриваємо архіви. Безсмертя “Слова”» є ініціативою Державного архіву Харківської області. У його межах у відкритий доступ поступово викладають документи, пов’язані з історією будинку «Слово» та його мешканцями.

Зараз організатори проєкту виділяють три основних блоки для досліджень. Серед них історія будівництва, радянські репресії та ідеологічні чистки, пов’язані з будинком.

Ознайомитись з деякими архивами проєкту можна на нашому сайті, а слідкувати за його оновленнями — за посиланням.

Текст і обкладинки — Олексій Содома

---

Текст створено ГО «Люк — медійна група»  за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Люк — медійна група» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

---