Для чого і як зберігати культурну спадщину? Тези з дискусії архітекторів

Яка ситуація зараз?

Архітекторка та реставраторка Катерина Кублицька почала з того, що ситуація зі збереженням культурної спадщини у Харкові вкрай критична. За її словами, наразі в місті законсервовано всього три будівлі, постраждалі внаслідок російської агресії: Харківська обласна військова адміністрація і два будинки — по вулиці Чернишевській та Благовіщенській. Тому, в першу чергу, важливо законсервувати пошкоджені споруди.

«Про проєкти реставрації мова не йде. Це дорогі об’єкти. Наразі житло і критична інфраструктура потребує швидкого реагування, а культурну спадщину будуть відновлювати вже у кращий час. Так було і після Другої світової війни», — сказала вона.

Архітектор-реставратор і урбаніст Віктор Дворніков поінформував, що з початку повномасштабного вторгнення у Харкові пошкоджено понад 450 об’єктів культурної спадщини. Всього їх є близько тисячі.

«Такі цифри змушують нас дивитися на цю ситуацію більш відповідально. Коли мова йде про такі масштабні втрати, ми маємо знаходити механізми для попередження або вирішення цих наслідків», — наголосив він.

---

Читайте також:

• «Зелений будинок» на Полтавському шляху почнуть рятувати. Став відомий підрядник та вартість ремонтних робіт 
• «Важливо дбати саме про автентичність». Архітектор Віктор Дворніков про значення історичних будівель та їх збереження

---

Що запропонували на дискусії?

Депутат Харківської міської ради Дмитро Булах заявив, що треба розв’язувати питання збереження культурної спадщини системно. 

«Треба створювати органи при мерії, які б займалися цим питанням комплексно, комісії, які могли б опрацьовувати наслідки влучань на місці. Якщо колеги з цієї панелі погодяться, я би почав говорити про це з міським головою та муніципалітетом загалом», — сказав він.

Громадська діячка та активістка руху за збереження культурної спадщини Харкова Олена Рофе-Бекетова підтримала таку ідею, доповнивши, що комісія має бути міжвідомчою. Тобто, до її складу мають входити не тільки працівники міськради, а й фахівці з обласної військової адміністрації (ОВА) та громадські активісти. 

«Ми стикалися весь час із питанням, що будівля, яка знаходиться на території Харкова, не завжди є будівлею комунальної власності. Інколи вона належить ОВА, інколи державі. І часто нам казали, що там не можна нічого робити, бо це чужа власність. Тому було б добре мати міжвідомчу комісію», — додала Рофе-Бекетова.

Також вона наголосила, що важливо починати думати про збереження не тільки звичних пам’яток архітектури, але й будівель пізнього ХХ сторіччя та сучасності. 

«Ми маємо зберегти пам’ять мирного Харкова, який ми знали і до якого звикли. Які з будівель стали під час останніх двох років пам’ятками через свою знаковість?» — запитала вона.

Як ще покращити ситуацію?

Серед іншого, Віктор Дворніков звернув увагу на неодноразові випадки, коли комунальники або співробітники ДСНС під час ліквідації наслідків російських обстрілів руйнували пам’ятки культурної спадщини ще більше. Причиною цьому є відсутність спеціальної комісії, яка б могла оперативно визначати статус будівлі і, відповідно, способи максимального збереження автентичних частин. Він зазначив, що така комісія має вступати в роботу вже після того, як ДСНС завершить рятувальну операцію. 

«Ми постійно кажемо про те, що втрачається автентичний матеріал, який можна використовувати для відновлення. Потрібно розробити єдині правила, за яким могли би працювати комунальники у таких випадках. Місто має обов’язково передбачити місця, де ми могли би зберігати матеріал для відновлення», — зазначив Дворніков.

Для чого це потрібно суспільству?

За словами Дворнікова, культурна спадщина виконує надважливу роль у суспільстві. По-перше, вона маркує простір, адже саме архітектура завжди була ключовою для візуальної ідентифікації народів та громад. 

«Тому архітектура грає велику роль в сфері національної безпеки. Якщо казати про Європу, то там це достатньо давно прийнято і навіть в лавах НАТО є підрозділи, які займаються охороною культурної спадщини», — підкреслив архітектор.

Також автентичні історичні пам’ятки важливі для туристичної сфери. Крім цього, Олена Рофе-Бекетова зазначила важливість збереження культурних пам’яток як засобу для вираження ідентичності народу, що є дуже важливим в умовах війни.

Текст і обкладинка — Антон Малиновський